Упс! Не вдала спроба:(
Будь ласка, спробуйте ще раз.

Нейробіологія, астроінформатика, дослідження стовбурових клітин. Чим запамʼяталися світу українські науковиці та що ми про них знаємо

Юлія Даниленко
Юлія Даниленко Журналістка, tech-експертка, співзасновниця SPEKA
12 лютого 2023 9 хвилин читання

11 лютого світ відзначає Міжнародний день дівчат і жінок у науці. Можна (і потрібно) довго говорити про нерівність, перешкоди, скляну стелю та дискримінацію, з якими століттями боролися науковиці. Натепер відсоток дівчат та жінок у STEM зростає, але станом на 2022 рік на жінок припадало лише 30% від загальної кількості працівників сфери. 

Попри всі перепони, науковиці сьогодні шукають екзопланети, досліджують стовбурові клітини, працюють у галузях нейро- та хронобіології, а також займаються дослідженнями в зоні відчуження. 

SPEKA разом із проєктом «Наука — це вона» розповідає про видатних українських науковиць сучасності та їхні найцікавіші дослідження. 

Нана Войтенко
Нана Войтенко
нейробіологиня, електрофізіологиня, дослідниця болю

Хто вона:

Докторка біологічних наук, професорка, ректорка медичного закладу вищої освіти «Академія „Добробут“, професорка кафедри біомедицини та нейронаук Київського академічного університету НАН України.

Від 2017 до 2021 року Войтенко була членкинею Наукового комітету Національної ради України з питань розвитку науки і технологій при Кабінеті Міністрів України.

Нана також членкиня Американського товариства нейронаук і засновниця й віцепрезидентка Українського товариства нейронаук.

Що досліджує: 

Нана Войтенко вивчає периферичні та центральні механізми виникнення й поширення болю, роль низькопорогових кальцієвих каналів і AMPA-глутаматних рецепторів у переданні больового сигналу в спинному мозку. Також є спеціалісткою з внутрішньоклітинної кальцієвої сигналізації. Вивчає внутрішньо-клітинні механізми гомеостазу кальцію, що відповідають за порушення передання ноцицептивного сигналу, розвиток хронічного болю та нейропатичні ускладнення за цукрового діабету. Особливу увагу звертає на молекулярні та клітинні механізми пошкодження нервових клітин.

З ким працює:

Від 1999 року дослідження Войтенко підтримували грантами європейські та американські фонди INTAS, CRDF, JRDF та NIH.

У 2019-му виграла проєкт програми HORIZON 2020 NEUROTWIN «Запровадження загальноєвропейського досвіду для відновлення Центру нейронаук світового рівня у Києві». Серед партнерів — університети й інституції Швеції, Португалії, Німеччини, Австрії та Великої Британії.

Індекс Гірша у Войтенко за базою даних Scopus станом на січень 2023 року дорівнює 22 (81 публікацію процитували 1255 разів).

Галина Скибо
Галина Скибо
нейроморфологиня

Хто вона: 

Докторка медичних наук, професорка, членкиня-кореспондентка НАН України, завідувачка відділу цитології Інституту фізіології  ім. О. О. Богомольця НАН України. 

Що досліджує: 

Саме завдяки Галині Скибо в Україні вперше почали культивувати нервові клітини та моделювати на них різні патологічні стани нервової системи та досліджувати зміни у головному мозку. Її дослідження дозволило також перевіряти на культивованих клітинах вплив фармакологічних препаратів за патологій мозку. Вчена написала понад 300 наукових робіт та очолила вивчення клітинної терапії для лікування нейродегенеративних захворювань.

Оксана Півень
Оксана Півень
докторка біологічних наук

Хто вона: 

Спеціальність Оксани Півень — молекулярна генетика. Вона професорка біології, старша наукова співробітниця відділу генетики Інституту молекулярної біології і генетики НАН України. 

Що досліджує: 

Сфера наукових інтересів Оксани — серце, функції окремих генів, участь сигнальних систем у регулюванні метаболізму серця за фізичного навантаження та старіння, регенерація серця та можливі підходи для покращення функціонування міокарду після інфаркту.

Досліджує можливості CRISPR-Cas9 для кардіоміогенного перепрограмування фібробластів у зоні ураження міокарду.

З ким працює:

Керівниця науково-дослідних проєктів, фінансування яких поки що призупинили через проблеми фінансування науки. Учасниця проєктів, спрямованих на популяризацію науки. Пише статті для популяризації науки та сучасних технологій для «Куншт», Expres.online та інших порталів. Авторка книги «Без ГМО. Правда і страшилки про генну інженерію» та співавторка навчального посібника «Сучасні інструменти редагування геному з основами молекулярної генетики». 

Викладачка кафедри молекулярної біології та біотехнології Київського академічного університету.

Ольга Маслова
Ольга Маслова
кандидатка біологічних наук, співзасновниця проєкту Nobilitet

Хто вона: 

Українська популяризаторка науки, кандидатка біологічних наук, співзасновниця проєкту Nobilitet, авторка книг «Коли я нарешті висплюся?» та «Пригоди клітин», ведуча подкасту «Наука як по маслу» на Громадському радіо.

