IT-івенти під час війни, бронювання та закордонні відрядження для айтівців. Інтерв'ю із CEO Lviv IT Cluster Степаном Веселовським
Після завершення одного з головних ІТ-івентів року SPEKA поговорила із CEO Львівського IT Кластера про історію IT Arena, які стартапи актуальні, про оборонні ініціативи, а також про перспективи бронювання та відряджень айтівців.
Розкажіть, з чого почалась IT Arena?
Ідея виникла у 2013 році, коли я прийшов у Львівський ІТ Кластер, який на той момент існував приблизно рік, у ролі CEO. Створити IT Arena вирішили з кількох причин. По-перше, наявність хороших професійних заходів візуалізує наявність індустрії. По-друге, конференції привертають увагу, а тому дають змогу просувати нашу стратегічну мету — перетворення Львова на головний технологічний хаб країни.
До появи IT Arena наша індустрія залишалася доволі хаотичною. Конференції мали локальний характер, а якщо і називались міжнародними, то їхньою таргетованою аудиторією були білорусь та росія. Пам'ятаю, у 2013 році мене запросили на одну з таких подій. Я підготував доповідь англійською мовою і отримав відповідь: «Будь ласка, російською. У нас тут міжнародна конференція». Тому команда Кластера одразу вирішила робити конференцію англомовною, щоб до Львова приїздили люди із західних країн.
Першу IT Arena відвідали 700 людей. Ми не мали досвіду в організації подібних подій, тож цей успіх був несподіваним для нас. У нас є чіткі KPI успішності конференції. Це кількість відвідувачів, кількість іноземців серед них та кількість залучених ЗМІ.
Наскільки цьогорічна конференція відрізнялася від попередніх?
До 2019 року IT Arena дуже добре зростала — приблизно на 1 тис. відвідувачів щороку. Ми охоплювали нові локації, проводили мітапи, запрошували відомих представників індустрії. Колись навіть закривали конференцію фестивалем електронної музики, привозили світових диджеїв. «Доковідний» світ нам сприяв, але у 2020 році через пандемію довелося піти в онлайн-формат. Ми були щасливі, що провели конференцію під час ковіду, але нам не вдалося перенести її атмосферу в онлайн. У 2021 році ми перейшли на гібридний формат і вперше провели свою подію у Львівському оперному театрі.
Ми мали підписані контракти, набрали велику команду, почали готуватися ще від січня. Війна повністю змінила ці плани. Тому тепер наша основна мета була довести, що попри війну індустрія працює, тому ми вирішили не відмовлятися від проведення IT Arena, адаптувавши її до поточних умов.
Як саме?
Це нагода ще раз мобілізувати спільноту довкола питання війни. З кожним місяцем збирати донати стає важче, ресурси вичерпуються. Тому 90% контенту конференції було про безпеку, про military tech.
До нас приєднався у онлайн-форматі Халук Байрактар — CEO компанії Baykar.
Які обмеження наклала війна на організацію івенту? Якими були нові виклики?
Є кілька викликів. Перший із них — гроші. Хороші івенти коштують дорого. В умовах війни складно продавати. Я не можу сказати, скільки коштувала цьогорічна конференція, але вартість організації зросла. Нам допомогли партнери та учасники конференції, які придбали квитки.
Другим викликом стало обмеження кількості відвідувачів. Коли ми планували конференцію вже в умовах війни, то зрозуміли, що не зможемо прийняти понад тисячу учасників, оскільки більше не вмістить приміщення оперного театру. Фактично відвідали її приблизно 950 людей, дехто не прийшов з різних причин. Тобто у нас не було проблеми з продажем квитків.
Непросто було і з іноземними медіа. Цього року у нас був найбільший маркетинговий бюджет, і ми дуже хотіли розголосу про конференцію за кордоном.
Кілька разів була повітряна тривога, вони йшли в укриття. Тут треба зрозуміти, що це журналісти, які пишуть про технології, а не їздять на передову, тому для них це незвично.
Підписуйтеся на наші соцмережі
Та все ж без медіависвітлення за кордоном ми не залишилися: IT Arena 2022 відвідали кореспонденти The Economist, TNW, ZDNet, Le Point тощо.
