Скільки українців не мають доступу до інтернету і коли ми подолаємо цифровий розрив
Невелике село у Сумській області. Сонячний день, зеленіє травичка, а на пагорбі якась скажена людина підкидає у повітря смартфон. Місцевий божевільний? Ні, жива демонстрація цифрового розриву. Адже село Посад — один із населених пунктів в Україні, де досі немає ані широкосмугового дротового, ані якісного мобільного інтернету.
SPEKA дослідила, скільки українців досі живуть без інтернету і як ситуація змінюється з роками. Ми поспілкувалися з Міністерством цифрової трансформації, найбільшими операторами звʼязку та урядовими організаціями, щоб відповісти на запитання, наскільки серйозна проблема цифрового розриву в Україні і як його можна подолати.
Дати, цифри і мапи — у матеріалі. Вмощуйтеся зручніше і перевірте наявність мережі.
Що таке цифровий розрив і в чому його небезпека
Цифровий розрив — це нерівність у доступі певних груп населення до сучасних цифрових технологій та можливостей, які вони надають. Цифровий розрив буває внутрішнім (у межах однієї країни) та міжнародним.
Як проявляється цифровий розрив? Приміром, оплата комунальних послуг. За наявності банківського застосунку оплатити їх можна за кілька кліків, не встаючи з крісла. Але якщо у вас немає смартфону, навичок користування ним або доступу до інтернету, доведеться стояти в черзі на пошті або в банку, створюючи незручності не тільки собі, а й іншим (бо кому ж подобається стояти в черзі).
Чому цифровий розрив — це проблема для держави. Одна з головних проблем цифрової нерівності в тому, що вона проявляється не узагальнено, а вражає певні соціальні групи. Молодше покоління щодо використання цифрових технологій більш просунуте, ніж старше, а міські жителі мають більше можливостей за сільських.
Тож подолання цифрового розриву є важливим елементом розвитку сучасного суспільства. Воно не тільки усуває нерівність між соціальними групами, а й допомагає у розвитку електронної демократії, залученості людей у життя держави та суспільства, запобігає корупції і загалом підвищує рівень життя.
Стадії відсутності інтернету: заперечення, гнів, торг, депресія, прийняття
Цифровий розрив у світі: скільки людей мають доступ до інтернету
Згідно зі щорічним звітом Global Digital Overview, станом на початок 2023 року інтернетом користувалися 5,16 млрд людей, а це приблизно 64% від населення Землі. При цьому серед міського населення інтернет-юзерів 78,3%, а серед сільського лише 45,8%.
За минулий рік кількість людей, що мають доступ до інтернету, збільшилася лише на 2%, або на 98 млн. Це серйозне уповільнення, особливо порівняно з піковими роками приросту інтернет-користувачів, які припали на 2010-ті.
Digital quality of life, плюси та мінуси цифровізації та на кого орієнтуватися Україні
Чи є в Україні цифровий розрив
Проблема цифрової нерівності в Україні зумовлена двома головними чинниками: відсутністю швидкісного інтернету (дротового та мобільного) у низці населених пунктів, а також низьким рівнем цифрової грамотності частини населення.
Цифрова грамотність
Підписуйтеся на наші соцмережі
Згідно з дослідженням Міністерства цифрової трансформації України, у 2021 році частка українців віком від 18 до 70 років, цифрові навички яких нижче позначки «базовий рівень», становить 47,8% населення. А кількість тих, що не мають жодних цифрових навичок, — 11,2%. У порівнянні з 2019 роком ці показники зменшилися на 5,2% та 4% відповідно.
Дослідження КМІС показує, що за останні три роки рівень користування електронними послугами найбільше зріс серед людей старших вікових категорій:
Доступ до швидкісного інтернету
До повномасштабного вторгнення в Україні планували забезпечити доступом до інтернету всі населені пункти у 2022 році і підключити 95% українців до мережі до кінця 2023-го. Наскільки вдалося виконати ці плани, говорити складно, адже мільйони українців мусили залишити свої домівки, інфраструктуру пошкодили обстріли, а частина територій перебуває під окупацією.
У травні 2023 року Мінцифри відзвітувало, що з 2021-го понад 1 млн українців у 3268 селах забезпечили доступом до швидкісного інтернету, а 7,5 тисяч шкіл, лікарень та інших соцзакладів — Wi-Fi.
Мобільний інтернет в Україні: покриття 4G та проблемні зони
За даними НКЕК, кількість активних SIM-карток, з яких підключалися до інтернету, у 2022 році становила 35,356 млн. З них 26,424 млн — це SIM-картки стандарту 4G. Самі мобільні оператори оцінюють кількість населення з можливістю доступу до швидкісного мобільного інтернету приблизно у 90%.
