Русский военный корабль, иди нах*й.
Пожертвувати на армію
×
Упс! Не вдала спроба:(
Будь ласка, спробуйте ще раз.

Які новини не варто читати, або Шість червоних прапорців від Євгена Дубогриза

Володимир Хомяков
Володимир Хомяков Редактор SPEKA
6 грудня 2022 7 хвилин читання

У межах проєкту «Економіка/трешономіка. Як не дати себе надурити» SPEKA запускає новий проєкт про нормальні і не дуже новини зі сфери економіки та фінансів. У першому випуску фінансовий експерт з CASE Ukraine Євген Дубогриз розповідає, чому прогнози — це майже завжди погано, що має бути у нормальній економічній новині та як відрізнити справжнього економіста від інфоциган. Він також показує червоні прапорці, які засвідчують, що вами маніпулюють або намагаються згодувати економічний треш.

Євген Дубогриз
Євген Дубогриз
фінансовий експерт з CASE Ukraine

Зрозуміти, що з новиною «щось не так», зазвичай можна за заголовком

Якщо у ньому є негативне емоційне забарвлення, це може ще й не червоний прапорець, але точно жовтий. Наприклад, заголовок «Новий бюджет: пенсії та мінзарплату не піднімають». Хіба це головне у бюджеті? Мабуть, ні. А написано так, що одразу впадає в очі зрада…

Якщо заголовок нейтральний, можна читати далі. Але якщо він тиражує негативні емоції, це вже індикатор того, що корисної інформації, ймовірно, там не побачите. А от настрій собі зіпсуєте, закінчите читати із враженням «все пропало». Навіщо вам те?

Співвідношення нормальних новин та економічного трешу залежить від того, хто ці новини споживає.

Якщо говорити про загальне інформаційне поле, то 90% економічних новин можуть бути повним трешом. А у моєму полі зору трешу майже немає. Я читаю респектабельні видання. Звісно, і там іноді трапляються автори, які чи то не розібралися, чи то у них було важко з дедлайном, робили швидко і не дотягнули. Проте 90% новин, які я читаю, притомні і зрозумілі.

Звісно, у мене є власна інформаційна бульбашка. Але це той випадок, коли бульбашка — це непогано, якщо вона якісна.

Що я вважаю гарною економічною новиною, гарним текстом про економіку?

Це текст, в якому є відповіді на два питання: чому це важливо і що з того?

Наприклад, ВР ухвалила бюджет — чому це важливо? І далі пояснюють, навіть для пересічної людини, що це видатки на армію, соцдопомога, скільки нам треба грошей взяти за кордоном, щоб цей рік пройти без проблем.

Друге питання — що з того? Рада ухвалила бюджет, дефіцит 50%, бюджетні параметри, ВВП, витрати, доходи. Напишіть,  навіщо мені це, що це для мене означає?

Десь на початку тексту новини може бути і власна оцінка автора. Це нормально. Але після того, як нам дали факт та окреслили його важливість. Оцінка може бути навіть у термінах «зрада» чи «перемога», але без зайвих емоцій: цей бюджет — зрада, і далі спокійно пояснюють, чому конкретний параметр поганий, як негативно він на вас вплине.

Мені подобається, як це робить «Економічна правда». Такий формат тексту називається explainer. Раніше його часто робило «Громадське», він зустрічався ще у кількох виданнях: у Forbes, іноді у «Фінклубі» на банківську тематику, у ЛІГА.net. Це текст-пояснення, де все розкладено по поличках, і навіть може бути констатовано, що це повна зрада. Але емоції не нагнітаються і ти встаєш із крісла, прочитавши текст, у тому самому емоційному стані, в якому за нього сів.

Справжні економісти не роблять прогнози. Тих, кого ЗМІ залучають як експертів, наприклад з економіки, поділяють на економістів та інфоциган, які себе видають за економістів. Останні якраз і дають точкові прогнози.

У економіста інша робота. Макроекономіст чи галузевий спеціаліст знається  на своїй галузі, розуміє причини, взаємозв'язки, наслідки, тож він просто не може дати однозначного прогнозу. Справжні фахівці тільки модулюють сценарії: умовно кажучи, направо підеш — коня втратиш, наліво підеш — голову втратиш.

Точний прогноз, а тим паче торгівля прогнозами — це червоний прапорець.

Якщо людина дає чіткий прогноз курсу долара на кінець року або каже: «Моя робота — робити прогнози» — це точно червоний прапорець.

