Упс! Не вдала спроба:(
Будь ласка, спробуйте ще раз.

Телескопу Габбла — 34. Історія, головні відкриття та найкращі фото

Олександр Тартачний
Олександр Тартачний журналіст
24 квітня 2024 8 хвилин читання

Коли космічний телескоп «Габбл» запустили у квітні 1990 року, інтернету було лише кілька місяців, а технології на зразок iPad існували лише у науково-фантастичних серіалах на кшталт Star Trek.

Попри походження із зовсім іншої технологічної ери, телескоп продовжує наукові відкриття. У матеріалі з’ясовуємо, що зробило «Габбл» таким успішним проєктом та що ми з’ясували з його допомогою про Всесвіт

Телескоп Габбла: історія та найкращі фото всіх часів Телескоп Габбла: історія та найкращі фото всіх часів

Як та навіщо створили телескоп Габбла

Навіть у найясніші ночі у сільській місцевості зоряне світло поглинається й розсіюється нашою атмосферою. Вона змушує зірки мерехтіти та розсіювати блакитне сонячне світло настільки ефективно, що саме таким ми бачимо небо.

На відміну від «Габбла», телескопи на Землі повинні дивитися крізь турбулентну атмосферу, яка розмиває зображення. Ще Ісаак Ньютон зрозумів, що атмосфера заважає телескопам розрізняти деталі. Хоча астрономи розміщують телескопи на вершинах високих гір, остаточним рішенням є телескоп у космосі. 

Німецький вчений Герман Оберт був піонером свого часу і запропонував відправити у космос телескоп ще у 1923 році в своїй книзі «Die Rakete zu den Planeträumen». 

Минуло багато років, перш ніж технології наздогнали ідею Оберта. Американець Ліман Спітцер запропонував більш реалістичний план космічного телескопа у 1946 році і лобіював свою ідею майже 30 років. У 1970-х роках НАСА та Європейське космічне агентство підхопили цю ідею та запропонували космічний телескоп з трьохметровим дзеркалом. Фінансування почало надходити у 1977 році, вирішили назвати телескоп на честь Едвіна Габбла, який відкрив розширення Всесвіту у 1920-х роках. Хоча космічний телескоп «Габбл» був зменшений до 2,4 м, проєкт почав привертати значну увагу астрономів. Складання телескопа завершили у 1985 році. Над його розробленням працювали десятки підрядників з 13 країн, кілька університетів та центрів NASA.

Конструювання телескопа Габбла у стерильній кімнаті Конструювання телескопа Габбла у стерильній кімнаті

У космосі чіткість зображень «Габбла» (визначена кутовою роздільною здатністю) обмежена розміром його 2,4-метрового дзеркала, а не атмосферною турбулентністю. Тому «Габбл» може бачити деталі приблизно у 25 разів менші, ніж більшість земних телескопів.

Хоча «Габбл» не є значно ближчим до зірок, ніж ми. Він ширяє на висоті 540 км над Землею, що ніщо у порівнянні з астрономічними відстанями, його іноді помітно з Землі. 

Телескоп Габбла над атмосферою землі Телескоп Габбла над атмосферою землі

План передбачав запуск  телескопа у 1986 році, але всього за кілька місяців до запланованого запуску катастрофа шатла «Челленджер» спричинила річну затримку усієї програми. Нарешті «Габбл» запустили у 1990 році, і напруга зростала, коли астрономи розглядали перші зображення очима «Габбла». 

«Криве дзеркало» та ремонт у космосі 

Коли «Габбл» почав повертати наукові дані на Землю, астрономи, як не дивно, не побачили чітких зображень зірок, яких вони очікували. Зірки були оточені великими нечіткими ореолами світла.

Перші фотографії телескопа Габбла з розмитим фокусом Перші фотографії телескопа Габбла з розмитим фокусом

Як виявилось, краї головного дзеркала телескопа були відшліфовані не зовсім точно. Похибка становила лише 0,002 мл, що тонше, ніж людська волосина. Однак навіть така дрібниця не дозволяла телескопу сфокусувати світло в одній точці. 

