Олександр Яценко: Час будувати великі компанії з красивим українським прапором та написом Made in Ukraine

У червні Олександра Яценка, принципала SMOK Ventures та керівного партнера BRISE Capital, обрали головою спілки Techosystem, яка об’єднує технологічні продуктові компанії та венчурних інвесторів в Україні. SPEKA зустрілась з Олександром, щоб дізнатися про роль Techosystem в екосистемі української стартап-індустрії та загалом про цей ринок.

Сама спілка сформувалася і запустилася офіційно у квітні минулого року. Тобто спілці понад рік від офіційного запуску.

Попередній склад правління почав працювати з літа 2022 року. Була створена юридична особа, яка була сформована шістьма організаціями-ініціаторами, які й стали зразу учасниками правління.

Якщо говорити про нинішнє правління, то на дату виборів у спілці було 72 учасника. Кожен із них мав можливість балотуватися і мав право голосувати. Ці 72 члена спілки обрали собі нове правління на два роки. Фактично ми отримали демократичний процес, коли відбулися вибори правління та голови спілки.

В правління увійшли представники різних категорій екосистеми. Більшість — представники продуктових компаній. Також венчурні фонди, акселератори, сервісна технологічна компанія Sigma Software.

Можна сказати, що маємо якісний відбиток всієї екосистеми.

Попереднє правління наприкінці 2022 року сформувало стратегію розвитку спілки, яка реалізовувалася протягом 2023-го і частини 2024-го.

Найближчими тижнями нове правління матиме стратегічну сесію, де буде визначатися з пріоритетами, напрямками та цілями.

Зараз ми діємо за планом, який закладався ще на попередньому етапі попереднім складом правління. Зокрема, серед цілей спілки — до кінця року питання збільшення кількості членів. Як я згадував станом на кінець травня, це було 72 члени, а нині це 78, і вже найближчими днями ми розглядатимо вісім нових кандидатів.

Наступні місяць-два ми перейдемо позначку в 100+ учасників спілки. План до кінця року — щонайменше 200-250 членів спілки. У грудні-січні, я думаю, що позначку в 200 учасників ми зможемо подолати. Я вірю в це.

Якщо говорити про інші цілі, то ми позіціонуємо себе як відкрите об’єднання гравців технологічної екосистеми з фокусом саме на продуктовій компанії.

З цією логікою ми створили низку проєктів. Зараз у нас десь 50 різноманітних ініціатив, які на різних стадіях реалізації.

Ми розділяємо весь ринок на продуктові вертикалі та функціональні напрями. Це одне з наших завдань — чітко зрозуміти і розкласти картографію або меппінг української технологічної екосистеми. Тоді буде простіше всім стейкхолдерам нею управляти, зокрема знаходити та посилювати слабкі місця.

Ще одне завдання — підвищити ефективність роботи всієї індустрії в Україні, щоб сама екосистема, починаючи від стадії, коли створюється підприємцем нова венчурна історія, від перших кроків, від пошуку фаундерів, до точки екзиту працювала оптимально, щоб у неї не було посередині якихось розривів, які не дають можливості цьому циклу замкнутися.

Абсолютно вірно. В спілці є низка можливостей для продуктових компаній та й загалом для всіх учасників ринку. Ти абсолютно правий щодо нетворкінгу. Ми тільки цього року зробили, напевно, десь до двох десятків різних івентів — від невеличких мітапів на 30 людей, до міжнародних делегацій.

Ми у першому півріччі, до прикладу, реалізували три українські делегації, наприкінці першого кварталу, наскільки пам’ятаю, це була делегація у Латвію на Techchill. Потім була делегація на Latitude59 в Естонію. І третя делегація на London Tech Week у Велику Британію.

У нас є проєкт Startup Pack. Це коли продуктова компанія отримує доступ до різних переваг і пропозицій, які їм можуть знадобитися, наприклад, юридична допомога. У межах Startup Pack є півгодинна консультація юриста з будь-яких питань життя стартапу.

Тобто, сформувавши певний пул питань, скажімо, 3-5, стартап може безкоштовно поспілкуватися з профільною людиною, яка їй може роз’яснити те, як їй варто діяти у тій чи іншій юридичній ситуації. 