Що досліджує: 

Основні теми її наукових інтересів — стовбурові клітини, тканинна інженерія, регенеративні технології, хронобіологія (наука про біологічні ритми). Досліджувала стовбурові клітини у державних і комерційних установах, авторка низки статей у рецензованих наукових журналах та патентів.

З ким працює:

Авторка численних статей, патентів та доповідей на тему тканинної інженерії, регенеративних технологій, хронобіології та нейрохімії. Співзасновниця науково-популярної ініціативи Nobilitet та аромапроєкту Needorium, співавторка календаря для жінок Solomia Today.

Зараз працює з біотехнологічними проєктами як науковий консультант, з підлітками — у проєкті Stem is Fem, робить доповіді як лекторка на різних заходах, пише книги та науково-популярні статті, учасниця проєктів «Розсудливість» і «Школа довголіття», які спрямовані на популяризацію здорового способу життя, спілкується з гостями у подкасті «Наука як по маслу» на Громадському радіо.

Олена Паренюк
Олена Паренюк
радіобіологиня

Хто вона: 

Кандидатка біологічних наук, старша наукова співробітниця Інституту проблем безпеки АЕС НАН України. Керівниця українських та міжнародних наукових та навчальних проєктів. 

Що досліджує: 

Більш ніж 10 років працює у зоні відчуження ЧАЕС. Співавторка майбутньої книги про пригоди радіобіологинь у Чорнобилі. Брала участь в організації виставки «Чорнобиль. Подорож», приуроченій до 35-річчя катастрофи.

З ким працює:

У 2014-2016 роках працювала в Інституті радіоактивності довкілля Університету Фукусіми, де вперше у світі провела дослідження бактеріального різноманіття всередині зруйнованого енергоблоку ЧАЕС.

Працює старшою науковою співробітницею Національного університету біоресурсів та природокористування України. Займається проєктом за участі японської Агенції атомної енергетики та українського Інституту проблем безпеки АЕС. Зʼясовує, які бактерії живуть у саркофазі зруйнованого четвертого енергоблоку ЧАЕС.

Лауреатка премії Президента України для молодих вчених 2018 року. 

Олена Компанієць
Олена Компанієць
молодша наукова співробітниця відділу позагалактичної астрономії та астроінформатики Головної астрономічної обсерваторії НАН України

З ким працює:

Працює у Головній астрономічній обсерваторії Національної академії наук України у відділі позагалактичної астрономії та астроінформатики, досліджує галактики з активними ядрами. Голова ради молодих вчених в обсерваторії, популяризаторка науки, освітня кураторка науково-популярного лекторію science4kids.

Віра Єфремова
Віра Єфремова
нейробіологиня

Що досліджує: 

Після захисту докторської дисертації у галузі молекулярної біомедицини переїхала до США продовжувати дослідження розвитку головного мозку та генетичні захворювання, які з цим пов'язані. Працює в Університеті Каліфорнії у Берклі, займається дослідженням туберального склерозу. 

Оксана Тонха
Оксана Тонха
докторка сільськогосподарських наук

Хто вона: 

Професорка, деканка агробіологічного факультету НУБіП України. Фахівчиня у галузі ґрунтознавства, біології ґрунтів і ґрунтозахисних технологій. Авторка 210 наукових праць, 23 підручників та навчальних посібників, 7 монографій та 4 патентів.

Що досліджує: 

Напрями наукових досліджень — біологічна активність і гумусний стан чорноземів під час застосування ґрунтозахисних технологій вирощування сільськогосподарських культур, порівняння різних методів аналізу показників родючості ґрунтів і продукції рослинництва, впровадження органічного землеробства тощо.

Вікторія Родінкова
Вікторія Родінкова
науковиця

Хто вона: 

Професорка кафедри фармації Вінницького національного медичного університету імені М. І. Пирогова, членкиня правління Європейського аеробіологічного товариства (2008-2020), фулбрайтівська стипендіатка, членкиня правління Українського фулбрайтівського кола, членкиня наукової ради Національного фонду досліджень України. 

Членкиня Правління світового товариства амброзії. Увійшла до складу EAACI ROC Committee — одного з керівних органів Європейської академії алергії та клінічної імунології, найбільшої у світі організації, яка займається питаннями алергії. Головна редакторка, авторка алергопрогнозу видання «Все про алергію».

Вас також може зацікавити: 

50 UAH 150 UAH 500 UAH 1000 UAH 3000 UAH 5000 UAH
0
Прокоментувати
Інші матеріали

Штучний інтелект та соцмережа Ілона Маска допомагають визначити рівень депресії

Сергій Коноплицький 9 травня 2024 14:05

«Обʼєднати тисячі дівчат в спільноту». Інтерв’ю з ініціатором та керівницею STEM is FEM

Сергій Коноплицький 1 квітня 2024 15:50

Як впливає наукова фантастика на інновації: дослідження

Сергій Коноплицький 30 березня 2024 11:51

В Україні запустили INSCIENCE Business для розвитку технологій та інновацій

Богдан Камінський 22 березня 2024 16:25

Технологічне диво світу: як прокладали перший трансатлантичний кабель

Сергій Коноплицький 22 березня 2024 13:19