Упс! Не вдала спроба:(
Будь ласка, спробуйте ще раз.

Новий гігант телекому. Інтерв’ю з СЕО «Датагруп-Volia» Михайлом Шелембою

Олексій Батурін
Олексій Батурін Редактор The Page & SPEKA
26 квітня 2024 12 хвилин читання

В інтерв’ю The Page та SPEKA СЕО «Датагруп-Volia» Михайло Шелемба розповів, чому французький бізнесмен, власник NJJ Capital Ксав'є Ньєль інвестує в Україну під час війни і на що підуть $1,5 млрд французьких інвестицій, про конкуренцію з іншими великими гравцями ринку телекому і про те, чим вона буде корисною споживачам послуг. 

Чому Ксав’є Ньєль вирішив інвестувати в Україну

Ідея об’єднати три компанії народилася 2018 року. Чому лише 2021-го вона стала реалізовуватися?

Коли я прийшов до «Датагруп», розумів, що ми гарний оператор, але маленький, нам треба рости. Водночас, коли ми дивимося на компанії на телеком-ринку України, бачимо, що три з них — «Датагруп», Volia, lifecell — дуже вирізняються, вони наче були створені одна для одної. «Датагруп» — корпоративний гравець, Volia — роздрібний гравець, lifecell — єдиний мобільний оператор без фіксованої частини. Тому було логічно, що ці три компанії мають у певний момент об'єднатися. Питання у тому, як це зробити.

Тож коли ще у 2016 році Horizon Capital узяв «Датагруп» під мажоритарний контроль, а я прийшов як генеральний директор, перші два роки у нас був фокус на операційну ефективність. Коли ми досягли своїх попередніх цілей, почали думати, що далі із стратегією. Було зрозуміло, що ці три компанії треба об’єднати.

Перші зустрічі у нас були ще у 2018 році і з Turkcell (власником lifecell), і з «Волею», яка тоді була сама по собі. Але тоді ми не знайшли сценарію, як це можна зробити.
Михайло Шелемба

У 2020 році акціонери «Волі» вирішили її продати. Ми розуміли, що це перший шматочок нашого пазла, треба зробити все, щоб цю компанію купити. Нам вдалося це зробити, і 3 червня 2021 року ми закрили угоду.

У нас було два пазли і ми вже стали достатньо великими, щоб іти розмовляти зі стратегами, говорити їм про те, що є ще третій пазл, є великі синергії, давайте поміркуємо, як їх об’єднати.

Тому відразу після об'єднання з «Волею» ми зустрілися спочатку із Turkcell, спитали: «Ви готові купувати чи продавати?». Вони були готові продавати. Ну, якщо так, то ми тоді пошукаємо покупця. Так ми знайшли Ксав’є.

У нас був лонгліст потенційних партнерів. Для нас було дуже важливо знайти не тільки гроші, але й експертизу, щось, що можна перенести у країну, крім просто інвестицій.

І він вам здавався ідеальним кандидатом?

Ксав’є був у нашому списку №1, тому що він легендарна особистість у телекомі, він перший, хто якраз запровадив цей 3P — потрійний продукт послуг.

Він з нуля створив дуже успішну компанію. Ну і телеком — це його експертиза. Плюс він постійно інвестує у стартапи, інновації, штучний інтелект. Привести в Україну таку людину для нас було насправді гарною амбіцією. Щоб ми не просто зробили круту бізнес-історію, але ще й покращили рівень ринку, телекому, конкуренції, технологій тощо.

І ось у грудні 2021-го зустрілися з ним, обговорили, домовилися і почали працювати.

І тут війна.

І тут війна, так.

Чому він не злякався цього?

Я вважаю, що всі успішні люди бачать далеку перспективу і керуються цінностями. Особливо ті люди, які у своєму житті досягли речей, які іншим здавалися неможливими.

