Євро-2024 та ефективний менеджмент: 5 стилів управління персоналом, які можуть вирішити долю турніру
Чемпіонат з футболу Євро-2024 відзначає індивідуальну майстерність спортсменів, але перемагає завжди команда. Які стратегії управління командою обирають тренери, щоб згуртувати різних за характером та здібностями спортсменів, щоб досягти мети? Чи можна їх запозичити для співпраці з колегами? Младен Адамович, старший викладач міжкультурного менеджменту, Королівського коледжу Лондона розповідає для The Conversation про 5 теорії, які використовують на футбольному полі, але можуть бути впроваджені будь-де. SPEKA публікує адаптований переклад матеріалу.
1. «Ефект Колера» або рівняння на кращих
Однією з давніх теорій командної роботи (з 1920 року) є «ефект Колера», який описує тенденцію членів команди працювати на середньому рівні цієї групи. Перевагою цього ефекту є те, що учасники з низькою ефективністю мотивовані вдосконалюватися. Але водночас гравці з високою ефективністю можуть у підсумку працювати не на межі своїх можливостей.
Щоб протистояти цьому ефекту, вкрай важливо підтримувати стандарти, і відповідальність за це часто лягає на найбільших зірок. Таких гравців, як Кріштіану Роналду (Португалія), Кевін Де Брюйне (Бельгія), Кіліан Мбаппе (Франція) і Гаррі Кейн (Англія) сподіватимуться не на адаптації до середнього рівня команди, а на те, що зірки футболу мотивуватимуть своїх товаришів по команді досягати вищих результатів.
Провідні футболісти повинні не лише зосереджуватися на власних показниках, але й бути наставниками для своїх менш досвідчених товаришів по команді, особливо коли справи йдуть кепсько.
(Ніхто не хоче бути найслабшою ланкою будь-якої групи. Як наслідок, слабші особи в групі реагують на це, докладаючи більше зусиль, ніж вони б працювали наодинці. Тому для досягнення ефекту Колера потрібен безперервний зворотний зв’язок, щоб «слабка ланка» могла порівняти свої показники з іншими членами команд — примітка ред.)
2. Як нівелювати «ефект Рінгельмана» в командній грі
Інші важлива концепція, на яку варто звернути увагу, — це «ефект Рінгельмана» , який базувався на експерименті з перетягуванням каната в 1927 році. Він показав, що додавання більшої кількості учасників до команди призвело до зниження індивідуальних зусиль через зниження відповідальності та видимості кожного учасника.
Це потенційний ризик для футбольних команд, де гравців іноді звинувачують у тому, що вони «ховаються» або не залучені під час ігор. Натомість тренери можуть прагнути розширити можливості своїх гравців і дати їм сильне почуття відповідальності. Для того, щоб нівелювати цей ефект, тренери можуть надавати гравцям індивідуальні завдання, або спонукати їх самостійно приймати рішення щодо того, як підходити до ігор і тренувань. Наприклад, головний тренер збірної Англії Гарет Саутгейт про свій підхід сказав так: «Мені подобається, щоб гравці несли відповідальність – думали про те, що ми просимо їх зробити; мали власну думку про те, як ми просимо їх грати та тренуватися».
Метою тут є розвиток лідерських навичок гравців, щоб вони брали на себе відповідальність за власні рішення та особистий розвиток.
(При дослідженні «ефекту Рінгельмана» ефективність людей значно впала, коли розмір групи збільшився з однієї людини до двох або трьох, але додавання четвертого, п’ятого або шостого члена дало незначні додаткові зменшення; таким чином, ефект був не лінійним, а криволінійним, — примітка ред.)
3. Як довіра впливає на продуктивність команди
Дослідження показують, що довіра членів команди має як прямий, так і опосередкований вплив на продуктивність. Коли керівник команди та інші члени довіряють навичкам і здібностям один одного, це підвищує впевненість і співпрацю, а також продуктивність команди.
У світі футболу Роналду та Мбаппе відзначилися індивідуально та продемонстрували велику майстерність у навичках. Однак можна стверджувати, що вони досягли успіху національної збірної лише тоді, коли почали довіряти колегам. Наприклад, португалець Едер забив вирішальний гол у фіналі Євро-2016, і Олів’є Жиру забив кілька важливих голів для Франції.
Коли тренери та найкращі гравці довіряють своїм товаришам по команді, впевненість членів команди зростає, і вони відповідають на цю довіру більшою відданістю та мотивацією.
4. Чому цінності мають реальний ефект на ефективність команди
Одна популярна теорія менеджменту стверджує, що рішення та поведінка лідерів повинні ґрунтуватися на їхніх особистих цінностях, щоб створити культуру підтримки та мотивації команди. Адаптація цього підходу перед Євро-2020 була запропонована головним тренером збірної Данії Каспером Хьюльмандом. Збірна дійшла до півфіналу.
Щоб допомогти досягти цієї мети, Хьюльманд вирішив дослідити ідентичність своєї рідної країни, відшукавши низку видатних діячів з різних частин датського суспільства: провідних бізнесменів, парламентських політиків, успішних спортсменів і митців. Хьюльманд хотів поговорити з ними про данську ідентичність, намагаючись краще зрозуміти цінності, які повинна відображати команда Данії у 2020-х роках такі як різноманітність, толерантність і повага.
«Все починається з того, ким ми є», — так Хьюльманд почав очолювати збірну Данії. Цей підхід допоміг йому створити футбольну філософію, яка була особливо корисна під час останнього Євро, коли один із його ключових гравців, Крістіан Еріксен, переніс серцевий напад на полі. Покладання на спільні цінності та взаємна підтримка, безсумнівно, допомогли команді впоратися з цим шокуючим досвідом і не демотивуватись після втрати головної зірки у складі.
5. Об’єднання проти ворога
Інший феномен формування команди виникає, коли члени групи об’єднуються проти спільного ворога. У випадку з міжнародним футболом це можуть бути критичні експерти або нескінченні жарти в соціальних мережах щодо вибору гравців і тактики. Дослідження показують, що іноді критика може бути єднальною силою, оскільки члени команди формують міцніші зв’язки у відповідь на зовнішній негатив.
Але навіть найміцніші зв’язки можуть розірватися під величезним тиском. Команди, які показують поганий результат часто страждають від особистих конфліктів, які можуть призвести до розбіжностей і токсичної культури.
Тренери на Євро-2024 наполегливо працюватимуть, щоб створити хорошу атмосферу у своїх командах, а потім підтримувати її, коли очікування зростатимуть. Проте для більшості сторін та їхніх прихильників подія зрештою закінчиться певним розчаруванням.
І саме тоді виклики лідерства та формування команди є, можливо, найбільшими – коли тренери та гравці намагаються взяти себе в руки та зберегти свій рівень мотивації для тривалого процесу кваліфікації для наступного великого міжнародного турніру.
