Упс! Не вдала спроба:(
Будь ласка, спробуйте ще раз.

Мінцифри та крипта: чи є надія на регулювання?

Павло Осадчук
Павло Осадчук Digital-журналіст із досвідом роботи у Web3- і криптокомпаніях
18 жовтня 2023 8 хвилин читання

Міністерство цифрової трансформації України — це, мабуть, чи не найбільш всеохопна гілка виконавчої влади в останні декілька років. Феноменальним чином спеціалістам за керівництва Михайла Федорова вдається і розвивати військово-промисловий комплекс, і відновлювати інфраструктуру, і просувати український tech-сектор, уже не кажучи про цифровізацію державних послуг. 

Важливим сектором повноважень Мінцифри є просування в урядовому просторі інтересів українського бізнесу. І ось що цікаво: останнім часом дедалі більше ініціатив міністерства рясніють згадуваннями про криптовалютний сектор. Водночас останнє згадування про будь-які зсуви в цьому напрямі датується червнем цього року. Тоді зʼявилася інформація про те, що Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) доопрацьовує законопроєкт про криптоподатки

Затишшя щодо криптовалютного регулювання та підвищений інтерес Мінцифри до крипти може свідчити про те, що робота у цьому напрямі триває. Чому це можливо і як міністерство може на це натякати, ви дізнаєтесь у цьому довгочиті. 

Нормативно-правовий бекграунд регулювання криптовалют

Регулювання цифрових активів — доволі довгий і важкий процес для нашої держави. Від 2017 року точаться дебати щодо їх законного статусу, що постійно повертається на початкову стадію через економічні зміни у країні. За цей час криптовалюта стала фактично альтернативними грошима для українців: більш ніж 15% населення є її активними користувачами, а Україна на 5-му місці серед країн за прийняттям Web3-валюти

Процес зрушився з місця у 2021 році. Тоді створили вирішальний закон «Про віртуальні активи», що закріплював статус криптовалюти як власності. Його підписав президент 15 березня 2022 року, але досі закон не набув чинності, загрузнувши у багатьох редагуваннях. 

Та не зміни в законі є причинами відкладання його в довгу шухляду. Документ набуває чинності тільки після «внесення змін до податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування операцій із віртуальними активами». 

Річ у тім, що закон «Про віртуальні активи» не затверджує податок за ініціювання крипти, а ініціює оподаткування саме дохід з її купівлі-продажу. Тобто якщо людина купувала біткоїн за 10 тис. грн, а потім із зростанням монети продала його за 11 тис. грн, то саме з різниці у 1 тис. грн користувач мусить сплатити податок. Що цікаво: головною умовою для сплати податку є саме позитивний фінансовий результат операцій з інвестактивами. Така структура нова і передбачає нові методи фінансового контролю.

Себто саме неадаптованість податкового кодексу до таких нововведень і гальмує повне регулювання криптовалюти. Та варто зазначити, що відповідний законопроєкт відправили на розгляд Верховною Радою та Комітетом із питань фінансів, податкової та митної політики ще 13 березня минулого року. 

Влітку цього року регулювання цифрових активів мало неабиякий прогрес. У червні Національна комісія з цінних паперів і фондового ринку (НКЦПФР) завершила розроблення проєкту про оподаткування криптоактивів і оновила текст закону «Про віртуальні активи». Ба більше, зміни передбачають й адаптацію до європейських норм регулювання активів MiCA. Що цікаво, Україна може стати першою європейською країною, що імплементує такий документ. 

Деталі регулювання

У разі ухвалення Верховною Радою оновлене законодавство про цифрові активи матиме такі ключові положення:

  • Регуляторами ринку виступатимуть Національний банк і НКЦПФР.
  • За видами віртуальні активи розподілятимуться на три категорії: токени електронних грошей, токени з прив’язкою до активів, інші віртуальні активи. 
  • Для публічної пропозиції (випуску) токенів із прив’язкою до активів на торгах емітент має бути авторизованою у НКЦПФР юридичною особою. Для авторизації юридична особа має оформити білу книгу (по суті проспект емісії).
  • Ставка оподаткування — 18% з інвестиційного прибутку та військовий збір 1,5%. Умова для сплати податку: якщо загальний фінансовий результат операцій з інвестактивами має позитивне значення, а отримані внаслідок цих операцій віртуальні активи перебувають у власності платника до 365 днів.

