Від податків до бронювання. Як топи IT-компаній зібралися фіксити баги «Дія.City»

8 лютого «Дія.City» відзначає другу річницю свого створення: офіційний запуск податкового спецрежиму для ІТ-компаній відбувся незадовго до початку повномасштабної війни. Та попри це за два роки його резидентами стали понад 860 компаній, зокрема Genesis, MacPaw, Netpeak Group, Reface.

На початку 2024 року СЕО найбільших компаній-резидентів заснували спілку Diia.City United, щоб представляти інтереси бізнесу та колективно вирішувати проблеми. SPEKA поговорила з головою спілки Наталією Микольською та запитала, чи виправдалася ініціатива, які проблеми турбують резидентів та яке майбутнє чекає на «Дія.City».

Як змінилося ставлення до «Дія.City»

Ще до запуску «Дія.City» деякі представники ІТ-спільноти сприймали цю ініціативу негативно, називаючи її цифровим колгоспом. Згідно з опитуванням DOU, наприкінці 2021 року 80% айтівців були проти «Дія.City», а чверть із них готова була навіть звільнитися, якщо компанія-роботодавець стане резидентом.

Водночас найбільші українські ІТ-компанії, як-от Monobank, Ajax Systems та MacPaw, одразу підтримали «Дія.City» і стали першими резидентами. Станом на 7 лютого 2024 року реєстр налічує 863 компанії, серед яких є невеликі підприємства та стартапи. 

Підписуйтеся на наші соцмережі

Як показало опитування резидентів «Дія.City», абсолютна більшість із них задоволені цим простором.

Баги «Дія.City» та як їх пофіксити

За словами Наталії, Diia.City United уже має список з 22 проблем, які стосуються питань оподаткування, роботи резидентів та працівників за гіг-контрактами та інших речей, які можна вирішити на рівні підзаконних актів або роз’яснень податкової.

Пріоритети, над якими працюватиме спілка резидентів:

Яким чином Diia.City United буде доносити свої проблеми до уряду, розповів SPEKA член спілки Артем Бородатюк, засновник Netpeak Group.

Плани на майбутнє

Спілка Diia.City United планує розширюватися та домагатися законодавчих рішень, які зроблять з «Дія.City» наступну Кремнієву долину. Майбутні покращені версії режиму з умовними назвами «Дія.City 2.0» та «Дія.City 3.0» — це великі промислово-технологічні парки з ідеальними умовами оподаткування та роботи, які співпрацюють з урядами країн ЄС та інвесторами.

Микольська наводить приклад спілки Silicon Valley Leadership Group, заснованої Девідом Пакардом (Hewlett-Packard) і 29 СЕО інших компаній у 1978 році. Асоціація швидко почала впливати на політику всієї Каліфорнії, завдяки чому штат став найкращою юрисдикцією для технологічного бізнесу у світі. Зараз спілка об’єднує 390 компаній з Кремнієвої долини.

Diia.City United також хоче, щобв українському суспільстві чітко уявляли, що ІТ-бізнес в Україні — серйозний бізнес, який має багато можливостей до розвитку, і це крутий бізнес для їхніх дітей та онуків. Саме тому Україні потрібно створити сприятливий економічний простір для розвитку конкурентної ІТ-галузі та залучення іноземних інвестицій.