Упс! Не вдала спроба:(
Будь ласка, спробуйте ще раз.

Як брендам впоратися з негативом у медіа

Платформа LOOQME
Платформа LOOQME
10 квітня 2024 6 хвилин читання

Срач, криза, кенселінг, шакалячий експрес. Ці та інші слова не просто терміни, а вже звичні явища для українських соцмереж. Суспільство наелектризоване і хейтерські коментарі, а іноді й репутаційну кризу можна отримати через дрібниці. Як цього уникнути, розповідають CEO моніторингу LOOQME Оксана Кононова та репутаційний й антикризовий радник Сергій Біденко. 

Срач і криза: у чому різниця?‍

Ми живемо у світі, в якому дуже багато негативу. Українці перебувають у середовищі перманентного стресу через велику війну, через особисті причини. На тлі цього навіть дрібниці викликають дуже емоційну реакцію.

Срач і хейт здебільшого ситуативні явища. Переважно вони пов’язані з В2С-компаніями. Якщо це не тенденція, а одноразова ситуація, яка не несе шкоди здоров’ю чи добробуту людей, може вистачити визнання проблеми й формальних вибачень. Не варто розпочинати довгий діалог. Адже кожна відповідь продовжує цикл обговорення, люди починають активніше долучатия до дискусії. При цьому більшість із них не розраховує на змістовний діалог: їм просто треба висловити емоцію. 

‍Коли варто починати хвилюватися? 

Варто відстежувати, скільки триває активність скандалу. Зазвичай у перший день багато публікацій, потім вони йдуть на спад. Це показник того, що проблема незначна і з нею можна нічого не робити. 

Проте навіть у таких ситуаціях бренди повинні включатися в роботу. Якщо це системна компанія, яка розбудовує продуктовий бренд, HR бренд, корпоративну культуру, то для неї навіть окремі ситуативний негатив – привід перевірити процеси всередині бізнесу. 

Наприклад, мережа продуктових магазинів, у якій трапилося харчове отруєння або знайшли прострочку на полицях. Це може бути разова ситуація, але вона сигналізує про збій у процесі: хтось щось зробив не так, десь виникла проблема у комунікації. На кожну таку ситуацію можна дивитися як на частину більшої картинки.

У будь-якій компанії завжди є певний відсоток негативу. Навіть більше, дивно, якщо його немає взагалі, особливо, якщо йдеться про В2С бізнес. Тому компанії варто мати людину, яка цей негатив відслідковує.  

Як варіант можна налаштувати моніторинг за ключовими словами. Або прицільно відстежувати відгуки по слабких місцях. Це можуть бути проблеми з працівниками, суперечлива фігура у структурі власності тощо. На щось варто реагувати, а на щось ні. Відповідати варто не для того, щоб вести дискусію, а для того, щоб певна потрібна вам  інформація залишилася у публічному полі.
Оксана Кононова

‍Репутаційні кризи: як зрозуміти, що понеслося”

Репутаційні кризи зазвичай набагато масштабніші, ніж локальний срач. Вони не обмежуються однією соцмережею.

Українці живуть у полі соцмереж, адже у нас небагато великих медіа. Соцмережі дуже фрагментовані: ми часто бачимо події лише у своїй бульбашці, і якщо її не роздмухувати, вона не розростеться. 

Репутаційна криза починає розростатися в інших каналах: її обговорюють стейкхолдери на різних рівнях, у різних медіа. Далі, залежно від масштабу катастрофи, можуть підключатися органи нацполіції, СБУ, державні інституції. Знову ж це викличе реакцію лідерів думок. І з цим буде нелегко працювати. 

Щоб відстежити кризу, потрібно знати звичну щоденну кількість згадувань про свою компанію. Якщо вона збільшилася у кілька разів, на це варто звернути увагу. Для середніх і малих брендів може не вистачати ретроспективи, тож раджу стежити за схожими компаніями і кейсами. 
Оксана Кононова

Негативні згадування, обмеження та найпопулярніші метрики: як боротися

Окрім кількості, звертайте увагу, чи залучені до висвітлення історії інфлюенсери. Один чи два блогери з великою аудиторією можуть серйозно нашкодити. Окрім того, варто остерігатися публікацій маленьких інфлюенсерів, які експертні у певній вузькій ніші. 

Також варто відстежувати активність у телеграм-каналах. Зокрема, які канали про вас пишуть і чи схожі ці публікації на замовні. Якщо так, отже криза швидко не мине, адже замовники мають бюджети і ресурси. А значить, треба залучати фахівців, які спеціалізуються на вирішенні таких ситуацій. До того ж навіть якщо першоджерело замовне, частина медіа можуть просто так підхопити інформацію і поширити її. 

‍Чи варто реагувати? ‍

Якщо негатив про вас поширюють авторитетні медіа, реагувати потрібно. Але до відповіді потрібно підходити виважено, а не на емоціях. Варто розуміти, що змінити думку аудиторії важко. Тобто якщо хтось помилково сказав, що ваша компанія працює з росією, переконати людей у протилежному буде складно. 

На менш радикальні звинувачення можна реагувати по-різному. Наприклад, дати інтерв’ю авторитетному ЗМІ і пояснити позицію. Або ж опублікувати серію роликів в Instagram і TikTok. Іноді перед відповіддю варто зачекати певний час, аби не провокувати нову хвилю обговорення. 
Сергій Біденко

Важливо якомога швидше винести конфлікт у непублічну площину. Звичайне спростування працює погано. Можна перебити негатив іншими іншими інформаційними приводами. Або ж залучити невеликих інфлюєнсерів: вони викликають набагато більше довіри, ніж блогери-мільйонники. Зараз великий потенціал, навіть для складних тем, має TikTok. 

Якщо ви хочете поділитися з читачами SPEKA власним досвідом, розповісти свою історію чи опублікувати колонку на важливу для вас тему, долучайтеся. Відтепер ви можете зареєструватися на сайті SPEKA і самостійно опублікувати свій пост.
0
Прокоментувати
Інші матеріали

Бренд, побудований на провокації та сексуалізації: історія Playboy

Артем Беседа 27 червня 2024 17:41

Як я провела Ukrainian Blockchain Week 2024

Владислав Миронович 27 червня 2024 10:00

Що таке DRaaS-рішення і чим воно корисне для бізнесів

Maris Sperga 26 червня 2024 11:36

Розвиток блогу та зважена рекламна стратегія: як компенсувати вплив сезонності на трафік

Наталія Раскопа 24 червня 2024 11:00

Як створити YouTube-оголошення з високою конверсією у 2024 році?

В'ячеслав Юренко 21 червня 2024 19:00