Ксав'є Ньєль. Фото: «Вікіпедія» Ксав'є Ньєль. Фото: «Вікіпедія»

Я думаю, що Ксав’є вірить в Україну. Він щиро захоплюється, пишається тим, як Україна вистояла, як вона бореться, як наші люди продовжують працювати, незважаючи ні на що. І він хоче бути частиною цієї історії, хоче нам допомогти, бути частиною відбудови, розвитку України. Тому, думаю, для нього це питання не стільки про гроші, скільки про цінності.

Але півтора мільярда — це дуже великі гроші. Такою сумою не ризикують через якусь ідеалістичну позицію. Він упевнений у нашій перемозі?

Це не благодійність, звісно. З погляду бізнесу це крута історія. Війна — додатковий ризик для інвестора. Але ці українські компанії справді мають великий потенціал для зростання, синергії. Вони будуть зростати, будуть більш прибутковими.

А ціннісні речі якраз і впливають на ухвалення рішення — ризикувати чи ні.

Про структуру власності «Датагруп-Volia-lifecell»

З lifecell вийшла затримка через російських акціонерів?

В lifecell ніколи не було російських акціонерів, вони були у Turkcell.

Нещодавно було рішення суду, яке дозволило продаж lifecell. Тепер немає жодних перешкод для завершення угоди?

Ми ще чекаємо на рішення Антимонопольного комітету. Ми впевнені, що він зможе за тиждень-два його ухвалити. При об’єднанні не виникне жодної додаткової концентрації на ринках, а конкуренція тільки посилиться, що краще для споживачів.

Фрідман та його партнери — підсанкційні російські олігархи — нічого не отримають від цієї угоди?

Вони нічого не отримають, це прямо прописано.

Кейс Turkcell надто відрізняється від інших компаній, які були у (санкційному) списку. Там же однією ухвалою було згадано понад 20 компаній, у яких в тій чи іншій мірі були заарештовані корпоративні права в Україні.

У підсанкційних осіб не було і немає ніякого операційного контролю над Turkcell.

Вони були міноритарними акціонерами, і навіть не всі їхні акції дозволяли голосувати, у них 11% голосуючих акцій. На всіх зборах акціонерів їхня роль зводилася до затвердження звітів, жодного впливу на будь-які операційні чи стратегічні питання у них не було. А контролюючим акціонером є Суверенний фонд Туреччини, який, по суті, є державним. Тобто Turkcell повністю контролює Турецька Республіка.

Друга різниця у тому, що на відміну від інших компаній зі списку lifecell ніколи не виплачував дивіденди, гроші від його прибутку в принципі ніколи не могли потрапити до підсанкційних осіб.

Ну і там була ще низка інших аргументів, які юристи наводили під час судового засідання.

Додатково до цього у нашій угоді чітко прописано, що жодна підсанкційна особа не може отримати, і сторони гарантують, що не отримає гроші від результату цієї угоди. Відповідний лист в апеляційному суді також надав Turkcell як сторона цієї угоди.

Тож я думаю, що, вивчивши ці аргументи, суду і всім було зрозуміло, що тут кейс досить очевидний. І ми вдячні українській судовій системі, тому що це справді ключове рішення, воно є одним із прикладів верховенства права в Україні. За цим спостерігав не тільки Ксав'є, а й уся міжнародна спільнота.

Можна це розцінювати як позитивний сигнал для інвесторів?

Ця угода точно є сигналом, тому що ми стежимо за спеціалізованими інвестиційними виданнями, які читають керівники інвестиційних фондів, міжнародні фінансисти, бізнес-спільнота. Угода справді була в топі новин у цих виданнях, тому стовідсотково для багатьох виникло питання, чому ж Ксав'є, така видатна постать, вирішує інвестувати в Україну не після війни, а прямо зараз. Я впевнений, що вони його запитують по особистих контактах, і до нас приходить багато запитів. 

Тобто ця угода, сам факт її існування, вже дає великий потужний сигнал для інвесторів з усього світу: зверніть увагу на Україну.

Є орієнтовні терміни, коли угода може бути закрита?

