Чому російська економіка ще існує та як її «вбити». Інтерв’ю з Денисом Довгополим

Денис Довгополий, підприємець, засновник Unicorn Nest та керівник напряму стартапів на iForum (і цьогорічному також), від початку повномасштабного вторгнення координує групи, які застосовують різні важелі впливу на іноземні компанії в рф, змушуючи їх піти з російського ринку. 

Ми поговорили з ним про те, коли і як розпадеться росія, чому цього не сталося після відключення SWIFT та масового виходу компаній на початку війни, що буде з Auchan у росії та як Пригожин допоміг у економічній війні. 

Як змусити компанію піти з ринку рф?

У нас дуже проста методологія. Вона полягає в тому, що компанія не може ухвалювати рішення. Рішення ухвалюють конкретні люди. Наше завдання — ідентифікувати таких людей і тиснути персонально на них, а спектр взаємодії може бути дуже широким. Можуть бути листи, запити, у яких пояснюємо ризики залишатися в росії. 

Наприклад, була невеличка компанія, яка постачала електроніку з Італії в рф. Коли ми почали їм писати, вони сказали, що у них в росії 60% всього доходу і вони не будуть відмовлятися від торгівлі з ними.

Можна тиснути через аудиторів ініціювати перевірку регуляторів, коли публічна компанія. Але коли ти пишеш людям, що це твоя персональна відповідальність, шукаєш аргументи, тоді це зазвичай працює ефективніше. 

Наприклад, людина дуже цінує своє членство у гольф-клубі і ми починаємо тиснути на гольф-клуб, щоб той виключив цю людину як неетичну. А це для нього важливо. І з’ясувалося, що жодні інші важелі впливу не діяли, а ось це спрацювало. Завжди можна підібрати потрібні інструменти. 

Як ви розраховуєте успішність своїх кампаній? 

Ми особливо не фіксуємо. Час від часу до нас хтось приходить, то з Адміністрації президента, то з якихось наших спецслужб, і питають про звіти. Але ми їх не ведемо, оскільки це волонтерська діяльність. Ми спробували, але вести облік того, що ми робимо, — це втрачати ресурси, яких і так обмаль. У нас немає замовників, всі працюють на свою совість. По-друге, неможливо зрозуміти, хто винний у тому, що конкретна компанія вийшла з ринку. У нас є чимало незалежних груп, більш ніж 500, і над кожною компанією працювали одночасно декілька груп, і не можна зрозуміти, хто остаточно все зробив.

Крім того, у нас є багато партнерів, зокрема за кордоном, регулятори, іноземні спецслужби, наші державні установи працюють над цим: розвідка, посольства в інших країнах дуже допомагають. 

Тож, коли певна компанія йде з ринку рф, неможливо сказати, хто її вивів, бо на кожну компанію ми тиснемо з усіх боків, працює велика кількість служб.

У нас були кейси, коли компанії самі інформували нас, що вони вийшли, і просили їх більше не чіпати. Але деякі люди намагалися навіть такі випадки взяти собі за заслугу.

Якось був тиждень, коли понад 150 компаній вийшли з рф, з яких не менше 30% під нашим тиском. Але ми не впевнені, що там немає інших організацій, які діяли паралельно з нами.

Чи співпрацюєте ви з міністерствами чи іншими державними структурами?

На офіційному рівні ні. Час від часу трапляється, що хтось когось знає, має персональні зв’язки. Є ситуації, коли, наприклад, міністерство починає шукати людей, які займаються певною компанією, щоб допомогти їм.

В активностях, пов’язаних з економічною війною, від лютого 2022-го залучено 15 тис. людей, і це стало складно менеджерити. Корпорації мають серйозних юристів, які сказали, що вони будуть позиватися на нас за наклеп, бо ми на їхніх клієнтів «наїжджаємо».

Підписуйтеся на наші соцмережі

Тоді ми вирішили, що розробимо методологію, роздамо її командам і це буде децентралізовано. Кожна команда не завжди бачить, що роблять інші команди. Таких команд більш ніж 500, і коли одній із них хтось починає вставляти палиці у колеса, то вони кажуть, що згортають свою активність, але для компанії нічого не змінюється, бо там ще декілька команд можуть працювати.

На початку вторгнення був період, коли іноземні компанії активно виходили з російського ринку, а зараз ми дуже зрідка. Нібито усі змирились, що умовний Auchan чи Lays досі працюють у росії. Чому так сталося?

По-перше, більшість фруктів з нижніх гілок ми вже зібрали. Залишилися бізнеси, для яких працювати в росії — це свідома позиція. Вони знають, на що йдуть, і мають імунітет від публічного осуду.

Auchan дуже цікавий приклад. Ми його публічно тиснули, вони дуже потерпали в Європі, їхній дохід там упав, бо їх пікетували, бойкотували. У ЗМІ ми їх піддавали розголосу, і вони небажані гості у своїй елітній тусівці.

Фактично це зробили не ми, а наші партнери, юристи в Європі, люди, яких ми між собою називаємо рептилоїдами, бо там вони є елітою. Ініціювали розслідування про ухилення «Ашаном» від сплати податків в Європі. Зараз триває розслідування.

Тобто робота триває, але вона не така публічна і матиме серйозніші наслідки. Вони могли вийти раніше, а зараз матимуть дуже великі проблеми. 

По-друге, ситуація постійно змінюється, підкидаючи нам нові аргументи. Наприклад, змінюється макроекономічна ситуація, росія стагнує, є ризик, що вона розвалиться. І ми намагаємося тиснути на регуляторів та аудиторів, щоб вони публічно визнавали такі ризики у своїй звітності.

