Не тільки гроші: що потрібно для розвитку екосистеми інновацій в Україні
Сучасний світ інновацій рухається завдяки рішучій енергії технологічних підприємців, а також ентузіастів — засновників стартапів. Ми читаємо TechCrunch і Forbes, надихаючись історіями успіху розробників з різних країн. А як зробити так, щоб і про українські успішні інженерні проєкти почув увесь світ?
Що треба для розвитку стартапів
Ми вже говорили про те, що для розвитку стартапів має функціонувати потужна екосистема інновацій, яку підтримує держава. Ця система включатиме бізнес-акселератори і кластери, інноваційні фонди, технопарки, інкубатори і, звичайно, — потужну теоретичну базу в університетах та школах.
Поки що Україна не може похизуватися стійкою системою інновацій: у 2022 році наша країна посіла 57-ме місце в індексі GII, а у 2021-му — 49-ту позицію зі 132 країн (очолюють цей список Швейцарія, Швеція та США). Причин цього багато, але я хочу зупинитися на двох із них — освіта та фінансування.
Аналізуючи досвід передових країн, можу сказати, що саме орієнтація на STEM в освіті, різноманітні івенти з популяризації інженерії, хакатони, інженерні лабораторії при вишах є дієвими інструментами для залучення молоді до технологій. Слід зазначити, що і в проєкті «Стратегії розвитку вищої освіти в Україні» також передбачений фокус на підготовку фахівців з технологій майбутнього, однак війна внесла свої корективи.
Саме тому громадські організації і меценати мають допомагати державній системі освіти. Такою допомогою може бути, наприклад, створення fablab (fabrication laboratory) — майстерень, в яких кожен має можливість виготовляти деталі для своїх розробок на верстатах.
За схожим принципом ми будуємо й Інжинірингові школи Noosphere — лабораторії, обладнані усім необхідним для створення хардвер-стартапів на базі університетів. І ми вже маємо певні досягнення: 64 стартапи у стінах Noosphere Engineering School змогли втілити свої інженерні ідеї завдяки інноваційній екосистемі, що працює за підтримки мецената Макса Полякова.
Окрім викликів в освітній сфері, на перешкоді розвитку інноваційного підприємництва стоїть ще одна не менш глобальна проблема — доступ до фінансів (За даними рейтингу Глобального індексу конкурентоспроможності IMD World Competitiveness Ranking, Україна займала в 2021 році 54-те місце з 64 країн, що брали участь у спостереженні. Така невисока позиція в тому числі обумовлена низьким рівнем доступу інноваційних підприємств до фінансів (за цим показником Україна займає останню сходинку).
Проте доступ до фінансів — не єдина причина ускладненого розвитку інноваційних компаній. Загальну картину доповнюють недосконала регуляторна база з питань захисту інтелектуальної власності та трансферу технологій. Крім того, низька платоспроможність внутрішнього споживача не дозволяє здійснювати активне масштабування, яке надзвичайно важливе для “виживання” стартапу на ранніх фазах життєвого циклу.
З досвіду стартап-спільноти можу сказати, що є кейси, коли молодим підприємцям вигідніше стати цифровим резидентом країн Європи, зокрема Естонії, США і будувати бізнес-процеси там.
Якщо заглибитися у питання фінансування, повертаємось до вищезгаданих лабораторій, майстерень тощо. Декілька років тому для отримання “визнання” серед інвесторів та клієнтів було достатньо навіть ідеї стартапу, гарно “запакованої” в презентацію. Однак зараз ми приходимо до того, що інвестори сфокусовані у більшості випадків лише на готовому продукті або MVP. І в Інжиніринговій школі Noosphere ми дотримуємось саме такого підходу: робимо акцент на суті продукту, його інженерній складовій.
Підсумовуючи, можу сказати, що інноваційна екосистема України у процесі становлення. І хоча наші показники у світових рейтингах значно просіли, але це може означати тільки одне — нам є куди рухатися.
