Теракт на ЗАЕС: наскільки він ймовірний та якими будуть наслідки
Через країну-терориста тема з ймовірним вибухом на Запорізькій АЕС знову предмет розмови політиків всього світу. Уряд України попереджує про можливі провокації на атомній станції, а SPEKA намагається розібратись, які ймовірні наслідки та чи схоже це на аварію на Чорнобилі.
Чому загроза довкола Запорізької АЕС знову посилилась
За словами президента Володимира Зеленського, росія хоче «підірвати ЗАЕС для дестабілізації в Україні», а також для того, аби «світ тиснув на Київ, вимагаючи зупинити конфлікт». Також за його словами, якщо військове обладнання передадуть масово, Україна швидше переможе.
Генеральний директор МАГАТЕ Рафаель Гроссі минулого тижня відвідав Запорізьку АЕС, аби оцінити ситуацію після руйнування Каховської гідроелектростанції. 15 червня він опублікував у Twitter відео на тлі ставка-охолоджувача. Він зазначив, що на станції є озброєні російські військові та техніка.
Today, I visited the #Zaporizhzhya nuclear power plant to assess the situation after the catastrophic Nova Kakhovka dam flooding. pic.twitter.com/TSO5ml0cJa
— Rafael MarianoGrossi (@rafaelmgrossi) June 15, 2023
Наступного дня, 16 червня, Гроссі закликав «не використовувати АЕС як військову базу, не атакувати станцію та не вести вогонь з неї, а також не переривати зовнішні джерела електропостачання».
20 червня начальник Головного управління розвідки Міноборони Кирило Буданов заявив, що російські окупанти додатково замінували Запорізьку АЕС — встановивши вибухівку на охолоджувач станції: у разі детонування існує загроза підриву або аварії на станції.
22 червня президент України Володимир Зеленський повідомив, що отримав інформацію про підготовку росіянами сценарію з терактом на Запорізькій АЕС із викидом радіації. 25 червня Кирило Буданов заявив, що росія вже завершила підготовку до організації теракту на Запорізькій атомній електростанції й розмістила вибухівку поблизу чотирьох енергоблоків із шести, а також додав що «ніколи ситуація не була такою серйозною, як зараз».
Чи працює зараз Запорізька АЕС
ЗАЕС не виробляє електроенергію з вересня 2022 року. П'ятий та шостий енергоблоки залишалися у режимі гарячого зупину, щоб виробляти пару для тепла та гарячої води в Енергодарі
Після підриву Каховської ГЕС російськими окупантами, Державна інспекція ядерного регулювання України (ДІЯРУ) наказала «Енергоатому» вивести у «холодний зупин» енергоблоки Запорізької АЕС.
«Холодний зупин» – це безпечний стан ядерного реактора, коли реактор заглушений при низькому тиску і низькій температурі охолоджувальної води. Він є проміжним станом реактора між роботою і перевантаженням палива. Під час «холодного зупину» реактор не генерує електроенергію, перебувати у такому стані він може зупину нескінченно довго, але все одно потребує електроживлення та споживає воду, хоч і в менших обсягах.
Якщо ж електроживлення зникне процес плавлення реактора може розпочатися вже за три години у активній фазі його роботи. Якщо ж реактор перебуває в стані «холодного зупину», то персонал матиме на відновлення електроживлення 57 годин.
Експлуатацію усіх окрім п’ятого енергоблоків обмежили станом «холодний зупин» у серпні 2022 та лютому 2023 року. Хоча розпорядження, щодо п’ятого блоку видане ще 9 червня чи дійсно перевели енергоблок у «холодний» стан невідомо. Зокрема 14 червня ДІЯРУ повідомляло, що окупанти перешкоджають переведенню енергоблока у цей стан.
Чи ймовірний теракт на Запорізькій АЕС
Коротка відповідь — ніхто не знає. Після підриву дамби на Каховській ГЕС, росія отримала слабку міжнародну реакцію на цей злочин.
Що думають про ймовірні наслідки експерти
Ми опитали кількох експертів з довкілля, енергетиків та вчених як вони оцінюють шанси та потенційну можливість росіян підірвати Запорізьку АЕС.
Більшість із них відзначають, що у ситуації залишається багато невизначеності, адже досі жодного разу в історії атомні станції не намагались підірвати. Також ми не володіємо інформацією про нюанси мінування, кількість вибухівки та конкретне місце, де саме вона закладена.
Старша наукова співробітниця Інституту проблем безпеки атомних електростанцій НАН України Олена Паренюк у своєму дописі, заявляє, що нещодавні заяви очільника ГУР, занадто розмиті для остаточних прогнозів. Вона розглядає два сценарії:
-
1
Перший варіант — буде заміноване “щось”. Наприклад, сховище відпрацьованого палива або всі 5 енергоблоків. І тепловибуху не буде, проте станеться вихід радіоактивності. Це схоже на аварію в Киштимі у 1957 році. На цьому радянському сховищі радіоактивних відходів тоді був відносно невеликий вибух, який призвів до витоку стронцію у річку. За подібного сценарію Дніпро нижче за течією буде забруднене. І вся радіація піде прямісінько в Чорне море та країни чорноморського узбережжя. Це матиме страшні наслідки для економіки та екології континенту, але найбільше від цього постраждають країни, які омиває Чорне та Середземне море.
-
2
У другому варіанті 5-ий енергоблок не охолоджували. Він охолоджується водою зі ставка. Якщо спочатку опустити рівень води, то через якийсь час паливо розжариться, тиск підвищиться і реактор вибухне зсередини і можна очікувати тепловибух по типу Чорнобиля або Фукусіми. Це також може статися, якщо рівень води в ставку-охолоджувачі опуститься нижче за водозабір ЗАЕС. Якщо такий вибух станеться, то радіонукліди піднімуться у повітря і їх рознесе вітром. Куди? Наразі це неможливо передбачити, а напрям вітру щодня змінюється. У залежності від напрямку він може вразити як континентальну Україну, так і Болгарію або Росію.
Детальніше про варіант аварії при знеструмленні теплоносія (при працюючому реакторі!) можна почитати тут у дослідженні професора Івана Ковальця, який робив моделювання розповсюдження радіонуклідів.
Разом з тим є і позитивніші оцінки. Зокрема, завідувач наукового відділу Чорнобильського радіаційно-екологічного заповідника, Денис Вишенський, коментуючи це питання для SPEKA, відповів, що відштовхується від інтуїції Миколи Штейнберга — колишнього головного інженера Чорнобильської АЕС.
Останній нещодавно заявив, що в даному стані ЗАЕС може тільки привести до локального забруднення.
Із його прогнозами погоджується й Іван Ковалець:
«Приблизно рік тому я опублікував оцінку наслідків для можливого сценарію важкої аварії на ЗАЕС. Слід зауважити, що та оцінка річної давнини належала до сценарію аварії на енергоблоці, який знаходився у працюючому стані (відбувалась генерація електроенергії). Я досі не стикався із сценаріями аварій на реакторах у режимі зупину, в якому вони перебувають зараз.
Тим цікавішою для мене є оцінка провідного фахівця у галузі безпеки АЕС Миколи Штейнберга, який говорить про реалістичні масштаби можливих наслідків «максимум 2-3 кілометри» (без врахування водних шляхів розповсюдження). За моїми розрахунками така оцінка масштабів наслідків відповідає обсягам викидів, які будуть в рази меншими ніж на Чорнобильській АЕС», — коментує у своєму профілі у facebook науковець.
