Програмісти VS рекрутери. Чому тепер айтівці шукають роботу, а не робота айтівців
Роками на ринку праці програмісти були нездійсненною мрією компаній чи просто дефіцитними фахівцями. Так айтівці щиро вважали, що тримають бога за бороду і можуть поводитися як заманеться. Зазвичай це було на совісті самих програмістів, бо чіпати їх остерігалися — надто багато невдоволення тоді йшло в інфопростір, а це могло зашкодити репутації компанії. Розбираємось, як змінилася ситуація.
Як рекрутери намагалися задовольнити айтівців
Зневага до фахівців з персоналу та ставлення до робочого місця як до дійної корови було притаманне багатьом програмістам. Як і постійна зміна роботодавця через чергові $500-$1000 надбавки.
Навіть ковід не змінив цього ставлення, хоча перші дзвіночки були вже тоді. У 2020 році на сайті «****не IT» склали топ 10 скарг айтівців на умови роботи, серед яких були відсутність абонемента у тренажерку, нестача уваги у період карантину або відсутність бюджетів на облаштування home office.
Деяким айтівцям і повномасштабна війна не завадила вважати себе неймовірними та незамінними, попри скорочення, бенчі, не такі жирні плюшки та інші свідоцтва системних негараздів. І досі є фахівці, які зневажливо називають ейчарів хрюшами або мудрують, попри те що попит на фахівців упав:
І досі вважають сарказм найкращим способом для працевлаштування:
Таким фахівцям боляче визнавати, що «самовпевнені мудаки» втрачають владу на ринку праці:
Бо ринок праці в IT почав змінюватися. І не на користь програмістів. П’ять років тому рекрутери писали першими у 5 разів частіше, ніж кандидати. Зараз — рівно навпаки.
Звісно, ситуація на ринку змінює пріоритети обох сторін:
І ті, хто робив помилки за вибору роботодавця під час попередніх криз, охоче діляться досвідом:
Як змінився розподіл сил на ринку праці в IT 2023 року
Скорочення кількості пріоритетів свідчить про розподіл сил на ринку праці. Якби комусь із рекрутерів у 2018 році сказали, що через п’ять років сіньори та проджект-менеджери ганятимуться за ними, ніхто б не повірив. Але так сталося:
Це повʼязано з тим, що ринок ІТ-послуг переживає не найкращі часи. За даними Львівського ІТ-кластера, експорт ІТ-послуг за п’ять місяців цього року становить $2,8 млрд — на 12% менше, ніж в аналогічний період 2022-го. Різниця за періодами у доларовому еквіваленті — $374 млн. У травні цього року частка ІТ в структурі всього експорту послуг становила 41%. Натомість у цей період торік — 47,5%.
Серпневий звіт ринку праці від DOU перевертає базові уявлення про розподіл сил у вакансіях від роботодавців, що шукають айтівців:
- у серпні 2023 року компанії найбільше шукали досвідчених фахівців, але й вакансії для початківців показали рекорд: 294 позиції з досвідом до року;
- у маркетингу рекордні від початку повномасштабного вторгнення 438 вакансій за місяць;
- у Java, навпаки, найменша кількість вакансій на місяць за останні роки — 115;
- середня кількість відгуків на вакансії знову зросла і є найбільшою за останні роки — 29,9 відгуку;
- найбільш конкурентні напрями у серпні: Front-end (106 відгуків на вакансію), QA (104,3), HR (63,1);
- 1372 компанії розміщували на DOU вакансії у серпні — поки що найбільший показник від початку року;
- найактивніша компанія місяця — ПриватБанк (59 вакансій у серпні).
Ринок праці ІТ отримав добрих копняків, особливо аутсорсери, які вимушено втрачають клієнтів (ризики ніхто не скасовував). Але стояти на місці — то просто вмерти. Починається зростання продуктових компаній, тож росте потреба у фахівцях, які б розуміли, який продукт злетить та як його продавати. Тому й середня зарплата маркетолога цього року зросла на $110, що перевищило загальний тренд.
Зарплати айтівців переважно не змінилися від початку повномасштабного вторгнення. Це зумовлює неймовірний бум на продавців і маркетологів, а також нехтування інтересами тих фахівців, які досі вважають себе богами. Їм залишається або знову доводити, що вони в ІТ дійсно боженьки, або скиглити у напіванонімних дописах.