Так само доступ до інших продуктів від управління фінансами, до прикладу, доступ до хмарного сховища. Ми працюємо з Google Cloud Program, програмою AWS Activate. Останній виділяє для членів спілки до $25 тис. на хмарну інфраструктуру.

Члени спілки можуть отримати доступ, і це одна серед 35 пропозицій, які на сьогодні є у Startup Pack.

Це різні елементи і різні гравці екосистеми. Важливо розуміти, що Techasystem — це саме спілка. Вона не є приватною інституцією, а фактично сформована та належить індустріальній спільноті.

Так, як я казав, якщо йдеться про вибори правління, то ви можете як обирати, так і обиратися туди. І фактично визначати те, куди рухається вся спільнота. Це інструмент самоврядування в індустрії. Якщо говорити про ті приклади, які ти наводиш, то, наприклад, Український фонд стартапів — це структура при українському уряді, а саме підпорядкована Міністерству цифрової трансформації. Це ініціатива від держави. УФС є надзвичайно важливим елементом всієї екосистеми. Водночас у них є свої завдання, своя роль. 

Якщо говорити про історію знизу, саме про приватний сектор і ким він представлений, то досі була велика прогалина, що не було саме спільного голосу в індустрії, який міг би виступати від імені, наприклад, продуктових компаній.

Зараз із тих прикладів, які можна навести щодо об’єднань на ринку, у нас є регіональні кластери — львівський IT-кластер, вінницький IT-кластер, харківський IT-кластер. Здебільшого вони об’єднують ринок сервісних технологічних компаній, аутсорс та аутстаф бізнеси, які працюють на ринку розробки.

Підписуйтеся на наші соцмережі

Якщо говорити про IT Ukraine, то це інша велика асоціація національного рівня. Так само більшість з її учасників є представниками сервісного технологічного бізнесу.

Водночас, коли йдеться про продуктові компанії, то довгий час тут не було нікого, хто об’єднував би цих гравців.

Techosystem задумувалися саме як структура, яка об’єднає гравців і допоможе їм швидше розвиватися. 

Цього року у нас з’явилися дві організації, які мають свою специфіку, — громадські спілки Diia.City Union та Diia.City United.

Обидві покликані також об’єднувати ринок. Якщо Diia.City United зараз представлена здебільшого великими продуктовими гравцями, зокрема АJAX, Monobank, Netpeak, то у випадку Diia.City Union — це більше знову ж таки сервісні компанії і певною мірою стартапи.

Їхня ціль — це GR, формування відносин між приватним секторомі державою. Government Relations — основа цих двох спілок. У разі Techosystem ми говоримо про значно ширший пул робіт і проєктів, які ми реалізовуємо, спрямованих на всю екосистему.

У спілці існують членські внески, які відрізняються від категорії, в яку потенційний член спілки потрапляє, і від масштабу організації, яка хоче долучитися. 

Візьмемо типовий кейс. Ви стартап, у вас нехай 15 людей. Ви нещодавно стартували, наприклад, рік тому і вирішили долучитися до спілки. Ви подаєте заявку через сайт. У вас відбувається розмова з представником Techosystem. Ви проходите верифікацію і голосування на правлінні — у нас всі члени ухвалюються через правління. Якщо голосування пройшло позитивно, то ви сплачуєте членський внесок. Для такого стартапу це $1000 на рік.

Загалом у нас є градація членських внесків з привʼязкою до розміру компаній. Чим більше у вас працівників, тим більший розмір членського внеску вам необхідно буде заплатити.

Також членами спілки можуть ставати як інвестиційні фонди, так і навчальні інституції, акселератори, інкубатори, фізичні особи, дотичні до екосистеми. У кожному випадку є певна шкала, скільки буде коштувати членство. Якщо це венчурні фонди, то членство на рік для них коштує $5 тис. 

Ось таким чином ми формуємо і цементуємо незалежність для спілки, тому що вона фінансується самими учасниками спільноти.

Щодо Techosystem, то ми працюємо на рівні членських внесків, це основа, ядро. Також ми співпрацюємо і з інституційними партнерами, які можуть фінансувати нас як на рівні проєктному, так і на рівні системному, як інституції.

Торік ми реалізували низку ініціатив з USAID, програмою конкурентоздатної економіки України. Йдеться здебільшого про делегації, які ми возили за кордон як організація.

Водночас Techosystem є членом консорціуму Seeds of Bravery. Ми є однією із п'яти українських організацій, які представлені у цій міжнародній ініціативі.

