Як Україною возять товари: стан справ на середину осені
Для міжнародної торгівлі України найважливішими засобами транспортування завжди були морський та залізничний транспорт. Проте повномасштабна війна з росією та блокада морських портів України вплинули як на загальні обсяги торгівлі, так і на її розподіл за типами перевезення товарів.
Я розповім про ситуацію, яка склалася у вітчизняній логістиці станом на жовтень цього року.
Що відбувається з логістикою
Якщо у січні 2022 року 80% експорту транспортувалося морем, то вже наприкінці квітня ця частка упала до 13%. На перше місце вийшов залізничний транспорт. Підписання зернової ініціативи відновило важливість морського транспорту. У вересні 2022 року морем експортували 5,5 млн тонн вантажів, що становить 57% від загального експорту товарів.
Автомобільним транспортом також перевозять найбільш коштовні вантажі. Так, якщо поділити загальну вартість експорту на його загальний обсяг за видами транспорту, то 1 тонна вантажу, перевезеного автомобільним транспортом, коштуватиме $1081 порівняно з $320 для морського і $253 для залізничного транспорту.
Українська залізниця не відновилася після різкого падіння в обсягах перевезень, якого вона зазнала в березні цього року. Дуже сильно впали перевезення залізної руди, чорних металів та будівельних матеріалів. Причиною цього, крім війни та руйнування металургійних потужностей в Маріуполі, стали низькі ціни на світових ринках на метал та 70% підняття тарифів на перевезення Укрзалізницею з липня цього року.
Укрзалізниця досягла піка своїх можливостей в перевезенні зерна через західний кордон України. Прийнявши багато замовлень на перевезення зерна у квітні, Укрзалізниця досі повністю не вивезла вагони, завантажені в квітні. Причиною є дефіцит візків для перевантаження в напрямку румунського порту Констанца.
Наразі дві третини зерна, яке перевозять залізницею, прямує до одеських портів (1,9 млн тонн порівняно з 808 тис. тонн в напрямку західного кордону). Також зберігаються черги з вагонів. В кінці вересня в черзі стояло 18,1 тис. вагонів. Проте слід зазначити, що «вузькі місця» на залізниці створюються через низьку спроможність залізниць сусідніх країн, які виявилися неготовими обробити потік вантажів з України, який значно зріс. Тому дуже важливо розвивати кооперацію з Польщею, Румунією, Словаччиною, Угорщиною та іншими країнами для сприяння перевезенню вантажів.
Сторони угоди також хочуть внести до неї зміни. Україна хоче додати порт Миколаїв та можливість експорту металопродукції, росія наполягає на експорті аміаку через Одесу та сприянні своєму експорту продовольства. Цього тижня тривали активні переговори з цих питань і перші результати вже очікуємо на початку наступного тижня.
В автомобільних перевезеннях відбулось суттєве зростання в кількості виданих ліцензій на автомобільні вантажні перевезення. Так, у вересні Укртрансбезпека видала 1436 таких ліцензій, що в шість разів більше, ніж за аналогічний період минулого року. Кількість виданих ліцензій на міжнародні вантажні перевезення зросла в 10 разів, а на перевезення палива – в 30 разів!
Після кризи на україно-польському кордоні в кінці серпня та початку вересня, коли черги перед прикордонними пунктами пропуску досягли 50 км, ситуація значно покращилась. Були відкриті нові пункти пропуску, спрощений транзит сільськогосподарських товарів територією Польщі, деякі рослинні товари стало можливо перевіряти не на кордоні, а на спеціальних контрольних пунктах в Польщі тощо.
Система вистояла
Зараз потрібно закріплювати та розвивати успіх, знаходити альтернативні шляхи доставляння товарів, працювати з сусідами, щоб збільшити спроможність нашого спільного кордону пропускати вантажі. Ті зв'язки та проєкти, які Україна напрацює зараз, знадобляться їй також і в майбутньому при вступі до ЄС.