Жінки та дівчата у науці. SPEKотна дата

22 грудня 2015 року Генеральна Асамблея ООН ухвалила резолюцію про запровадження щорічного Міжнародного дня жінок і дівчат у науці, щоб визнати важливу роль, яку жінки та дівчата відіграють у науці та техніці.

Цей день нагадує про важливість сприяти повному та рівному доступу та участі в науці для жінок і дівчат, про гендерну рівність, про те, що жінки та дівчата відіграють важливу роль у науково-технічних спільнотах і що їхня участь має бути посилена.

Попри те що галузі науки, технологій, інженерії та математики (STEM) вважаються критично важливими для національних економік, більшість країн, незалежно від рівня їхнього розвитку, не досягли гендерної рівності у STEM.

За даними ЮНЕСКО, 33,3% — середній глобальний відсоток жінок-дослідників і лише 35% усіх студентів у сфері навчання, пов’язаного із STEM, — жінки. А в деяких інноваційних галузях, як-от розроблення у сфері штучного інтелекту, ще менше — 22%.

Цього року з нагоди святкування Міжнародного дня жінок і дівчат у науці генеральний директор ЮНЕСКО Одрі Азулай закликала розкрити повний потенціал науки та відповідати викликам нашого часу.

Стереотипні уявлення не тільки стримують кар’єру жінок у науці, але й формують вороже робоче середовище, що залишається поширеною проблемою. Дослідження 2022 року, проведене у 117 країнах, показало, що кожна друга науковиця повідомила, що зазнавала сексуальних домагань на роботі, при цьому 65% респонденток повідомили, що це негативно вплинуло на їхню кар’єру.

Видатні жінки у науці

Внесок жінок у світ науки та техніки величезний. Важко уявити, наскільки швидшим міг би стати прогрес, якби не гендерні стереотипи, що не давали талановитим дівчатам рухати його. Згадаймо лише кілька імен.

Ада Лавлейс (1815-1852) — британська вчена, математик, яка зробила опис ранньої версії аналітичної машини Чарлза Беббіджа і склала для цієї машини першу в світі програму. Запровадила терміни «цикл» і «робоча комірка». Вважається одним із перших, а ймовірно першим, програмістів в історії. 

Марія Кюрі (1867-1934) — польська та французька науковиця, викладачка університету, громадська діячка. Перша жінка, яка стала лауреаткою Нобелівської премії, та єдина у світі отримала дві Нобелівські премії — з фізики та з хімії. 

Геді Ламар (1914-2000) — австрійсько-американська акторка та винахідниця. Математично обдарована, вона разом із композитором Джорджем Антейлом винайшла методи розширення спектра зв'язку та стрибкоподібного переналаштування частоти, необхідні для бездротового зв'язку від докомп'ютерної ери і до наших днів.

Розалінд Елсі Франклін (1920-1958) — британська біофізикиня і кристалографиня, що зробила важливий внесок у розуміння структури ДНК, вірусів, вугілля і графіту. 

Маргарита Салас Фальгерас (1938-2019) — іспанська вчена, медична дослідниця і авторка у галузі біохімії і молекулярної генетики. Відома відкриттям ДНК-полімерази вірусу бактеріофага phi29, яка має вирішальне застосування у біотехнології: вона дозволяє просто, швидко та надійно ампліфікувати ДНК. 

Жіноча сила української науки

В Україні статистика доволі непогана: серед науковців 45% жінок. Ця частка майже удвічі більша, ніж у середньому у світі.

За даними дослідження GlobalLogic, частка жінок в українській техносфері за дев’ять років збільшилася утричі: 

У нашій країні чимало видатних дослідниць з вагомим внеском у науку, це Олена Лук’янова, Ніна Вірченко, Людмила Мусатенко, Марина В’язовська, Ганна Піркова, Аліна Романенко, Елла Лібанова, Людмила Сєногонова, Галина Клим, Ольга Авілова, Наталія Ульянчич, Марія Байляк, Ольга Броварець, Нана Войтенко, Юлія Безвершенко та багато інших. 

«Наука — це вона» — освітній проєкт STEM is FEM, що реалізується за підтримки міжнародних організацій ООН Жінки в Україні та Дитячого фонду ООН в Україні (ЮНІСЕФ). Проєкт створив ком’юніті жінок, які розповідають про здобутки українок.

Якщо вам цікаво розповісти більше про видатних українських вчених та їхні дослідження, долучайтеся до Спільноти SPEKA!