Таємниці Всесвіту. Як 15 років тому відбувся тестовий запуск Великого адронного колайдера
Зранку 10 вересня 2008 року пучок протонів вперше успішно обійшов Великий адронний колайдер (ВАК). У рубриці «SPEKотна дата» розповідаємо, чому це історична подія й що відбувається з ВАК зараз.
Навіщо створили Великий адронний колайдер
Великий адронний колайдер — це найбільший у світі прискорювач елементарних частинок. По суті, це величезний, завдовжки 27 км, кільцеподібний тунель. Він розташований у Європейському центрі ядерних досліджень (CERN) на глибині понад 100 м уздовж кордону Швейцарії та Франції.
Колайдер побудували, щоб відтворити умови, що виникли після Великого вибуху. Фізики мали надію, що ВАК допоможе розгадати деякі таємниці створення Всесвіту та сприятиме відкриттю частинок, що не були відомими раніше.
У ВАК два пучки адронів (протонів або ядер) влаштовують такі собі перегони —рухаються назустріч один одному зі швидкістю до 0,99999999 швидкості світла. Протони складаються з іще менших частинок — кварків.
Коли пучки протонів зіштовхуються, деякі з їхніх кварків врізаються один в одного. Через це зіткнення швидкість частинок надто падає, а отже, знижується кінетична енергія. Вона переходить у створення інших елементарних частинок. Енергія, що вивільняється, настільки велика, що частинки можуть бути дуже важкими.
Великий адронний колайдер повноцінно ввели в експлуатацію у 2010 році. Найвизначнішим відкриттям ВАК стало утворення бозона Хіггса 2012-го.
Що зараз відбувається з ВАК
26 листопада 2022 року Великий адронний колайдер призупинили й достроково відправили на зимові канікули, щоб зекономити електроенергію. Тоді ж у CERN повідомили, що вже після перерви, 2023-го, планують скоротити час роботи колайдера на 20%.
У липні 2023 року вчені, що працюють із колайдером, повідомили про чергове відкриття. Зазвичай елементарні частинки складаються з 2-3 кварків. Завдяки роботі ВАК вченим вдалося відкрити частинку з 5 кварків, яка при цьому також має у складі s-кварк, що зустрічається нечасто.