Так, у «Київстар» SPEKA розповіли, що завдяки зусиллям технічних спеціалістів компанії наприкінці грудня 2022 року 4G-мережа продовжувала працювати у містах і селах, де проживало 88% населення України.
«До повномасштабного вторгнення цей показник був лише на 2% більше. Завдяки збереженню великого покриття 4G-швидкісним інтернетом регулярно користувалося вже 13 млн абонентів “Київстар”», — зазначили у компанії.
Оператор lifecell говорить про покриття 93% населення швидкісним мобільним інтернетом. У «Vodafone Україна» зазначили, що до повномасштабного вторгнення покриття 4G/3G становило 88%, а за планами на сьогодні мало бути вже більше. Проте бойові дії завдали інфраструктурі оператора значних руйнувань, зараз компанія знову вийшла на показник у 88%.
У Мінцифри кажуть, що наявність доступу лише до мобільного інтернету (хай і швидкісного) не вирішує проблем цифрового розриву: «Об’єм трафіку та швидкість мобільного інтернету обмежені. Крім того, у населених пунктах, де немає фіксованого інтернету, погіршується якість і мобільного. Адже все населення використовує лише мобільний інтернет і цим перевантажує мережу».
Дротовий швидкісний інтернет в Україні
Визначити загальну кількість людей, що користуються дротовим швидкісним інтернетом, складніше. Адже у випадку з мобільним інтернетом можна порахувати активні SIM-картки, тоді як у випадку з домашнім інтернетом рахуються лише підключені домогосподарства, де зазвичай проживає більше, ніж одна людина.
Скільки домогосподарств в Україні мають доступ до дротового інтернету
- 7,191 млн – кількість точок фіксованого доступу до інтернету в Україні станом на кінець 2022 року за даними НКЕК;
- 1,686 млн – у сільській місцевості;
-
6,388 млн (88,8%) – кількість абонентів швидкісного дротового інтернету зі швидкістю від 100 мбіт/с.
Тож проблема подолання цифрового розриву в Україні має вирішуватися комплексно — і підвищенням рівня цифрової грамотності населення, і розширенням географії підключення швидкісного дротового та мобільного інтернету.
Які населені пункти в Україні досі не мають інтернет-покриття
У 2021 році Український державний центр радіочастот розробив мапу інтернет-покриття в країні. На ній позначені зони від обмеженого до дуже гарного охоплення інтернет-звʼязком.
Станом на травень 2023 року ця мапа не працює, але існують альтернативи, які дозволяють перевірити, який оператор матиме кращий звʼязок у вашому населеному пункті, а який не матиме взагалі.
Як подолати цифровий розрив в Україні
Київський міський інститут соціології зазначає, що через російське вторгнення в Україні зросла частка вразливих груп населення, зокрема внутрішньо переміщених осіб.
«Війна підкреслила важливість онлайн-взаємодії з державою. В умовах, коли мільйони людей потребували допомоги від держави, але фізично не могли скористатися цими послугами – бо вимушено опинилися в дорозі, на новому місці проживання, або ЦНАП у їхньому населеному пункті припинив функціонувати – можливість отримати необхідні державні послуги з власного смартфону чи ноутбуку виявилася критично важливою», – зазначають дослідники.
І у Мінцифри, і у НКЕК подолання цифрового розриву називають одним з ключових пріоритетів. Що ж саме реально зробити в Україні для зменшення цифрової нерівності, і що вже робиться? Розбираємо по пунктах:
Цифрова грамотність
У Мінцифри планували до 2024 року навчити цифрової грамотності 6 млн людей та перевести всі державні послуги в онлайн. До фінансування цих задач долучаються і бізнеси:
- В грудні минулого року Google виділив $2 млн на цифрову освіту для українців та 50 тисяч ліцензій Workspace для кабінету міністрів.
- “Vodafone Україна” та Мінцифри підписали меморандум про співпрацю у сфері розвитку цифрової грамотності українського суспільства, зокрема розробку освітнього контенту та розробку універсального базового курсу основ математики для новачків.
Інтернет-субвенція
У 2021 році команда Мінцифри запустила інтернет-субвенцію — всеукраїнську ініціативу, в межах якої інтернет-провайдери можуть за підтримки держави підключити села, які до цього ніколи не мали оптичних мереж, до швидкісного інтернету.
Цю ініціативу критикує «Укртелеком», який у 2022 році пропонував себе Мінцифри як магістрального та системного національного провайдера для подолання цифрового розриву.
«Ми могли дійти майже до кожного невеличкого населеного пункту і забезпечити ультрашвидкий інтернет до 1 гігабіта. Для цього на той час ми мали можливість залучити значні європейські кредитні ресурси не тільки для себе, а й для держави на гарних пільгових умовах», – розповідає в інтервʼю SPEKA гендиректор «Укртелекому Юрій Курмаз. Але, за його словами, Мінцифри мало на меті зменшити цифровий розрив в Україні та забезпечити невеликі населені пункти оптичним інтернетом за рахунок державної інтернет-субвенції із залученням здебільшого саме місцевих локальних провайдерів. Тому пропозицію «Укртелекома» відхилили.