Ну по-третє, ми маємо потужні аргументи після заколоту Пригожина. Ми вже почали писати, що тепер працювати в росії не просто неетично, а небезпечно для життя співробітників. Якщо там були військові дії, то всі експати можуть потрапити під обстріл.

Тому ми постійно шукаємо нові аргументи, нові цільові аудиторії, на які спрямовуємо комунікації. В нас є фото танків навпроти магазину глобальної мережі на півдні росії. І тоді запитуємо: а якщо цей танк розверне ствол і буде розстрілювати магазин, що робитимуть ваші співробітники? 

Тобто ситуація змінюється, змінюються аргументи, змінюються напрями роботи і питання, навіщо нам треба триматись за цей ринок, дедалі частіше виникають всередині компанії. 

Як донести меседж, що в росії, умовно, можна «віджати» «Ашан»?

Це робота кількох груп, які знають, як робити провокації, як закидати це в канали, щоб це публікували з правильними меседжами. Спочатку це було дуже важко, дуже примітивно, а зараз ми навіть будуємо свої дієві «многоходовочки». 

Це велика аналітична робота та потребує значного просування, але вже є потужні групи, які це роблять.

Чому деякі бізнеси навіть нарощують свої показники? Той же Raiffeisen... 

З фінансовими компаніями працювати простіше, бо у них є ліцензії, дозволи, вони під регуляцією, їх можна кошмарити: час від часу писати листи регуляторам, міністерствам, запити тощо. Тоді керівників деяких банків викликають у парламент їхніх країн і запитують, чому ми тут Україні допомагаємо, а ви працюєте в оркостані і нарощуєте прибутки. 

Наприклад, Raiffeisen задекларував за півріччя мільярд прибутку, вони наростили його вчетверо за рік. Вони будуть там сидіти й заробляти ці гроші, доки це не стане небезпечно.

Що з цим робити? Я виступав на телебаченні і сказав, що у нас є флешмоб не сплачувати рахунки в OTP і в Raiffeisen. Вони кажуть, що в них окрема юридична особа, але це булшит піарслужби. Усі розуміють, що через консолідацію вони пов’язані з материнською структурою, рішення ухвалюють там. 

Щодо цих банків працюємо ми, НАЗК, НБУ і наш партнер в Європі — європейський Центробанк. Вони під нашим тиском, наскільки це можливо, але змусити їх піти дуже важко. 

У нас існувала ілюзія, що коли на росії відключать SWIFT російська економіка впаде. Цього не сталося, тож яка критична маса компаній має піти, щоб це сталося?

Я сам був дуже позитивний, коли все валилося і відключали SWIFT. Але цього виявилося недостатньо. Ми виокремили три основні причини:

Але російська економіка не впаде, впаде росія як держава. Цього неможливо досягти лише економічними важелями, але комбінація наших військових успіхів, економічна ситуація в країні, бойкотування з боку інших держав та політична криза можуть призвести до того, що це станеться.

Мої друзі-аналітики, які працюють у Берліні, Лондоні і Вашингтоні, зараз дійшли консенсусу, що у довготерміновій перспективі вірогідність того, що росія колапсне, дуже висока. Але вірогідність, що це станеться завтра чи післязавтра, дуже-дуже мала, такі події відбуваються раптово.

Коли це станеться? 

Ніхто не знає, але наша відповідь: не питай, коли, а питай себе, що ти зробив для того, щоб це сталося швидше. Кожна людина з мого оточення щодня робить щось маленьке. Навіть якщо ти лайкнув пост чи написав комусь листа — це працює.

Який іноземний бізнес є найбільш критичним для росії та що можна зробити, щоб він вийшов з країни?

У нас три критичні напрями. 

Перший — фінансові компанії. Якщо обрізати їм фінанси, наприклад, відключити SWIFT, то їм буде дуже важко. Зараз у них велика кількість обмежень, але SWIFT у них працює.

Друга сфера — критична інфраструктура. Усе, що стосується промисловості, транспортної логістики тощо. У них велика країна, і голодувати вони ніколи не будуть, але деякі регіони залежать від інших, тож логістичні ланцюжки дуже важливі. Якщо порушити, наприклад, вантажне залізничне сполучення, то це матиме критичний вплив на економіку.

Третій акцент на компанії, які займаються дистрибуцією. Якщо звідти підуть такі компанії, як, наприклад, «Ашан», це буде проблема, які зачепить кожну людину в країні.

У НАЗК є список компаній — спонсорів тероризму. Чи робите ви щось, щоб послабити їх поза росією?

Є рішення, які використовують майже усі компанії для Anti-Money Laundering комплаєнсу. Вони дивляться на сторінку спонсорів війни, і коли банк чи компанія намагається зробити потужну фінансову транзакцію, контрагенти бачать, що є певні ризики.

Наприклад, у нас є інформація, що деякі фігуранти навіть не змогли купити собі будинок у Лондоні, бо всі рієлтори відмовилися з ними працювати.

Навіть такі події, як внесення до цього списку, ми намагаємося проштовхнути на перші шпальти європейських газет і сайтів. Це не завжди виходить, але це має дуже потужний ефект, бо навіть Угорщина сказала, що ми не будемо голосувати за допомогу Україні, поки OTP Банк не заберуть з цього списку. Це ніби дрібниця, але насправді список робить свою справу. 

Інтерв'ю підготоване за сприяння команди iForum. IForum — це щорічна конференція, яка об’єднує інвесторів, керівників корпорацій, розробників, маркетологів, економістів, представників ІТ-індустрії та креаторів для пошуку шляхів розвитку та ідей. iForum існує 13 років та проходить у форматі одночасних доповідей нон-стоп. Цього року він відбудеться 10 серпня у Міжнародному виставковому центрі у Києві.  

Підписуйтеся на наші соцмережі