Hacker, Hustler, Hipster, або Ідеальні партнери стартапу

Продовжуємо серію статей про розвиток стартапу на різних етапах його існування. Співавтори сьогоднішньої статті — Валерій Красовський, CEO та співзасновник компанії Sigma Software Group, та Андрій Лазоренко, CEO та співзасновник компанії IdeaSoft (member of Sigma Software Group). Маючи за плечима досвід багатьох успішних стартапів, вони добре знають, як шукати партнерів у команду, що то мають бути за люди, як з ними домовлятися та про що саме і чи варто працювати одному, якщо команду збирати немає бажання. 

Один у полі стартапер?

Поширена помилка недосвідчених стартаперів у тому, що вони бажають робити свій стартап самотужки. Звісно, ніхто краще за вас, автора ідеї, не знає, що саме і як саме ви хочете зробити. Але є кілька «але».

Щоб бути успішним, треба бути максимально швидким, і не тільки у власне розробці, а й у продажах, у комунікаціях з інвесторами та користувачами. Чи можете ви це подужати самостійно? До того ж у нас є сильні та слабкі сторони. Тому кілька людей у команді — це ефективний розподіл завдань згідно з талантами кожного з фаундерів.

До речі, знайти інвестиції, якщо ви один, також буде складніше. І не тільки тому, що вам бракуватиме часу на все. А ще й тому, що для інвестора наявність лише одного фаундера у стартапі — це додатковий ризик, бо фаундер може перегоріти, занудьгувати, захворіти (усі ми люди), в одного фаундера обмежений ресурс тощо.

Отже, шанси на успіх з командою набагато вищі, а тому шукайте партнерів, і що швидше, то краще.

Кого звати у партнери?

Кажуть, що у команді стартапу, щоб він був успішним, має бути три партнери —  Hipster, Hacker та Hustler.

Hustler — це продажник. Його завдання не тільки продавати стартап інвесторам, продукт замовникам, а історію про продукт — медіа, але й правильно подавати місію та цінності компанії її співробітникам, щоб потрібні люди приходили в команду, щоб всі у ній були вмотивовані та заряджені.

Hacker — це людина, що може складне рішення розкласти по поличках так, що воно всім буде здаватися простим і зрозумілим. Йдеться не тільки про технічний бік. Насправді зробити технологічне рішення, яке буде масштабованим, безпечним та юзер-френдлі, — це навіть не половина роботи. Таке завдання може зробити будь-який компетентний СТО. Тому, хто бере на себе роль хакера у стартапі, треба піти далі: зробити рішення, що може бути технологічно складним, але за взаємодії із користувачем воно буде максимально простим і зрозумілим.

Нарешті Hipster — це операційний та процесний лідер, він буде утримувати разом всі напрями роботи стартапу.

Партнерів, звісно, може бути й більше (чи менше), головне, щоб вони своїми навичками закривали ці три основні ролі, що є надважливими для виживання стартапу. Але варто пам'ятати, що замало чи забагато партнерів також не завжди добре.

Зрозуміло, що коли партнерів мало, у вас може не вистачити ресурсу, а коли забагато, вам буде важче домовлятися, у вас буде менше гнучкості та швидкості під час ухвалення рішень. Три-п'ять партнерів — найоптимальніший варіант для стартапу.

Друзі-партнери: плюс чи мінус?

Друзі серед партнерів — це чудово, теплі стосунки у команді — то завжди плюс до карми. Проте є різниця між друзями, що стали партнерами, та партнерами, що стали друзями.

Крім того, не варто звати друзів у команду тільки тому, що вони друзі. Бо партнери стартапу повинні  бути не лише експертами, а й мати набір важливих для стартапера навичок (дивись попередній пункт).

Час для серйозної розмови

Перш ніж рухатися до успішного бізнесу, вам із партнерами (хто б це не був) треба домовитися про те, як ви будете працювати, як розподілите ролі, щоб згодом не було непорозумінь, претензій та образ.

У кожного партнера у команді має бути зрозуміла роль та чітка зона відповідальності, у межах якої він може самостійно ухвалювати рішення, не відволікаючи інших на обговорення будь-якого питання, навіть незначного.

Також важливо проговорити залученість кожного, бо у бізнесі може бути так, що хтось із партнерів більш активний та більше робить для успіху спільної справи. Може статись і так, що на певному етапі один із партнерів забажає знизити рівень свого залучення або  відійти від справ. Усе це треба брати враховувати, щоб правильно розподіляти навантаження та частки у бізнесі.

Такий розподіл відлякує також інвесторів, бо це додатковий ризик. Саме з цієї причини у радах директорів, наприклад, має бути непарне число учасників, щоб у спірних ситуаціях перевага була хоча б в один голос. Бажано, щоб у вашому стартапі були majority та minority частки, навіть якщо це 51 до 49.

Коли ви все проговорили, треба відкоркувати пляшку зафіксувати все у меморандумі взаєморозуміння. Якщо цього не зробити, років через п'ять (а хай навіть і через два) ніхто вже не згадає точно, про що ви домовлялися. А це прямий шлях до сварок та непорозумінь.

Ну а далі, коли у вас є dream team та домовленості на папері, все залежить від вас, вашої наполегливості, командної роботи, гнучкості, креативності та, зовсім трохи, від удачі. 

Раніше у проєкті Startup Manual