Щойно Антимонопольний комітет дає зелене світло, нам потрібно ще, умовно, три тижні на те, щоб завершити всі юридичні формальності, перерахувати гроші. Це ж не так відбувається, як у фільмах: ти кнопочку натиснув, продавець побачив гроші і віддав тобі ключі від компанії. Є велика пов'язана із цим юридична робота, працюють фінансисти, бухгалтери тощо. Ми очікуємо, що вже у травні зможемо закрити угоду.

Михайло Шелемба отримає 5% об'єднаної компанії. Фото: пресслужба «Датагруп-Volia» Михайло Шелемба отримає 5% об'єднаної компанії. Фото: пресслужба «Датагруп-Volia»

Як після цього виглядатиме структура власності об’єднаного актива?

У нас буде три власники об'єднаної групи. Ксав’є як мажоритарний акціонер матиме 85%, міноритарні акціонери: Horizon Capital — 10% і я — 5%.

Про $1,5 млрд французьких інвестицій в український телеком

Ксав’є Ньєль планує вкласти в Україну $1,5 млрд. Скільки з цих грошей піде на придбання lifecell?

Є півтора мільярда. Це сума інвестицій у купівлю lifecell та «Датагруп-Volia» і бюджет інвестицій на наступні п’ять років. Частку я вам не можу назвати, але хто скільки коштує, легко порахувати, якщо подивитися спеціалізовані видання для інвесторів (у січні в Turkcell заявили, що хочуть продати свій бізнес в Україні за $525 млн, однак точну суму оприлюднять після закриття угоди. — Ред.). Проте я скажу, що інвестиції у розвиток — це більш ніж половина від усієї суми.

На що піде решта?

Ксав’є фактично сказав: я заходжу в Україну назавжди. Коли в тебе є такий горизонт планування, тобі не треба зараз зробити гарний квартал чи півріччя, щоб виплатити якісь дивіденди.

Ми будемо фокусуватися у перші декілька років на розвитку актива і на зміцненні його позиції, на підвищенні ефективності, на покращенні продуктового наповнення для наших клієнтів. Відповідно до цих пріоритетів будемо інвестувати у розвиток мережі, розширення покриття, у те, що називається capacity, тобто пропускну ємність мережі, щоб у кожного з наших користувачів була більша швидкість.

5G?

5G — тут історія про те, коли держава буде готова до цього. Частоти, які передбачаються для 5G, зараз частково використовують військові. Я думаю, що 5G — це більш реальна історія після закінчення війни, але щойно це стане реальним, звісно, ми будемо інвестувати у 5G.

Нині йдеться про те, що навіть з LTE, з 4G є ще багато можливостей для розширення як для покриття території, так і покриття населення. На цьому буде наш фокус.

Щодо фіксованої частини бізнесу ми вже почали програму масштабної модернізації мережі, переходу на технологію GPON.

Ну і третє, що буде вже через декілька місяців, — це тендери на частоти для мобільних операторів. Там є три діапазони частот: 2.100, 2.300, 2.600. Ми розуміємо, що це актив для майбутнього, для розвитку. У lifecell достатньо частот, щоб якісно обслуговувати абонентів, які є зараз. А оскільки ми плануємо зростати, і буде збільшуватися трафік у споживачів, будуть надаватися нові послуги, то й частоти будуть потрібні. Ми готові активно брати участь у цих тендерах.

А подивімося з боку споживачів: що саме і коли вони побачать щось нове?

Є декілька відповідей на ваше питання. Знаєте, про зв'язок думають, коли його немає. Я вважаю, що у воєнний час зв’язок — пріоритет. Тому наше завдання, і це перше, що ми можемо швидко зробити, — підвищити стійкість як мережі «Датагруп-Volia», так і мережі lifecell, завдяки тому що мережі двох компаній можна буде використовувати для підсилення одна одної.

