Диджитал-рішення для культурної спадщини: як інновації зберігають традиції
Згідно з думкою Blue Shield International, яку ще називають «Червоним хрестом культури», знищення культурної спадщини країни є найшвидшим способом стерти її національну ідентичність. І у скільки б мішків із піском і захисних чохлів ми її не закутували, культурна спадщина України піддається високому ризику знищення. Від лютого 2022 року війська агресора зруйнували або пошкодили 1500 об’єктів культурної інфраструктури та 600 пам’яток культури й історії.
Цифрова епоха відкрила безліч інструментів і технологій, які можуть проапгрейдити роботу зі збереження культурної спадщини. Широкий технологічний інструментарій допоможе задокументувати та дати нове життя українським здобуткам культури за допомогою їх оцифровування та інших технологічних рішень.
3D-сканування і моделювання
Технології 3D-сканування зробили революцію у збереженні культурної спадщини, даючи змогу створювати точні цифрові копії артефактів, творів мистецтва, архітектурних і скульптурних памʼяток.
Під час громадянської війни у Сирії започаткували проєкт Million Image Database, щоб задокументувати та зберегти культурну спадщину країни. 3D-сканування використали для створення 3D-моделей високої роздільної здатності історичних місць, пам’яток і артефактів, яким загрожує знищення або пошкодження. Ця ініціатива була спрямована на створення всеосяжного цифрового архіву культурної спадщини Сирії, який гарантував би його збереження навіть у разі втрати фізичних структур.
Стародавнє місто Пальміра у Сирії також стало жертвою навмисного знищення, що завдало непоправної шкоди Тріумфальній арці, храмам Бааль-Шаміна та Бела. Щоб зберегти пам’ять про ці втрачені скарби, команда вчених і tech-спеціалістів спочатку зробила понад 20 тис. фотографій за допомогою квадрокоптерів, а після завдяки технології 3D-сканування створила складну тривимірну модель. Крім того, ініціатива дає нагоду людям, які раніше відвідували Пальміру, надати власні зображення, збагачуючи комплексну 3D-модель.
В Україні під час війн всесвітня організація збереження спадщини UNESCO та стартап Polycam започаткували проєкт Backup Ukraine. Це застосунок, завдяки якому будь-хто, використовуючи вбудовану камеру смартфону та дані GPS, може швидко зняти локацію чи пам’ятник. Дані зберігаються у хмарному 3D-архіві у форматі креслень, щоб культурні здобутки можна було відновити після закінчення воєнних дій. Наразі застосунок має 50 тис.+ завантажень і 35 тис.+ знімків в Україні. Так пересічні громадяни зберегли значно більше скульптур, ніж найбільші музеї світу та мистецькі колекції.
Від 2016 року оцифруванням пам’яток архітектури і створенням їхніх 3D-моделей займається львівська команда Skeiron. До початку повномасштабної війни спеціалісти успішно оцифрували понад 100 будівель у чотирьох країнах, а також численні музейні колекції. З початком наступу росії на Україну їхні зусилля активізувалися. Зараз Skeiron тісно співпрацює з регіональними та місцевими органами влади, фондами та архітектурними студіями, займаючись диджитал-порятунком найбільш цінних памʼяток України. Одним із відомих проєктів команди є рух #SaveMariupolHeritage та 3D-тур Маріупольським театром, який повністю знищили російські окупанти.
Підписуйтеся на наші соцмережі
Штучний інтелект
Щорічне удосконалення технології ШІ збагачує і можливості роботи з культурною спадщиною під час війни. Аналіз даних, компʼютерне бачення, обробка природної мови, розпізнавання зображень, віртуальні помічники — це неповний перелік рішень, які працюють за допомогою ШІ. Алгоритми штучного інтелекту можна навчити аналізувати супутникові зображення, аерофотознімки та інші візуальні дані для ідентифікації та моніторингу об’єктів культурної спадщини у зонах конфлікту.
Важливість штучного інтелекту у відновленні культурної спадщини стала очевидною після знищення пожежею собору Нотр-Дам де Парі, який до цього був оцифрований. Це приклад того, як цифровий продукт може сприяти реконструкції завдяки точному цифровому зображенню будівлі спадщини. Така зустріч історії з сучасністю є наріжним каменем цифрового збереження культурної спадщини і ресурсом для використання ШІ.
В Європейському Союзі просто зараз йде активна робота по створенню єдиного дата-простору, тренуванню ШІ-алгоритмів, закріпленню етики використання ШІ. Її веде фундація Europeana, яка має спеціальну робочу групу AI for Heritage. Наразі Europeana та проєкт Saving Ukrainian Heritage Online допомагають оцифровувати та зберігати дані для подальшого аналізу за допомогою штучного інтелекту.
Не тільки міжнародні організації та культурні інституції працюють над збереженням та аналізу спадщини за допомогою ШІ. Великі технологічні корпорації теж тренують свої алгоритми у роботі над культурними даними. Наприклад, Google Arts & Culture — онлайн-платформа, запущена Google у 2011 році. Вона пропонує величезну колекцію творів мистецтва, експонатів і культурного контенту більше ніж із 5000 музеїв світу.
