Упс! Не вдала спроба:(
Будь ласка, спробуйте ще раз.

Український фінтех: підсумки 2023-го і головні тренди 2024-го

Ростислав Дюк
Ростислав Дюк Голова Правління УАФІК
10 січня 2024 7 хвилин читання

Початок нового року — це чудовий привід не тільки озирнутися на рік минулий і підбити його підсумки, а й подумати над тим, що на нас чекає у майбутньому. Тож спробуймо це зробити для української галузі фінансових технологій.

Фінтех-ринок в Україні у 2023 році

На початку літа 2023 року Українська асоціація фінтех та інноваційних компаній презентувала «Фінтех-каталог 2023» з докладним оглядом поточного стану справ в українській галузі фінансових технологій. Не буду зараз детально зупинятися на цьому дослідженні, лише зазначу, що навіть попри війну на ринку працюють 246 компаній, сім з яких були засновані 2022 року. 68% фінтех-компаній пройшли точку беззбитковості, а 66% фінансуються виключно власним коштом. Усе це демонструє стійкість українського фінтеху і його здатність розвиватися у надскладних умовах воєнного часу. Це надихає.

Кібербезпека

Підвищення ролі кібербезпеки — це загальносвітовий тренд. Суттєве збільшення кіберзлочинності за минулі кілька років призвело до того, що кібербезпека стала одним із головних трендів, зокрема, й у світовому фінтеху у 2023 році. В Україні це питання стоїть ще гостріше, адже війна з росією триває і у кіберпросторі. За прикладом далеко ходити не треба: якщо більшість людей вже призабула атаку шифрувальника Not.Petya у 2017 році, то ситуація з «Київстаром» сталася зовсім нещодавно і всі побачили, до чого може призвести вдала ворожа кібератака. 

Здавалося б, телеком і фінтех — це різні речі. Але падіння мережі «Київстару», через яке не працювали тисячі платіжних терміналів і люди банально не могли отримати посилку, показало, як тут все взаємопов’язано.

Тож питання кібербезпеки у 2024 році має бути одним із головних пріоритетів для будь-якого технологічного бізнесу. 

Інтеграція з ЄС

Однією з найвизначніших подій минулого року стало надання Україні статусу кандидата на вступ до Європейського Союзу. Тепер наше завдання — адаптувати законодавство до європейського. Ми вже маємо дорожню мапу для цього процесу, за яку разом з іншими відомствами відповідає Національний банк України. 

З позитивних моментів зараз — ухвалення законодавства про регуляцію цифрових активів, яке більш гармонізоване із регулюванням у Європі й, зокрема, з уніфікованими правилами для криптоактивів MiCA, які у 2024 році набули в ЄС статусу закону. 

Європейська та світова криптоспільноти позитивно оцінюють MiCA і те, що українське законодавство суттєво наближене до нього — однозначний плюс. Залишається тільки дочекатись імплементації нормативної бази. Я сподіваюся, що це станеться цього року.

У контексті інтеграції з ЄС українським фінтех-компаніям також треба готуватися до впровадження різноманітних регуляцій, адже європейський ринок куди більш зарегульований і бюрократизований, ніж наш. До речі, Україна може поділитися своїм досвідом із такими країнами, як Німеччина, де фінансовий сектор забюрократизований настільки, що суттєво заважає розвитку ринку фінансових послуг.

До речі, у цьому контексті відзначу і те, що у 2023 році фінтех-асоціації України та ще 10 європейських країн уклали угоду про створення ініціативи FinTech Valley Europe. Її метою є сприяння запуску інноваційних та інклюзивних фінансових рішень у Європі. Ця ініціатива спрямована на вирівнювання стандартів, впровадження найкращих практик на ринку, створення сприятливого середовища для розвитку фінтеху в Європі.

Штучний інтелект

2023 рік однозначно став роком, що пройшов під знаком ШІ. Завдяки таким продуктам, як ChatGPT, Midjourney тощо, з цією технологією познайомилися мільйони людей по всьому світу. Стелі у її використанні я поки що не бачу, тож можна очікувати, що у 2024 році у цю галузь будуть надходити великі інвестиції, а ми побачимо ще багато якщо не революційних, то проривних продуктів.

