Реєстри у «Дія.Engine»: яку користь вони принесуть
Основні завдання
Аби вижити, треба ставати в рази ефективнішими. Війна і насильство з нами, схоже, надовго. Це означає, що нам треба:
-
1
Більше грошей на військові потреби (а отже, більше податків).
-
2
Більше бізнесу, що працює.
-
3
Більш ефективні державні процеси.
-
4
Менше витрачати на критичні не військові завдання, але підтримувати необхідний рівень (а це, знову ж таки, більш ефективні державні процеси).
«Несподівано» це дуже знайомі речі:
- ефективна економіка;
-
спроможна держава (до речі, за однією з гіпотез, сучасні ефективні бюрократії Німеччини, Японії, Британії тощо з’явилися саме як наслідок війн та екзистенційних загроз).
Підписуйтеся на наші соцмережі
Цифровізація, про яку так багато говорять, тут може бути рішенням. А може бути марним витрачанням грошей без жодного ефекту.
До чого тут реєстри?
Реєстр — це джерело правди. Якщо заглибитися у законодавство, реєстри створені для того, щоб забезпечити громадян повною, достовірною та актуальною інформацією, а також захистити наші права та інтереси.
Ось вам два приклади з мого досвіду в Prozorro:
- Довгий час у нас не існувало реєстру адрес. Як у Гуглі (а Гугл надто відстає від перейменувань та ще й не містить всіх адрес, тому в «Прозорро» купа способів написати «м. Київ»).
-
Довгий час у держави не було реєстру дозволених до продажу лікарських засобів у машиночитній формі. Тому на одному з приватних сервісів ви можете відфільтрувати всі «пігулки». А у державному сервісі це слово було написано у 60+(!) способів.
Тому «реєстр» — це не просто слово з адміністративного жаргону, а фундамент будь-якого сервісу. Ота «інфраструктура», на якій все будується. Джерело даних (див. The new European Interoperability Framework).
Що ще важливо сказати про реєстри: це продукт, а не сервіс, послуга чи там проєкт. Чому?
- Продукт живе і розвивається. Розглядаючи реєстр як продукт, ми бачимо його як щось, що росте, адаптується, вдосконалюється.
-
Він має постійну турботу. Якщо реєстр — продукт, він потребує команди, яка буде його підтримувати, розвивати, вдосконалювати для нас, користувачів.
-
Присутня орієнтованість на користувача. Продукт завжди створюється з думкою про користувача. Тобто реєстр має бути зручним і корисним для громадян та уряду.
-
Це безкінечний процес. Відмінність між проєктом і продуктом також у тому, що продукт ніколи не «завершується». Він постійно розвивається, враховуючи нові технології та потреби користувачів.
Які виклики треба подолати на шляху впровадження реєстрів
Отже, над чим доведеться працювати найближчим часом.
- Кількість реєстрів. Уявіть собі, що у нас є понад 500 реєстрів для автоматизації. Це неймовірна кількість даних та процесів, які потрібно вивчити, розуміти та перетворити.
-
Будь-яке впровадження реєстрів — це завжди робота з нормативкою, а отже, з їхніми змінами. Я взагалі вважаю, що робота з НПА та з державними ІТ-сервісами — це 100% продакт-менеджмент.
-
Технологічний бар’єр. Часто технології, які вже використовують для автоматизації в деяких реєстрах, застарілі або недостатньо ефективні для сучасних потреб. І тут ми маємо величезний виклик з оновленням та інтеграцією. (І це я ще не згадую про vendor lock-in.)
-
Різні «власники» реєстрів. Реєстри ведуть та розвивають різні урядові органи, і кожен з них має свої підходи та процеси. Скопіювати рішення одного власника до іншого майже неможливо. Наприклад, у «Прозорро» ми робили інтеграцію з 5 реєстрами, і щоразу було все по-новому: технології, нормативка, спосіб обміну даними.
-
Кібербезпека. З огляду на кіберзагрози, особливо з боку росії, безпека реєстрів є пріоритетним питанням.
-
Не тільки цифрові виклики. Звісно, жодна цифрова ініціатива, жодна оптимізація не може бути успішною без реформи судової системи та інших ключових аспектів управління державою.
Що і як ми робимо з цими можливостями і викликами, буду вам писати потроху в наступних дописах.
Підписуйтеся на наші соцмережі
