Вищі зарплати, песимістичні очікування та 10% на ЗСУ. Що відбувається в українському ІТ
Львівський IT Кластер оприлюднив дані свого дослідження IT-індустрії України за 2023 рік. SPEKA публікує головні результати.
Оборот галузі, економічний ефект та скільки податків сплатили — IT у цифрах
В Україні налічують 307 тис. айтівців. Зараз у країні перебуває приблизно 242 тис. працівників. Кількість IT-фахівців зросла на 7,9% у порівнянні з минулим роком. Частка тих, хто не перебуває в Україні, зросла на 20%.
Загальний економічний ефект від IT-галузі дорівнює $12,74 млрд та створює у середньому ще 1,7 робочого місця, окрім наймання IT-фахівця. Безпосередньо індустрія продукує послуг дещо менше: у 2022 році оборот галузі становив $7,96 млрд, а, за прогнозами, у 2023 році буде $8 млрд. Тобто цей рік продемонструє дуже незначне зростання.
На індустрію припадає приблизно 4,9% ВВП України, галузь сплатила $585 млн податків.
Яким був рік для IT-фахівців
44,1% фахівців кажуть, що компанія пропонує їм усе необхідне для роботи. Серед основних чинників, які могли б додатково мотивувати працівників, айтівці називають цікаві проєкти, розвинуте корпоративне управління та збіг цінностей. Майже половина мала доволі серйозні зміни у роботі цього року (перехід на інший проєкт, зміна місця роботи чи позиції).
З опитаних 42% вважають свою зарплату достатньою, а 54% переглядали її цього року. Більшість (51%) айтівців залучена до роботи у сервісних компаніях. Ще 30% працюють у продуктових компаніях, а 2% у стартапах. Понад 83% мають посади рівня middle, senior, lead. Найпопулярніша професія — software developer specialist (46,4%).
Зарплати айтівців у 2023 році
Середня медіанна зарплата IT-фахівця у 2022 році становить $2630. Вона зросла на $270 щодо минулого року. Є значна різниця в оплаті технічних та нетехнічних працівників. У перших медіана $4217, тоді як у менеджерських, маркетингових та інших фахівців медіана становить $2312. До можливого зниження зарплат найбільш готові менеджери вищої ланки.
Також опитані зазначають, що зросли і їхні витрати. У 2023 році таких оцінок 72,9%, а у 2022-му — 62%. Найбільше заробленого айтівці витрачають на базові потреби.
Також понад 80% айтівців заощаджують, для чого вони відкладають чверть доходу.
Варто наголосити, що 93,6% усієї спільноти частину свого бюджету спрямовують на благодійність. Це на 4,6% більше, ніж торік. У середньому донатять $264 — це десята частина доходу.
Як змінилася географія IT-послуг
Найбільше компаній зареєстровано та працівників проживає на півночі країни (Київська, Чернігівська, Сумська та Житомирська області). Ще чверть — на заході країни.
Київський хаб генерує $3,3 млрд обороту галузі (41,5%). Хоча його продуктивність дещо знизилася (-17,5%) у порівнянні з 2021 роком. Це пов’язано з частковою міграцією фахівців на захід та за кордон.
Найгірша ситуація у Харківського хабу: падіння на 81,4% ($242 млн проти 1,3 млрд до повномасштабного вторгнення). Водночас за результатами сплачених податків у місцеві бюджети, реєстрацію ІТ-спеціалісти зі східних областей не змінили. Відтак надходження єдиного податку у 2022 році в області зросли та залишаються у 2023-му.
Чи зростають IT-компанії під час війни
У 74% компаній дохід не змінився або зріс. Майже абсолютна більшість (92%) підтримує проєкти з допомоги Збройним силам.
Питання щодо компенсацій компанії переважно вирішують в індивідуальному порядку (69%). Хоча 17% компаній заморожували планове підвищення зарплат за останні пів року.
Щодо підтримки мобілізованих, то такі заходи переважно діляться на три типи:
- виплата фіксованої допомоги щомісяця (зазвичай $1000);
- виплата всієї зарплати;
- виплата частини зарплати;
Половина компаній проводять виплати до повернення зі служби. Загалом у компаніях переважно залучено до військової служби менш як 5% персоналу.
Нові офіси також не планують відкривати абсолютна більшість керівників компаній. Лише 8% розглядають таку можливість.
Міграційні настрої айтівців
Майже 60% хочуть жити в Україні (+2,5% у порівнянні з попереднім роком), а ще 8% налаштовані покинути країну.
У кластері прогнозують, що орієнтовно 9-11 тис. фахівців можуть виїхати за кордон цього року. Основні чинники, які впливають на рішення залишитись в країні — лібералізація економіки, західні замовники продовжують контракти, отримання роботи в Україні. Головні негативні чинники — втрата роботи чи житла та загальна мобілізація.
На основі опитувань у кластері спрогнозували два сценарії міграції у наступному році.
За позитивного сценарію за кордон намагатимуться виїхати 22 тис. фахівців, за негативного — 78 тис.
Економічні очікування та прогнози учасників ринку
Лише 35% представників індустрії мають позитивні очікування щодо розвитку галузі. Це суттєво песимістичніша оцінка — у 2022 році таких було 64%.
Натомість очікування керівників фірм стримано оптимістичні у короткотерміновій перспективі, але у майбутньому прогнозують позитивні зміни.
