Упс! Не вдала спроба:(
Будь ласка, спробуйте ще раз.

Не тільки про війну: як бізнесу говорити про Україну з іноземними партнерами?

Агенція ВАРТО
Агенція ВАРТО Українська агенція стратегічних та маркетингових комунікацій
29 грудня 2023 5 хвилин читання

Наталії Холод, засновниці та СЕО агенції комунікацій «ВАРТО», за майже два роки великої війни доводилося чимало розповідати про Україну іноземцям. Найдужче їх дивують у гарному сенсі слова наша «Дія», застосунок «Сільпо» та те, що Україна — найбільша країна в Європі.

Що треба знати про комунікацію з іноземцями? Ділимося найголовнішими тезами з нового випуску «SPEKотних діалогів» разом із Наталією.

«SPEKотні діалоги» «SPEKотні діалоги»

З чого варто починати розмову з іноземцями

У своїх доповідях ми завжди починаємо із загальних фактів про Україну. Для нас було шоком, що європейці не знають, що Україна — найбільша країна Європи. Тому завжди говоримо про це. Далі розповідаємо про культурні здобутки, природу, пам’ятки. А потім починаємо розповідати про бізнес — про те, скільки бізнесу зареєстровано в Україні і те, що під час війни у нас також реєструються нові підприємства та бізнеси. Ми показуємо п'ять наших великих флагманських бізнесів. Показуємо, як виглядає наша «Дія» — це завжди абсолютний шок. 

Те, що я зараз бачу: ми всі поспішали, щоб Україна догнала Європу. А виявилося, що в деяких речах ми вже її перегнали, і це треба демонструвати.

Підписуйтеся на наші соцмережі

Україна як надійний партнер, навіть з урахуванням воєнної ситуації: як правильно доносити це на іноземні ринки

У вересні, коли наша команда виступала як запрошені спікери на PRCA International Summit у Лондоні, ми додали у нашу презентацію розповідь про форс-мажори. Показували це через практичний кейс: як працює команда нашої агенції в умовах воєнного стану. Бо у попередні рази ми чули від агенцій закордонних, що є страх працювати з Україною, що ми можемо бути непрогнозовані. 

Отже, форс-мажори. Ми кажемо: «Ви знаєте, ось є типовий пункт форс-мажору в договорах». Вони кажуть: «Так, форс-мажори знаємо». Я додаю: «У нас в договорах ми їх прибрали і тепер пишемо, що війну ми не вважаємо форс-мажорами, і будемо в дедлайнах». І для них вже це річ разюча.

Але я продовжую: «Під час обстрілів треба йти у бомбосховище — команда спускається у метро. Коли довга тривога, від клієнта може прилетіти запитання: у нас же має зараз виходити пресреліз, він не збивається по дедлайнах? А ми кажемо: ні, звичайно, ні». 

Ось на цьому моменті зазвичай серед європейських колег повна мовчанка.

Такі прості, вже звичні нам, українцям, кейси викликають здивування і шок у колег з інших країн. І саме через них, вважаю, можна розповідати про надійність співпраці. Таких живих кейсів у кожного бізнесу за два роки повномасштабної точно набереться не один і не два. А далі — йти довгим шляхом доведення своєї надійності, переговорів, тестувань тощо. Партнер бачить на власному досвіді і робить вже свої висновки.

«Ми — українська компанія» — наскільки це УТП?

Чесно? Це точно допомагає добитися першої зустрічі. Це допомагає озвучити, зробити твою пропозицію цікавим тобі партнерам. Але далі бізнесово ти стаєш у рядочок з усіма іншими компаніями. І все. 

Є приклад: клієнти, які вийшли зі своїм продуктом на декілька ринків Європи. Самі мережі, де вони продавали свою продукцію, перший час навіть радили їм ставити прапор України на пакування і показувати, що вони походять з України. Вони робили це. Але згодом ми разом із клієнтом зробили висновок, що це більше маркер для наших українців, котрі виїхали за кордом і там купують цю продукцію. Іноземцям може бути цікаво, щось вони іноді беруть. Але це не працює як окреме промо чи тригер для покупки. 

Do and don't у комунікації у воєнний час від команди «ВАРТО»

Чи потрібно бізнесу говорити про благодійність? Так, потрібно, я в цьому абсолютно впевнена. Але зараз про це треба говорити як просто про свою якусь casual-звичку. Ми всі зранку встаємо, продивляємося стрічку, бачимо збори і донатимо — це стало частиною буденного життя. І бізнес має також показувати це. Бо зараз не час соромитися, а час подавати певні приклади. 

Що точно не треба робити? У жодному разі не треба використовувати військову термінологію і символіку в звичайних, буденних речах. Перегравати з цим точно не треба, як і з «ура-патріотизмом». Бо коли ми бачимо «Слава Україні! Матрац за знижкою» — це точно не продає, це викликає злість та огиду. 

Ще з тенденцій: під час війни дуже важливою стала комунікація перших осіб компаній. Це стосується і зовнішніх, і внутрішніх комунікацій. Навіть перші особи, які були не дуже публічними, тепер стали дуже публічними, для того щоб підтримати команду і споживачів, бо брендам потрібне людське обличчя, якому будуть довіряти (і з якого будуть запитувати, якщо комунікація буде невдалою). 

Також потрібно говорити про свої плани, перспективи, про те, над чим ви зараз працюєте, показувати команду і розповідати історії своїх співробітників. Від клієнтів іноді чуємо фрази на кшталт «Ну що тут показувати, ми ж просто працюємо», але ваше «просто» дуже важливе для всієї країни в тому, щоб у людей було розуміння: ніхто не зупиняється, є рух, динаміка, є перспективи. 

Підписуйтеся на наші соцмережі

Якщо ви хочете поділитися з читачами SPEKA власним досвідом, розповісти свою історію чи опублікувати колонку на важливу для вас тему, долучайтеся. Відтепер ви можете зареєструватися на сайті SPEKA і самостійно опублікувати свій пост.
0
Прокоментувати
Інші матеріали

День зенітних ракетних військ Повітряних сил ЗСУ: як змінилась ППО з початком війни

Олександр Тартачний 15 годин тому

Випивка — так: Таїланд хоче переглянути свої обмеження на алкоголь

Владислав Паливода 23 години тому

Як бізнес-спільноти сприяють розвитку вашого нетворку

Максим Олійник 2 липня 2024 11:35

Як Україні зупинити російські удари КАБами

Сергій Коноплицький 1 липня 2024 14:55

Бренд, побудований на провокації та сексуалізації: історія Playboy

Артем Беседа 27 червня 2024 17:41