Як ви оцінюєте цьогорічний конкурс стартапів?
Я не можу давати оцінку через свою посаду. Залишимо це журі. Але Startup Competition цього року провести було складніше, оскільки багато представників IT-індустрії зараз не в Україні. Цього року ми продовжували набір на реєстрацію.
Я хотів би трохи кращої якості проєктів від команд, які пройшли у топ-10. Якби не було війни, конкуренція була б набагато сильнішою. Але якщо зауважити, що це конкурс в умовах війни, то все було чудово. Переможці — стартап WRAP. Це класний проєкт. Але найважливіше у Startup Competition 2022 те, що ринок, попри війну, є, він розвивається, інвестори шукають перспективні ідеї.
Влітку Кластер презентував результати дослідження IT Research Resilience. У ньому зазначено, що станом на середину літа приблизно 50 тис. українських айтівців виїхали за кордон. Що можна зробити, щоб вони повернулися?
Це переважно завдання держави. По-перше, потрібно виграти війну. Втім, велика частина людей вже повернулась. Бачу це навіть по своєму оточенню. Найбільше повертались у вересні. Вартість життя за кордоном значно вища, ніж в Україні, особливо якщо у людей є тут нерухомість. Мабуть, це також впливало на рішення щодо повернення. Повернулись і власники компаній, які опинились за кордоном до 24 лютого.
Також у вашому дослідженні йдеться про те, що у внутрішній міграції працівники IT-індустрії переважно обирали саме центральні області, а не захід України. Чому?
У Львові зараз 37 тис. працівників IT-індустрії. До війни їх було 30 тис. Був момент у перші тижні війни, коли у Львові зосередилися 60-70 тис. айтівців. Але ті, хто переїхав із Києва та сходу України, переважно обирали для себе центральні регіони. Ми не досліджували, чому так, але моє припущення — щоб бути ближче до дому. Тому центральні області виявилися привабливішими для працівників IT-сфери, ніж Львів та Закарпаття, як спершу очікувалося.
Повернемось до останньої IT Arena. На одній із панелей із заступником міністра цифрової трансформації обговорювались два чутливі для індустрії питання: бронювання від призову працівників та можливість відрядження за кордон. Чи є поступ у цих питаннях?
Зараз немає законних підстав для бронювання, але є законопроєкт, який міг би розблокувати бронювання працівників для різних галузей. Його ще не ухвалили у другому читанні. Як він працюватиме в IT, де багато людей зареєстровані як ФОП, поки що незрозуміло, але рух у цьому напрямі є.
Невирішеним залишається питання виїзду за кордон. Зараз можливості для відряджень немає, як і рішення для бізнесу.
Можливість виїзду за кордон дозволить експортним індустріям краще працювати в умовах війни. Це важливо, бо вже зараз спостерігаємо тенденцію до зменшення експортного виторгу.
Над чим IT Кластер працює зараз?
У нас багато проєктів. Серед останніх — у вересні відкрили Офіс взаємодії у Києві, бо вирішили розвивати нашу співпрацю з органами центральної влади. У нас дуже добрі стосунки з Львівською міською радою та обласною адміністрацією, але важливо будувати партнерство і зі стейкхолдерами у Києві. Завдяки Офісу Кластер буде розвивати законодавчі, освітні, військові проєкти. Також відкриття Офісу взаємодії — це крок до розвитку співпраці з IT-компаніями Києва.
Продовжуємо працювати над військовими проєктами. Їх багато, але найбільший — проєкт SKY. Це модернізація командного та аналітичного центрів Повітряного командування «Захід». Більше про цей проєкт зараз розповісти, на жаль, не можу.
Ще серед великих проєктів Кластера — котеджне містечко IT-Village, будівництво якого зупинялося через пандемію коронавірусу. Чи працюєте над ним тепер?
На початку повномасштабного вторгнення проєкт трохи призупинився, але зараз будівництво відновлене. Загальна інфраструктура будується за планом, індивідуальне будівництво трохи уповільнилось.
Тому контрнаступ військових є великим економічним стимулом для будь-якої сфери.