Процес шліфування дзеркала телескопа. Дефект Габбла був спричинений аномалією в обладнанні Процес шліфування дзеркала телескопа. Дефект Габбла був спричинений аномалією в обладнанні

З 1993 по 2009 рік екіпажі космічних місій п’ять разів обслуговували «Габбл», замінюючи старе обладнання та ремонтуючи наявне. Під час першої місії астронавти встановили лінзи у «Габблі» для корекції відображення. Також космонавти замінювали збиті сонячні батареї та несправні гіроскопи. Старі детектори замінили на більш сучасні.

Після виходу з експлуатації шатлів «Габбл» більше не обслуговують. Він може функціонувати ще багато років, але колись він вийде з ладу і врешті буде знищений під час входу в атмосферу. 

Головні відкриття телескопа Габбла

Завдяки своєму розташуванню може бачити широкий спектр світла на тлі надзвичайно темного неба. Це дозволяє йому бачити далі, ніж земні телескопи. На час його запуску єдині відомі планети були в нашій власній Сонячній системі. 

Наприкінці 1995 року директор Габбла Боб Вільямс використовував телескоп, щоб спостерігати за однією областю космосу протягом десяти днів поспіль. Зображення «Глибокого поля Габбла» виявили тисячі галактик, деякі з яких знаходяться на відстані 12 мільярдів світлових років від Землі.

Це означає, що світлу знадобилося 97% віку Всесвіту, щоб пройти від цих галактик до Габбла. Ми також бачимо ці галактики, коли вік Всесвіту становив 3% від його поточного віку.

«Глибоке поле Габбла» із тисячами галактик. Виділено фрагмент найдальшої спостереженої галактики «Глибоке поле Габбла» із тисячами галактик. Виділено фрагмент найдальшої спостереженої галактики

Завдяки вдосконаленій апаратурі Габбл зміг заглянути ще далі в космос, побачивши галактики на відстані 13,3 мільярда світлових років від Землі.

Протягом останніх двох десятиліть астрономи відкривали планети, що обертаються навколо далеких зірок. Деякі з цих планет проходять транзитом, проходячи між своїми зірками та нами, вони блокують незначний відсоток зоряного світла, яке ми б інакше побачили. Транзити, які спричиняють потьмяніння зірок на 1%, регулярно виявляються наземними телескопами. Набагато більшою проблемою є виявлення майже непомітного додаткового затемнення під час транзиту, спричиненого блокуванням світла певними елементами та молекулами в атмосфері планети. Для цього потрібно виміряти зміну яскравості на 0,01% — ідеальна робота для Хаббла у космічному вакуумі.

Наприклад, у 2000 році Девід Шарбоно, Тім Браун та їхні колеги за допомогою Хаббла виявили натрій в атмосфері планети, що обертається навколо зірки HD 209458. До речі, будь-який професійний астроном може «забронювати» телескоп на певний час, щоб проводити приватні спостереження. 

Окрім цих відкриттів завдяки телескопу ми вперше:

  • 1
    точно виміряли швидкість розширення Всесвіту;
  • 2
    спостерігаємо за зміною погоди та полярним сяйвом на інших планетах;
  • 3
    вимірюємо гравітаційне відхилення світла темною матерією;
  • 4
    зазирнули в зоряні ясла (відносно недавно утворені області у Всесвіті, де активно відбувається процес народження зірок).


Цікаві факти про телескоп Габбл 

  • Габбл обертається навколо Землі зі швидкістю 27 300 кілометрів на годину. Одна подорож навколо Землі займає приблизно 95 хвилин. За 34 роки роботи здійснив понад 198 тис. обертів навколо Землі.
  • Сонце живить Хаббл через сонячні батареї на кожному крилі системі. Частина цієї потужності зарезервована, коли Габбл знаходиться в тіні Землі на орбіті.
  • Найдальша зірка, яку спостерігав Хаббл, називається Ікар і знаходиться приблизно в 5 млрд світлових років від нас. Один світловий рік становить приблизно 6 трильйонів миль, або 9 трильйонів кілометрів!
  • Ми дізналися, що чорні діри знаходяться в центрі майже кожної великої галактики зі спостережень Габбла.
  • Габбл не може зробити знімки Землі, оскільки вона обертається надто швидко для часу експозиції камери.
  • У 2006 році Габбл виявив «десяту планету» за Плутоном під назвою Зена. Це стало поштовхом до рекласифікації Плутона як карликової планети.
  • Ви можете побачити, куди дивиться Габбл у будь-який час за допомогою космічного телескопа Live.
  • Телескоп зробив понад 1,4 мільйона спостережень.