А якщо при цьому додає щось на кшталт «Мої прогнози точніші», то й поготів.

Ніхто прогнози не перевіряє. Люди чують прогноз, бачать цифру, мозок отримує задоволення від визначеності — і все. Якщо перевірити ці прогнози, просто взяти ретроспективу за декілька років, там щонайбільше  чверть справдилася, але люди цього не бачать.

Треба розрізняти сценарний аналіз та точкові прогнози. Якщо дуже спрощувати, сценарій — це завжди «якщо справи підуть так — вийде так, якщо буде інакше — станеться інше». А точковий прогноз — це, умовно, зростання ВВП — 4,2%, курс долара — 45. Це субпродукт, тому що він іде лише за одним сценарієм.

Економісти, коли щось аналізують, оперують сценаріями, ймовірностями. Тому вони завжди висловлюються діапазонно або сценарно: «курс на кінець року буде в межах 45-50» або «якщо військові дії сповільняться влітку, наприкінці року матимемо інфляцію 20-22%».

Ще один червоний прапорець — надмірне використання професійних термінів. Це свого роду продаж себе як члена гільдії: я знаю, що воно означає, я володію професійними термінами, дивіться, я справжній. Це дуже класно описав Гоголь у «Вії», коли бурсаки з Києво-Могилянської академії десь у селі ставали під хатою і співали псалми латиною. Селянин виходив, довго плакав, потім казав: «Жінко, хлопці щось співають, мабуть, щось дуже розумне, дай їм поїсти».

Коли вам постійно кажуть професійні терміни, це у вас просять поїсти.

Інколи зловживання термінами відбувається з провини журналіста. Він  або сам надмірно їх використовує, або спілкується з інфоциганами. Люди, які довго у професії, розуміють, хто є хто. А той, хто нещодавно прийшов у журналістику (або якщо досвідченого журналіста перекинули, наприклад, зі спорту на економіку), ведеться на такі речі. Це не є нормально. І це теж червоний прапорець.

Ще більший червоний прапорець — продаж чогось на кшталт «я крутий економіст, купіть у мене якийсь продукт». Це дуже яскравий індикатор. Є таке гарне прислів'я, здається середньоазійське: той, у кого в кишені мускус, не кричить про це на вулиці, тому що запах мускусу сам себе видає. Коли людина починає розповідати, що «мої праці купує половина світу», або «дізнайтесь, як заробити гарантовано 20% на цінних паперах» —щось тут не так.

Люди, яких я вважаю справжніми економістами, кажуть: не треба нас згадувати публічно. Тому якщо прискіпливому читачу потрібні якісь економічні дослідження, то насамперед варто читати звіти Національного банку, там все більш-менш зрозуміло, якщо є бажання розібратися, що діється в економіці і які є ризики. Звісно, я прорекламую свою організацію «Case Україна». Ми надаємо звіти з макроекономіки та з банків, які теж написані більш-менш доступною мовою. Третє джерело надійної інформації — це інвестбанки. Concorde Capital, Dragon Capital, Investment Capital Ukraine. Четверте — дослідницькі центри. Сильна аналітика у Центру економічної стратегії, досить непогані дослідження видає Київська школа економіки — вони публікуються на «Вокс Україна».

Це те, що мені особисто найбільше подобається.

Але перший у переліку надійної інформації — Нацбанк. Читачу, який хоче розібратися в економіці, звітів НБУ для цього буде достатньо. Тим більше що вони публічні.

0
Прокоментувати
Інші матеріали

Як правильно говорити зі світовими лідерами та інвесторами про допомогу Україні. Інтервʼю з Ярославою Джонсон

Юлія Даниленко 22 січня 2023 12:13

Всесвітній економічний форум у Давосі: де дивитися, чого чекати, хто представляє Україну

Юлія Даниленко 16 січня 2023 09:18

Що таке гіг-контракти, як протидіяти дезінформації та як підготуватися до запуску інтернет-магазину: тиждень у «Спільноті»

Владислав Миронович 15 січня 2023 17:00

Залетіти чи пролетіти у 2023: чому цифрова довіра позитивно вплине на ІТ-індустрію

Євгенія Клепа 13 січня 2023 12:00

Аромати майбутнього зростання: що нам чекати від української економіки в 2023-му?

Ivan Verstyuk 9 січня 2023 14:30