Платформа дає змогу користувачам відвідувати віртуальні екскурсії музеями, переглядати зображення високої роздільної здатності та досліджувати історичні артефакти. Крім того, за допомогою штучного інтелекту й машинного навчання, Google Arts & Culture підбирає персоналізовані рекомендації, аналізуючи уподобання користувачів, історію пошуку та взаємодію з платформою.
Віртуальна та доповнена реальність
Технології на основі штучного інтелекту, такі як віртуальна реальність (VR) або доповнена реальність (AR), можуть створювати захоплюючі та інтерактивні враження, які підвищують обізнаність про культурну спадщину. Віртуальні тури, освітні програми або цифрові виставки розробляються за допомогою ШІ, аби створити віртуальний зв’язок із спадщиною, яка може бути фізично недоступною або знищеною внаслідок воєнних дій. VR та AR відкривають освітні можливості, пропонуючи віртуальні воркшопи та навчальні симуляції, які можуть бути використані й у роботі з культурною спадщиною.
Одним із яскравих прикладів використання такої технології для культурної спадщини є виставка «Тутанхамон: скарби золотого фараона». За допомогою гарнітур віртуальної реальності користувачі можуть пройтися гробницею, вивчити деталі артефактів і зануритися в історію та культуру Стародавнього Єгипту.
Декілька років тому Google Україна за підтримки КМДА представив виставку «Київ VRажає». Завдяки VR-гарнітурам відвідувачі могли випробувати себе в ролі дигера та здійснити віртуальну прогулянку Микільською дренажно-штольневою системою, піднятися сходами Будинку з химерами й роздивитися вишуканий інтер’єр цього шедевра архітектури, опинитися на верхній точці щита монументу «Батьківщини-матері» та помилуватися краєвидами Києва за допомогою 3D-панорами. Переглядати тури можна було також із компʼютера у Street View або в 360-градусних відео на YouTube.
Під час війни в Україні БФ «Фонд культурної спадщини» та американський технологічний стартап з українським корінням Aspichi Inc. разом з ініціативою «Музейний кризовий центр» започаткували проєкт «Поранена Культура». Головна мета — задокументувати злочини проти української спадщини російськими загарбниками та розповісти світу про українську культуру за допомогою VR-технологій. Команда вже реалізувала проект в Охтирському музеї, який включає в себе:
- оглядову екскурсію, що передає масштаб музею, руйнації, обставини, за яких це відбулося;
- віртуальний тур із директоркою музею, яка розповідає про найцікавіші експонати з постійної експозиції музею.
Блокчейн
Технологія блокчейн у контексті спадщини створює безпечні та прозорі системи для забезпечення автентичності та походження культурних цінностей. За допомогою блокчейну записи про власність, транзакції та історичні дані можуть безпечно зберігатися та перевірятися, що дає змогу захистити культурну спадщину від крадіжки та шахрайства.
Одним із відомих світових прикладів використання технології для культурної спадщини є Codex Protocol — децентралізована платформа, яка використовує блокчейн для створення безпечної та прозорої екосистеми для мистецтва та предметів колекціонування. Використовуючи технологію розподіленого реєстру та можливості смартконтрактів, Codex забезпечує відстеження походження, цифрову перевірку власності та безпечні транзакції для культурних цінностей. Ця технологія забезпечує автентичність і можливість відстеження творів мистецтва, артефактів та інших предметів культури, захищаючи від підробок і сприяючи довірі між колекціонерами, установами та художниками.
Невзаємозамінні токени (NFT) як інструмент блокчейну набули значної популярності в культурному секторів України саме під час повномасштабної війни. Художники, дизайнери, митці створювали сотні NFT, які відображали історичні події та постаті, переосмислювали місце мистецтва в хроніках війни. Влітку 2022 року відбувся всеукраїнський Хататон 3.0: NFT edition, де більше ніж 1600 учасників представили свої NFT-проєкти.
Іншим великою NFT-ініціативою, що підтримала українську культурну спадщину, став проєкт «Відродження», запущений міжнародною контент-платформою Depositphotos у партнерстві з музеєм META HISTORY та Міністерством культури та інформаційної політики України.
Щоб допомогти відновити зруйновані культурні об’єкти, команда Depositphotos співпрацювала із сімома незалежними українськими митцями, які створили 38 унікальних благодійних NFT-творів.
Художники показали творчі концепції реконструкції Донецького академічного обласного драматичного театру в Маріуполі, Центрального будинку культури в Ірпені, облдержадміністрації в Миколаєві та багатьох інших об’єктів. Придбати NFT-твори можна було в музеї META HISTORY, а всі зібрані кошти перераховувались на криптогаманець Міністерства культури та інформаційної політики України.
Як бачимо, новітні технології мають трансформаційний потенціал для збереження культурної спадщини. Від 3D-сканування до ШІ-документації, від віртуальних екскурсій до блокчейн-застосунків — ці підходи пропонують нові шляхи роботи з памʼятками культури.
Опанувати сучасні tech-інструменти, перейняти досвід відомих проєктів і організацій, які вже активно працюють в Україні, та розробити власний проєкт, повʼязаний зі збереженням спадщини під час війни, можна вже цього місяця на Хататон 4.0: Ukraine Heritage Edition.
Підписуйтеся на наші соцмережі