ШІ також сприяє трансформації фінтех-галузі. Ця технологія ефективно автоматизує процеси, сприяє швидшому виведенню продуктів на ринок, покращує комунікацію з клієнтами та забезпечує для них новий користувацький досвід, використовується для маркетингу та аналітики,  допомагає у плануванні та підвищенні фінансової грамотності людей.

Але також не треба забувати про етичні моменти й те, що ця технологія може потенційно позбавити роботи людей в багатьох індустріях. І дуже добре, що на відміну від галузі криптовалют, яка роками була не регульована, питання регуляції штучного інтелекту вже підійматися на рівні провідних держав світу. Важливо, що у 2023 році 28 країн ухвалили Декларацію Блетчтлі, яка окреслює спільне бачення безпеки та етичних міркувань у розробці ШІ та створенні продуктів на його базі.

Швидкість запуску продуктів і кооперація навколо екосистем

Світ пришвидшився ще більше, тож швидкість запуску продуктів і ухвалення рішень відіграють дедалі більшу роль у багатьох галузях, зокрема, у фінтеху. Тут невеликий стартап з п’ятьох людей може обігнати потужну банківську команду зі ста програмістів тільки тому, що вони швидші і їм легше ухвалювати рішення, не витрачаючи час на купу узгоджень і затверджень. Тренд на швидкість однозначно посилиться у 2024 році. 

Варто також відзначити, що гостра конкуренція банків та фінтехів залишилася в минулому. Зараз це скоріше кооперація з елементами конкуренції. Ми спостерігаємо переосмислення наявних бізнес-моделей, зокрема перехід до тренду на багатофункціональні застосунки або як їх ще називають суперапи. Тож якщо ви створюєте класний продукт, треба вміти інтегрувати його в інші екосистеми або будувати власну екосистему навколо цього продукту.

Відкритий банкінг та вбудовані фінанси

Ці тренди також впливатимуть на фінтех-ринок України цього року. Щодо вбудованих фінансів, коли нефінансові компанії пропонують клієнтам фінансові послуги, то для України це вже давно не дивина. Ми звикли, що можемо задонатити із застосунку таксі чи зняти гроші з картки на касі супермаркету. Надалі кількість подібних сервісів від нефінансових компаній тільки зростатиме.

Із відкритим банкінгом в Україні поки що не все так добре, як хотілося б. Робота над цією концепцією триває від 2021 року і очікувалося, що вже у 2023-му він повноцінно запрацює. Але свої корективи внесла війна, тож поки що відчутного прогресу тут немає. Сподіваюся, 2024 рік принесе деякі зрушення, адже відкритий банкінг призведе до більшої гнучкості та прозорості у наданні платіжних послуг в Україні, збільшення кількості фінансових продуктів та зниження їхньої вартості.

Коротка післямова

Ми увійшли у ще один надзвичайно складний рік, де на нас чекає безліч викликів. Але Україна продовжує демонструвати свою незламність, і я впевнений, що вітчизняний фінтех, як і ІТ загалом, продовжить розвиватися, заробляти, створювати робочі місця, платити податки і робити посильний внесок у нашу спільну перемогу! 

Якщо ви хочете поділитися з читачами SPEKA власним досвідом, розповісти свою історію чи опублікувати колонку на важливу для вас тему, долучайтеся. Відтепер ви можете зареєструватися на сайті SPEKA і самостійно опублікувати свій пост.
0
Прокоментувати
Інші матеріали

Коучинг: навіщо він бізнесу? Міфи та можливості

Aлла Заднепровська 2 години тому

Канбан: ефективний інструмент для оптимізації бізнес-процесів

Vitaliy Gordeev 2 години тому

Як відгуки клієнтів можуть покращити застосунок: кейс NovaPay

Яна Левада 3 години тому

Як просувати канал через Telegram Ads та зменшити вартість підписника на 41%: кейс MOYO та Netpeak

Владислав Миронович 17 травня 2024 13:00

Як компетенції ERP-консультанта здатні вплинути на перебіг проєкту

Віталій Курдюмов 17 травня 2024 11:00