Топ найкращих фото телескопа Габб

Юпітер та його супутник Європа у 2020 році Юпітер та його супутник Європа у 2020 році
Туманність NGC 2014 та її сусідню туманність NGC 2020, які разом утворюють частину величезної області зореутворення у Великій Магеллановій Хмарі Туманність NGC 2014 та її сусідню туманність NGC 2020, які разом утворюють частину величезної області зореутворення у Великій Магеллановій Хмарі
Вестерлунд 2. Це зображення космічного телескопа Габбл скупчення Westerlund 2 та його околиць було опубліковано на честь 25-ї річниці перебування на орбіті Вестерлунд 2. Це зображення космічного телескопа Габбл скупчення Westerlund 2 та його околиць було опубліковано на честь 25-ї річниці перебування на орбіті
Стовпи Творіння в туманності Орла. Пил і газ у стовпах спалюються інтенсивним випромінюванням молодих зірок і розмиваються сильними вітрами масивних сусідніх зірок.  Стовпи Творіння в туманності Орла. Пил і газ у стовпах спалюються інтенсивним випромінюванням молодих зірок і розмиваються сильними вітрами масивних сусідніх зірок. 
Кільця відносності. Галактика одним із найповніших кілець Ейнштейна, коли-небудь виявлених у нашому Всесвіті. Незвичайну форму цього об’єкта, яку вперше припустив Ейнштейн у своїй загальній теорії відносності, можна пояснити процесом, званим гравітаційним лінзуванням, який змушує світло, що сяє здалеку, згинатися та притягуватися силою тяжіння об’єкта.  Кільця відносності. Галактика одним із найповніших кілець Ейнштейна, коли-небудь виявлених у нашому Всесвіті. Незвичайну форму цього об’єкта, яку вперше припустив Ейнштейн у своїй загальній теорії відносності, можна пояснити процесом, званим гравітаційним лінзуванням, який змушує світло, що сяє здалеку, згинатися та притягуватися силою тяжіння об’єкта. 
Галактика NGC 2525. Розташована на відстані майже 70 мільйонів світлових років від Землі, ця галактика є частиною сузір’я Лялечки в південній півкулі. Галактика NGC 2525. Розташована на відстані майже 70 мільйонів світлових років від Землі, ця галактика є частиною сузір’я Лялечки в південній півкулі.
Туманність Пузир, також відома як NGC 7635, є емісійною туманністю, розташованою на відстані 8000 світлових років від нас. Туманність Пузир, також відома як NGC 7635, є емісійною туманністю, розташованою на відстані 8000 світлових років від нас.
Скупчення галактик NGC 4038 і NGC 4039  Скупчення галактик NGC 4038 і NGC 4039 
Розташована в сузір’ї Колумба (Голуба), NGC 1792 є одночасно спіральною галактикою та галактикою зі спалахом зірок. У галактиках зі спалахом зірок зірки утворюються набагато швидше, більш ніж у 10 разів, ніж у Чумацькому Шляху. Тому цю галактику ще називають Зоряною Кузнею.  Розташована в сузір’ї Колумба (Голуба), NGC 1792 є одночасно спіральною галактикою та галактикою зі спалахом зірок. У галактиках зі спалахом зірок зірки утворюються набагато швидше, більш ніж у 10 разів, ніж у Чумацькому Шляху. Тому цю галактику ще називають Зоряною Кузнею. 
Галактика Сомбреро, Мессьє 104 (M104). Галактика Сомбреро, Мессьє 104 (M104).
Останній знімок Сатурна (2019) Останній знімок Сатурна (2019)

Детальна історія телескопа Габбла (відео)

0
Прокоментувати
Інші матеріали

Інженер-пенсіонер знайшов 55-річний баг у грі Lunar Lander

Анастасія Ковальова 16 червня 2024 15:38

Телескоп Вебба побачив зірки-близнюки у давно відомому об’єкті — фото

Кіра Іванова 14 червня 2024 07:28

НАСА замовила 10 досліджень щодо повернення зразків із Марсу на Землю

Анастасія Ковальова 9 червня 2024 14:45

Автор першого кольорового знімку з Місяця Вільям Андерс загинув в авіакатастрофі

Максим Красіков 8 червня 2024 11:09

Що подивитися на вихідних: 10 гідних фільмів про космос

Сергій Коноплицький 7 червня 2024 17:02