Навіщо Євросоюзу регулювати ШІ — реакція учасників стартап-конференції Latitude59
Коли уряди країн ЄС ухвалювали жорсткі регуляторні акти щодо ШІ, вони «хотіли захистити громадян» від потенційних вад штучного інтелекту, вважає Лінда Капуса, операційна директорка ESNA, Європейського альянсу національних стартапів. Але подальші дії державного сектору повинні довести, що «регулювання ШІ має сенс», наголосила вона.
Про це вона заявила під час дискусії на стартап-конференції Latitude59, яка стартувала у Таллінні 22 травня 2024 року.
Як надати поштовх інноваціям у сучасному світі та водночас зберегти баланс у регулюванні ШІ, говорили на панелі «Регулювання чи інновації — чи має ШІ обирати».
Спікери сфокусувалися на впливі, який свіжа угода ЄС про штучний інтелект матиме на державний та приватний сектор. Чи відчують зміни ШІ-стартапи, чи варто їм готуватися до посилення регулювання?
Всі учасники згодні, що регуляторні акти мають забезпечити процвітання приватного сектору.
Понад рік тому європейські країни легалізували поняття регуляторної «пісочниці» як контрольованого середовища, в якому розробники ШІ можуть розвивати свій продукт одразу з урахуванням вимог, враховуючи вимоги AI Act від Євросоюзу
Наразі йдеться вже про те, що «пісочниці» мають підвищити довіру до ШІ та сприяти інноваціям. Проте ЄС продовжує дискусію про етичні, нормативні, технічні та інноваційні рамки для забезпечення розвитку сектору штучного інтелекту.
Що відомо про конференцію Latitude59
Конференція Latitude59, яка відбувається у Таллінні з 22 по 24 травня 2024 року, є найбільшою міжнародною подією для стартапів та технічної індустрії в регіоні. Це вже 12-й захід. У програмі — дискусійні панелі щодо ШІ, електронного урядування, теку, освіти, оборонних технологій та екології.
Організатори та учасники конференції вже понад три роки підтримують українські стартапи. Цьогоріч Latitude59 планує зібрати 18 тис. євро на спеціальний NAFO Truck 2.0 для українських військових.
Конференція 2024 року зібрала понад 120 спікерів та 500 інвесторів, а приблизно 3 тис. учасників приїхали до Таллінну з 67 країн, серед яких і дебют української делегації від Українського фонду стартапів. Україну представляли стартапи Bakksy, KYCAID, NeuCurrent, Fintellect та Akurateco Payment Hub.
Заявки на пітчинг стартапів подали 9 технологічних стартапів з tech and impact сектору:
- Beholder - платформа дистанційного зондування на основі штучного інтелекту для розвідки важливих корисних копалин та енергетичних ресурсів.
- OptySun — революційна технологія для отримання чистої та безпечної води прямо на місці.
- MELT WATER CLUB — передові технології та пристрої для очищення води на основі заморожування.
- DrugCard — SaaS для автоматизованого моніторингу медичної літератури та розвитку фармаконагляду за допомогою штучного інтелекту.
- The Great Catalog — сервіс що включає в себе велику бібліотеку моделей — від предметів меблів до елементів ландшафтного дизайну та екстер'єру.
- Uspacy — онлайн-сервіс, єдиний цифровий робочий простір для організації щоденних процесів малого та середнього бізнесу: комунікації, співпраці та CRM.
- Banani AI — AI інстурмент для генерації тексту в дизайн інтерфейсу для швидкого створення прототипів з простим редактором дизайну та великою бібліотекою референсів інтерфейсів.
- EMERY — унікальне поєднання освітнього відеопотокового сервісу, електронного рішення для вивчення англійської мови та платформи для живого спілкування з викладачами мови.
Чи буде пітчинг успішним, читайте на Speka.