Останніми кроками залишається ухвалення змін до Податкового кодексу, що дозволять державі оподатковувати операції з криптовалютами. Та досі залишається невідомим стан справ із оновленим законодавством для цифрових валют. Хоча у нього залишається неабиякий потенціал. Водночас від державних урядовців чути дедалі більше натяків на те, що криптовалюту можуть прийняти — як із законодавством, так і без.

Уряд і бізнес просуває крипторегулювання

Міністерство цифрової трансформації завжди визнавало криптовалюту невідʼємною сферою економічних інтересів громадянина, натомість розуміння її як індустрії повною мірою відбулося цього року. Серед найголосніших ініціатив у цьому напрямі, які запровадила державна структура — Crypto Aid for Ukraine, унікальна платформа спрямування пожертвувань у криптовалюті, ідею якої нещодавно перейняв Ізраїль. Ба більше, у журналі Incredible Tech: Investor’s Guide to Ukrainian IT, що присвячений яскравим представникам українського бізнесу, знайшлося місце і для криптовалютних компаній, зокрема, для Hacken і біржі KUNA. 

Що важливо, Мінцифри наразі розробляє е-гривню, яка функціонує за допомогою технології blockchain і фактично є крипто-CBDC (Central Bank Digital Currency, з англійської — цифрова валюта центрального банку). Її пілотне введення в обіг має розпочатися у 2024 році. 

Та дійсно унікальною ініціативою Мінцифри є освітня. Навчальні програми міністерства покривають широкий спектр тем: від політології та соціології до штучного інтелекту й урбаністики. Серед них є й крипта. Безкоштовні курси від WhiteBIT, вебінари від її засновника Володимира Носова, а також навчальні матеріали від експертів — усім цим рясніє «Дія.Освіта». Сам Володимир Носов стверджує, що регулювання — це логічний і ефективний крок, а також натякає, що його не уникнути Україні:

«Регулювання — закономірна реакція на поширення криптовалют і їхній перехід у масове використання. Державні інституції не можуть просто ігнорувати цей ринок, тому прагнуть затвердити свої правила. Я однозначно на боці регулювання. Але якщо воно не шкодить індустрії.

Окрім Носова, ще один визначний український керівник натякає на прийняття криптовалюти — Сергій Коваленко, CEO Yasno, українського енергопостачальника. На пропозицію головного редактора dev.ua Стаса Юрасова додати крипту в програму лояльності, він відповів, що «крипта у нас зʼявиться». Так він міг натякнути на можливість сплачувати за електроенергію криптовалютою. 

Натяки чи реальні плани?

Поки що важко казати про те, чи мають заяви Мінцифри щось спільне із курсом держави на регулювання криптовалюти. Зрозуміло лише одне — візія міністерства повністю відображає розуміння Web3 як вагомої індустрії, а криптовалюти — як необхідного фінансового інструмента громадян України. Сильна позиція урядової структури, а також українського бізнесу уже виступає каталізатором ухвалення законодавства про віртуальні активи, і її результати ми побачимо рано чи пізно.

Якщо ви хочете поділитися з читачами SPEKA власним досвідом, розповісти свою історію чи опублікувати колонку на важливу для вас тему, долучайтеся. Відтепер ви можете зареєструватися на сайті SPEKA і самостійно опублікувати свій пост.
0
Прокоментувати
Інші матеріали

Як залучати крутих фахівців на перенасиченому джунами ринку

Владислав Миронович 10 годин тому

Блокчейн у спорті: як новітні технології змінюють спортивну індустрію?

Владислав Гринів 11 годин тому

Бренд, побудований на провокації: історія Playboy

Артем Беседа 14 годин тому

Data Scientist та Data Analyst: що вони роблять та у чому різниця між ними

Владислав Миронович 17 годин тому

Китай продає в росію товари за криптовалюту

Владислав Паливода 28 травня 2024 22:16