Упс! Не вдала спроба:(
Будь ласка, спробуйте ще раз.

Наймання людей, що повернулися з війни: виклики для ІТ-компаній

Олександра Мукомел
Олександра Мукомел Recruitment Team Lead у VP Team
7 квітня 2023 5 хвилин читання

Повернення ветеранів із зони бойових дій до звичайного життя та щоденних завдань у робочому форматі ставить IT-компанії перед новим викликом — підготовки команди до певних змін та готовності з розумінням до них поставитися.

Як допомогти адаптуватися тим, хто повернувся з війни

Фахівці, яких компанія планує наймати, чи колеги, які повернулися з війни, можуть мати проблеми з адаптацією до звичайного життя. Це фізичні та психологічні травми, ментальні проблеми, які впливають на стан людини, її поведінку та почуття, ціннісне поле та інтерпретації. Бажано розуміти, з якими саме проблемами стикаються люди під час адаптації до звичайного життя, а також мати можливості, програми та ресурси для допомоги та підтримки людини у цьому процесі. 

Компанії можуть проводити підготовку за цими напрямами вже зараз:

  • Передбачити можливість надання якісної професійної психологічної допомоги та супроводу (психолога чи психотерапевта, який працює з травмами війни, з ПТСР, допомагає адаптуватися до звичайного життя тощо). 
  • Забезпечити умови для безперешкодного функціонування в офісі людей, які отримали фізичні травми та ветеранів з інвалідністю (не всі IT-компанії перейшли на повний ремоут, тому для офісного життя це стає важливим аргументом). Потрібно продумати можливість адаптації робочого процесу та умов роботи до потреб конкретної людини.
  • Підготувати корпоративну політику та програми для військових, яких наймають у команду чи тих, що вже працюють. Це можуть бути додаткові корпоративні заходи для інтеграції військових у робочі процеси (внутрішні та зовнішні), програма фінансової допомоги для оплати додаткових навчальних чи адаптаційних курсів, підвищення кваліфікації, психологічні консультації чи медичний супровід, додаткові програми наймання фахівців із військовим досвідом.
  • Розвивати нетворк з організаціями, які займаються допомогою у всіх аспектах післявоєнного життєзабезпечення ветеранів. Це дасть можливість отримати консультації та створити додатковий нетворк для пошуку фахівців. Такі організації тримають міцні звʼязки зі спільнотою військових (та мають сильний осередок IT-фахівців, які задіяні у воєнних активностях), тому можуть допомогти з актуальною інформацією щодо відповідних питань.
  • Продумати культурні аспекти корпоративного спілкування: додаткове навчання команди для покращення взаємодії з людьми, які пройшли через війну. Наприклад, особливості комунікації з військовими, які забезпечують нормальні стосунки та знижують проблемні взаємовідносини у команді, висвітлення особливостей взаємодії з військовими, до яких призвичаїлись протягом певного часу фахівці.

    Це допоможе встановити двосторонній контакт та додати розуміння певним діям та словам, налагодити воркфлоу, своєчасно реагувати та коригувати відхилення у процесах.
  • Пам'ятати, що взаємодія з фахівцями, які були на війні та зараз намагаються призвичаїтися до мирного життя, потребуватиме від команди певної комунікаційної етики: не ставити питання про війну, не применшувати важливість цього досвіду та професійного досвіду людини, не нав'язувати всім військовим стан ПТСР (так, більшість матимуть наслідки, але не всі).

    Також не слід робити засуджувальних висновків щодо дій чи результатів війни, не надавати порад, як було правильно вчинити (бо вас там не було, й ухвалені рішення вже неможливо змінити), за можливості не обговорювати жахи війни, щоб не спровокувати непередбачувану емоційну реакцію. Ставитися з повагою, підтримувати нові та попередні досягнення.
  • Забезпечити гнучкість: військовим може знадобитися вільніший графік через потреби та обов'язки, які виникли внаслідок участі у війні (можливість відвідувати психолога чи лікарів, бути присутнім на зборах організацій). 
  • Важливо пропрацювати з усіма членами команди стереотипи та упередження, які можуть бути пов'язані з війною та її наслідками. Команда сприйматиме колегу таким, яким його знала до війни, але це може бути вже зовсім інша людина, і її цінності можуть вже не збігатися з цінностями оточення.
  • Врахувати, що після війни в людини може змінитися набір навичок (у частині софт та хард скілс), що може призвести до зміни світогляду та бачення свого місця у структурі команди та компанії. Тому важливо виявити ці зміни і допомогти людині та команді пристосуватися одне до одного.
  • Забезпечити супровід та підтримку: у структурі IT-компанії чи команди визначити відповідальну людину, до якої можна звертатися, якщо помічаються проблеми будь-якого характеру (нестандартні реакції чи поведінка, дивні емоційні чи фізичний стан військового). Не вирішувати й не коригувати це самостійно. 

Це лише маленька частина того, що ми можемо зробити для наших захисниць та захисників. А отже, компаніям та командам варто вже зараз внести зміни у різні аспекти корпоративної культури та життя, щоб бути готовими правильно допомогти адаптуватися до нього тим, хто зберіг наш спокій. 

Якщо ви хочете поділитися з читачами SPEKA власним досвідом, розповісти свою історію чи опублікувати колонку на важливу для вас тему, долучайтеся. Відтепер ви можете зареєструватися на сайті SPEKA і самостійно опублікувати свій пост.
0
Прокоментувати
Інші матеріали

Як ми розуміємо одне одного, або Чому розуміння — це (не) проблема

Vira Romanova 8 годин тому

Бути копірайтером у 2024-му: серйозно? Або які перспективи має галузь

Марія Хоменко 9 годин тому

Чи можуть ШІ-стартапи послабити вплив NVIDIA на ринку процесорів

Олександр Тартачний 9 годин тому

Коучинг: навіщо він бізнесу? Міфи та можливості

Aлла Заднепровська 20 травня 2024 17:00

Канбан: ефективний інструмент для оптимізації бізнес-процесів

Vitaliy Gordeev 20 травня 2024 16:30