У нас є 35 тис. км оптико-волоконних ліній по Україні. У lifecell — приблизно 15 тис. км. Маршрути на 30-40% перетинаються. Якщо на одному з напрямків є наші два маршрути, а третій — lifecell, усі три маршрути можна використовувати для обох компаній. Тож навіть якщо ракета кудись прилетить, переб'є оптику, буде потрібний час, щоб її відремонтувати, там буде щонайменше один додатковий резерв, який зможуть використовувати обидві компанії.

Все те саме і стосовно енергонезалежності, і відмовостійкості обладнання тощо.

По-друге, ми будемо робити все, щоб максимально швидко запустити потрійний пакет. Тож три послуги (мобільний, фіксований зв’язок та телебачення) разом будуть коштувати суттєво дешевше, ніж кожна з них окремо.

Але ж у вас є потужні конкуренти, наприклад, «Київстар». Чи можна очікувати, що конкуренція вплине на тарифи?

Я б сказав, що у «Київстар» тепер є потужний конкурент. І, звісно, підвищення конкуренції буде стримувати зростання цін.

У будь-якому разі конкуренція буде дуже гарною для споживачів, вона позначиться і на якості відображатися, і на більш приємних цінах.

І держава від цього виграє, тому що на тендерах на частоту буде більше конкуренції, а отже, більше грошей піде до бюджету. Нагадаю, що стартова ціна там приблизно $90 млн, а коли почнуться торги, вона може зрости у рази.

Наостанок дуже актуальне запитання. Усі попереджають, що на нас чекають перебої зі світлом. Наскільки ваша компанія готова до цього?

Важливо розуміти, що це для всіх телеком-компаній натепер пріоритет №1 з погляду інвестицій. І ми, «Датагруп-Volia», уже вклали понад 150 млн грн у підвищення енергонезалежності, продовжуємо нарощувати парк генераторів, літій-іонних батарей, щоб максимально зменшити ефект від потенційних блекаутів. Плюс ми зараз активними темпами впроваджуємо технологію GPON, яка набагато більш енергонезалежна. Там менше проміжних ланок обладнання, які потребують енергоживлення, відпадає необхідність генерувати дві додаткові ланки між споживачем і нашою опорною мережею. Тож, якщо клієнт має павербанк і може від нього заживити роутер, все буде працювати.

Ця робота на вчора, і звісно, всі ресурси на це спрямовують.

Знову ж таки разом із lifecell нам буде це робити краще, швидше, ефективніше. Це вже зрозумілий фокус не лише на 2024-й, але й на наступні три роки.

Можете назвати конкретний час, скільки ви зможете протриматися за блекауту?

Опорна мережа «Датагруп-Volia» — транспортна мережа між містами — може триматися хоч місяць. Усі основні вузли, їх понад півтори тисячі, ми можемо тримати протягом 72 годин — це такий бенчмарк. Якщо 72, то там і 100, і 150, і 200 годин, вся інфраструктура є для цього.

Далі йде точкова робота за кожним мікрорайоном, кожним будинком. Саме у цьому сегменті ми працювали.

Щодо корпоративних клієнтів ми теж на цьому фокусуємося, робимо все, щоб банки, критичні підприємства працювали. Це пріоритет для всієї компанії, щоб максимально бути готовим до таких складних умов.

Тобто блекаутів ви не дуже боїтеся?

Їх не треба боятися, з ними треба працювати.

50 UAH 150 UAH 500 UAH 1000 UAH 3000 UAH 5000 UAH
0
Прокоментувати
Інші матеріали

lifecell підключила VoLTE в Канаді

Вікторія Рудзінська 19 червня 2024 20:40

Три речі, які потребують постійної уваги підприємця

Владислав Миронович 19 червня 2024 10:00

Як просувати свій бізнес у Telegram, розповість Netpeak 20 червня

Олеся Дерзська 18 червня 2024 21:50

Змінюючи майбутнє спілкування: особливості протоколів VoLTE, VoNR та WebRTC

Сергій Дяченко 18 червня 2024 18:00

Як переказати гроші з мобільного рахунку на банківську картку

Діана Полуніна 15 червня 2024 10:00