Seeds of Bravery — це консорціум, який переміг у відкритому конкурсі на реалізацію програми від Євросоюзу на 20 млн євро. 15 міжнародних гравців і 5 локальних українських гравців об'єдналися в тому, щоб реалізувати цей грант і дати максимум можливостей для української екосистеми,і підтримати її у важкі часи.

Techosystem зараз реалізує кілька проєктів, які ми взяли на себе як частина команди консорціуму. Це також передбачає певний рівень фінансування.

У другому кварталі цифра буде приблизно у 5-6 разів більшою. Перший квартал був доволі спокійний. Буквально зараз, поки ми спілкуємось, новинарними ресурсами шириться інформація, що Creatio, український business productivity стартап, залучив $200 млн, а отже, став плюс одним юнікорном, родом з України. 

Якщо говорити про стійкість венчурної індустрії, то насправді вона на доволі високому рівні. На це є об’єктивні причини. Сектор є, умовно кажучи, здебільшого віртуальним. Тобто немає чогось, що побудовано на землі, є невелика прив’язка порівняно до значних обсягів людських ресурсів.

З іншого боку це і недолік. Більшість стартапів, продуктових команд, реєструються відразу у закордонних юрисдикціях. Недолік у тому, що Україна як держава недоотримує дохід. З іншої сторони,  це можливість для компаній бути більш стабільними, перебуваючи у зрозумілих, прозорих та порівняно безпечних юрисдикціях.

Ми на шляху вирішення цього питання щодо вдосконалення законодавства і покращення клімату саме венчурної індустрії. Але цей  шлях забере роки часу. Я сподіваюся, ми виправимо в якийсь момент цю ситуацію. 

Ще зазначу, що концентрація на зовнішніх експортних ринках дала можливість вистояти і навіть розвиватися.

Тут два великі чинники збіглися. Наприкінці 2021 року намітилася тенденція до вистигання очевидної перегрітості венчурного ринку.

Ковідні часи добігали кінця, капіталу, який інвестувався, зокрема, у технологічні бізнеси, ставало менше і пішов тренд на спадання кількості інвестицій на глобальному ринку. Це зачепило і українські команди, які часто підіймають свої раунди, зокрема, від іноземних фондів та інвесторів загалом.

Другий тренд — це ескалація війни в Україні. Фактично все перше півріччя 2022 року всі оговтувалися і намагалися зрозуміти, що далі, куди рухатися, як виживати. Чи буде в принципі можливість продовжувати будувати бізнес в Україні.

Ці два чинники значною мірою вплинули на український ринок та екосистему.

Тепер ми більш-менш стабілізували ситуацію з війною, грубо кажучи. Тобто нас уже складно чимось здивувати. І навіть блекаути зараз не є настільки критичним чинником, як, наприклад, це було наприкінці 2022 року. Тобто бізнес більш-менш до цього підготувався. 

Водночас треба розуміти, що чимало команд вимушено покинули країну. Особливо коли йдеться про команди на стадії Seed, коли у них вже є верифікована модель, пул міжнародних клієнтів, з якими вони працюють. І так само, коли у них є необхідність залучати фінансування, яке доволі складно знайти в Україні.

Тому чимало спеціалістів вимушено покинули країну, якщо говорити загалом про сектор у сервісній та продуктовій його частинах, — це біля 20-25% людей, і зрозуміло, що здебільшого йдеться про жінок, які покинули Україну фізично.

Британія, Португалія, Іспанія, або Сан-Франциско, а отже, Кремнієва долина. Скрізь ми знайдемо спільноту українців від 50 до 1000 людей, які можуть регулярно або ситуативно збиратися, зустрічатися, комунікувати.

Радше глобальна українська технологічна спільнота, і вона значною мірою сформувалася. Ось один приклад. У Сан-Франциско, за словами українців, які давно у Долині живуть, не було окремого українського комʼюніті. 

До того  українці міксувалися значною мірою з умовним пострадянським простором, а отже, з російськомовним середовищем. Тепер українці доволі чітко ідентифікувалися самі і створили свою бульбашку, яка зараз працює на топовому ринку у світі. Інший приклад — Лондон. Зараз у лондонській технологічній спільноті приблизно 300 спеціалістів, які регулярно спілкуються, проводять мітапи тощо.

