Не тільки про війну: як бізнесу говорити про Україну з іноземними партнерами?
Що треба знати про комунікацію з іноземцями? Ділимося найголовнішими тезами з нового випуску «SPEKотних діалогів» разом із Наталією.
З чого варто починати розмову з іноземцями
У своїх доповідях ми завжди починаємо із загальних фактів про Україну. Для нас було шоком, що європейці не знають, що Україна — найбільша країна Європи. Тому завжди говоримо про це. Далі розповідаємо про культурні здобутки, природу, пам’ятки. А потім починаємо розповідати про бізнес — про те, скільки бізнесу зареєстровано в Україні і те, що під час війни у нас також реєструються нові підприємства та бізнеси. Ми показуємо п'ять наших великих флагманських бізнесів. Показуємо, як виглядає наша «Дія» — це завжди абсолютний шок.
Підписуйтеся на наші соцмережі
Україна як надійний партнер, навіть з урахуванням воєнної ситуації: як правильно доносити це на іноземні ринки
У вересні, коли наша команда виступала як запрошені спікери на PRCA International Summit у Лондоні, ми додали у нашу презентацію розповідь про форс-мажори. Показували це через практичний кейс: як працює команда нашої агенції в умовах воєнного стану. Бо у попередні рази ми чули від агенцій закордонних, що є страх працювати з Україною, що ми можемо бути непрогнозовані.
Але я продовжую: «Під час обстрілів треба йти у бомбосховище — команда спускається у метро. Коли довга тривога, від клієнта може прилетіти запитання: у нас же має зараз виходити пресреліз, він не збивається по дедлайнах? А ми кажемо: ні, звичайно, ні».
Ось на цьому моменті зазвичай серед європейських колег повна мовчанка.
Такі прості, вже звичні нам, українцям, кейси викликають здивування і шок у колег з інших країн. І саме через них, вважаю, можна розповідати про надійність співпраці. Таких живих кейсів у кожного бізнесу за два роки повномасштабної точно набереться не один і не два. А далі — йти довгим шляхом доведення своєї надійності, переговорів, тестувань тощо. Партнер бачить на власному досвіді і робить вже свої висновки.
«Ми — українська компанія» — наскільки це УТП?
Чесно? Це точно допомагає добитися першої зустрічі. Це допомагає озвучити, зробити твою пропозицію цікавим тобі партнерам. Але далі бізнесово ти стаєш у рядочок з усіма іншими компаніями. І все.
Є приклад: клієнти, які вийшли зі своїм продуктом на декілька ринків Європи. Самі мережі, де вони продавали свою продукцію, перший час навіть радили їм ставити прапор України на пакування і показувати, що вони походять з України. Вони робили це. Але згодом ми разом із клієнтом зробили висновок, що це більше маркер для наших українців, котрі виїхали за кордом і там купують цю продукцію. Іноземцям може бути цікаво, щось вони іноді беруть. Але це не працює як окреме промо чи тригер для покупки.
Do and don't у комунікації у воєнний час від команди «ВАРТО»
Чи потрібно бізнесу говорити про благодійність? Так, потрібно, я в цьому абсолютно впевнена. Але зараз про це треба говорити як просто про свою якусь casual-звичку. Ми всі зранку встаємо, продивляємося стрічку, бачимо збори і донатимо — це стало частиною буденного життя. І бізнес має також показувати це. Бо зараз не час соромитися, а час подавати певні приклади.
Ще з тенденцій: під час війни дуже важливою стала комунікація перших осіб компаній. Це стосується і зовнішніх, і внутрішніх комунікацій. Навіть перші особи, які були не дуже публічними, тепер стали дуже публічними, для того щоб підтримати команду і споживачів, бо брендам потрібне людське обличчя, якому будуть довіряти (і з якого будуть запитувати, якщо комунікація буде невдалою).
Також потрібно говорити про свої плани, перспективи, про те, над чим ви зараз працюєте, показувати команду і розповідати історії своїх співробітників. Від клієнтів іноді чуємо фрази на кшталт «Ну що тут показувати, ми ж просто працюємо», але ваше «просто» дуже важливе для всієї країни в тому, щоб у людей було розуміння: ніхто не зупиняється, є рух, динаміка, є перспективи.
Підписуйтеся на наші соцмережі