Окрім поширення швидкісного інтернету, у Мінцифри працюють і над розвитком мобільних мереж. За їх словами, мобільні оператори отримали 120 земельних ділянок для будівництва веж на півроку швидше, ніж це було раніше. Це дозволить забезпечити 4G 350 українських сіл.
Відновлення пошкодженої інфраструктури
Російське вторгнення завдало значної шкоду телеком-інфраструктурі України. «За цей рік інженери “Vodafone Україна” відновили роботу 581 базової станції та відремонтували 2900 км волоконно-оптичного кабелю, близько 800 сіл і міст повернули в ефір. 4000 базових станцій 4G вдалось вивести в ефір під час активної фази війни в країні, на нових локаціях запущено 723 базові станції», — розповіли у “Vodafone Україна”.
“Ми зараз концентруємось на побудові нових базових станцій для того, щоб виконати ліцензійні умови і надати якомога більшій кількості людей можливість користуватись нашим зв’язком. Частину ресурсів маємо резервувати на відновлення мережі після деокупації і ракетних обстрілів”, — зазначили у lifecell.
Звільнення необхідних частот
“Для усунення цифрового розриву між мегаполісами і сільською місцевістю необхідні додаткові радіочастоти. Зокрема, понад 3,5 мільйона наших абонентів перемістилось на Захід України і в сільську місцевість. Відповідно, трафік там зріс на 30-40%, — говорять у “Київстар”.
Компанія звернулася до держави по допомогу в отриманні радіочастот діапазону 2300 МГЦ, які наразі є вільними. Це пілотний проєкт, оскільки право на використання цих частот “Київстар” отримали лише на час війни. Але компанія сподівається, що розподіл частот буде формалізовано і відбудеться тендер, щоб оператори могли отримати ліцензії на використання додаткових частот на тривалий час, оскільки без цього планувати інвестиції в розвиток мереж неможливо.
У lifecell також відзначають важливість виділення нових частот для операторів:
“Наявний спектр у 900-му діапазоні недостатній для подолання цифрового розриву, адже наразі він весь розподілений. Частина спектру зарезервована під спеціальних користувачів. Діапазони 700 і 800 Мгц так само використовують спецкористувачі (військові) та цифрове телебачення. Наразі держава виділила операторам у користування безкоштовно достатньо спектру в 2100, 2300, 2600 діапазонах для забезпечення зв’язком на час війни: розширення ємностей в регіонах, куди масово переїхали люди зі східних та південних областей, та відновлення зв’язку на деокупованих територіях”.
Запуск національного роумінгу
Його необхідність зумовило передусім російське вторгнення та необхідність забезпечення зв’язку на деокупованих територіях. Проте згодом ця можливість дасть змогу розширити доступ до швидкісного інтернету там, де працюють не всі оператори мобільного зв’язку.
“Національний роумінг міг би стати прекрасним інструментом, наприклад, для покриття віддалених і малих населених пунктів, деокупованих територій під час відновлення тощо. Проте, на нашу думку, він має бути безкоштовним і для абонентів, і для операторів. Поточна ж реалізація лише несе зайве фінансове навантаження на менших гравців”, — зазначили у lifecell.
Замість післямови: чи вдасться подолати цифровий розрив в Україні
Вирішення проблеми цифрового розриву суттєво ускладнює російське вторгнення та знищення і пошкодження інфраструктури. Тим не менш, ми бачимо, що робота в цьому напрямку ведеться — є відповідні програми Мінцифри, є бажання телеком-операторів відновлювати та розвивати свої мережі, в тому числі надавати послуги швидкісного інтернету якомога більшій частині населення.
Для того, щоб послуги звʼязку надавалися якісно, необхідні тендери на забезпечення проблемних зон інтернетом, де до уваги будуть братися не лише ціна і локальний статус (чи ні) учасника, але також його спроможність виконати озвучені задачі.
Станом на 4 травня 2023 року SPEKA не знайшла на сайті Prozorro тендерів на надання послуг звʼязку (мобільного або дротового), у віддалених населених пунктах, де замовниками виступали б Мінцифри чи НКЕК.
Попри те, що на остаточне вирішення проблеми можна цифрового розриву можна очікувати не раніше перемоги над росією, і держава, і оператори звʼязку мають докласти максимальних зусиль, щоб забезпечити інтернетом максимальну кількість українців, особливо у віддалених населених пунктах. Як показує дослідження КМІС, сьогодні це може стати питанням життя чи смерті.