Це той плюс, який ми отримали в результаті біди, яка спіткала  Україну.

У нас в Україні унікальна ситуація. Період до 2014-го, час після 2014-го і до 2022-го і після лютого 2022-го — це три різні періоди.

Якщо до 2014 року у нас майже не було нічого у defence-tech секторі, то потім у нас з'явилося кілька десятків команд, які зараз є доволі зрілими і реалізують потужні за масштабом проєкти із серійними виробництвами.

Вони вже себе чудово проявляють, зокрема, у захисті країни. Водночас від 2022 року до нас прийшла нова хвиля людей, які зайшли у цей домен, у цю нішу.

За даними Brave1, агенція отримала за цей рік і три місяці, відколи він був анонсований, приблизно 1700-1800 заявок від defence-tech-команд. Вони всі перебувають на різних стадіях. Десь 700 із них отримали статус BRV-1. Це певний рівень готовності, коли можна говорити про те, що в цій інновації є щось є відчутне, потрібне, що має перспективу.

За нашими підрахункам, приблизно із цих 700 десь 50-80 є такими, які можна назвати готовими до прийняття інвестицій. Ці команди будують не тільки перспективний продукт, який буде вирішувати проблему, але й вибудовують певний бізнес-процес, систему довкола, щоб ці компанії могли швидко зростати і формувати саме комерційну складову, і вона є цікавою для інвесторів.

Дефенс-тек домен дуже активно рухається. Зараз значно більше є предметної уваги з боку інвесторського світу щодо українських розробок. У нас регулярно відбуваються угоди. Зрозуміло, що специфіка сектору така, що далеко не всі є публічними. Я би сказав, що десь 20% публічні, решта непублічні із зрозумілих причин.

Ця спільнота швидко еволюціонує, і дефенс-тек, на моє переконання, справді буде однією з ключових стратегічних точок диференціації української екосистеми, якщо дивитися на перспективу 5-7 років.

Так, у Techosystem біля 10 defence-tech-проєктів. Найближчим часом до нас долучаться нові команди, і ми намагаємося активно сприяти їхньому розвитку тавстановленню на ринку. 

У спілці є доволі відомі команди, як-от Himera (система зв'язку. — Ред.), це найкращий defence-tech стартап минулого року, вони перемогли на 10-й технологічній конференції IT-Arena. Це Buntar — команда, яка залучила $2 млн нещодавно для побудови літака-розвідника. Та інші проєкти, теж яскраві й дуже перспективні.

Це вже згаданий Defense Tech, Agri-Food Tech, Health Tech, EduTech і Energy and Environment Technologies. Це п’ять секторів, які безпрограшні для країни як стратегічні, тобто їх треба форсити, допомагати їм якомога швидше розвиватися. І це те, з чим ми можемо грати на глобальному рівні. 

Інші півтора десятка доменів теж присутні. У нас є яскраві команди в HR Tech, Travel Tech, Transportation/Logistics тощо. Але якщо говорити про пріоритетні домени, то ми виділяємо саме згадані вище п'ять. 

Треба розуміти, що це не домен, а радше технологія. Вона надзвичайно важлива і фактично є тією технологією, яка змінює правила гри зараз у світі. Це не просто тенденція, не хайп. А певний поворот, доволі різкий на ринку, і не тільки венчурних інвестицій, але загалом для всього людства.

Тож коли ми говоримо про домени, то AI-технології зачіпають практично все на ринку. Всі продуктові вертикалі. І тут питання достатності класних спеціалістів, інженерів, які вміють працювати з цією технологією.

З даними низки досліджень, зокрема, нещодавнього, яке реалізовували спільнота AI House та Мінцифри, у нас дуже потужна AI-спільнота. Декілька сотень проєктів, які активно використовують AI-технології всередині себе від стартапів, які щойно стартували, до наших юнікорнів — наприклад, Grammarly, який дуже багато часу і ресурсів віддає на розбудову штучного інтелекту всередині свого продукту.

Тому ми далеко не позаду цієї гонитви. Я би сказав, що ми у першому вагоні їдемо. Питання знову ж таки на у тому, наскільки ми використаємо цей тренд у моменті на свою користь. Збагатимо ми інші екосистеми своїми талантами чи побудуємо великі компанії з красивим українським прапором та написом Made in Ukraine 🇺🇦.