Упс! Не вдала спроба:(
Будь ласка, спробуйте ще раз.
preview
Катерина Венжик
Катерина Венжик
27 липня 2023 12 хвилин читання

Дрони, смартфони та соняшник. Як штучний інтелект змінює агросектор — керівник Kernel Digital Андрій Піший

«Ефективність роботи агронома на полі за допомогою смартфону та цифрових застосунків значно зросла. Менше часу, менше помилок — більший обсяг робіт»,  — Андрій Піший, керівник Kernel Digital, про українське агро-ІТ та те, чому одна з найбільших агрокомпаній країни вирішила вирощувати не лише кукурудзу та соняшник, а й цифрові продукти. 

«Наводите телефон на соняшник, і програма не лише рахує кількість насінин у ньому, а й зазначає ті, які запилені. А разом із визначенням кількості рослин на полі за допомогою дрона та алгоритмів машинного навчання маємо оцінку  біологічної врожайності на полі. Маршрут збирання врожаю також прораховує», — Андрій Піший, керівник ІТ-компанії Kernel Digital, 10 хвилин наводить мені приклади застосування штучного інтелекту в агросекторі. Востаннє я, не аграрний журналіст, слухала експертів на цю тему десь три роки тому, і тоді ці приклади звучали хай не як наукова фантастика, проте як досить далеке омріяне майбутнє. Андрій же описує цілком буденне сьогодення.

«Багато моїх знайомих із ІТ-компаній дивуються, що застосування цифрових продуктів в агро вже давно залишили у минулому традиційні підходи до рослинництва, — сміється він. — Цифрові технології трансформували операційні процеси компанії з використання великого обсягу даних та алгоритмів для ухвалення рішень. Цю концепцію називають Data Driven Agriculture. А насправді у великого агро щільність ІТ-технологій на один квадратний метр не набагато менша, ніж колосків».

Запитую в агроайтівця, чи можна буде незабаром говорити про те, що це великі ІТ-компанії, які заразом вирощують зерно і соняшник. Андрій серйознішає і просить почати інтерв’ю з того, що ІТ все-таки партнерська функція, а не самоціль бізнесу, і поки що зарано говорити, що вся діяльність на 100% залежить від ІТ. Здоровий бізнес має про це пам’ятати. Але, звичайно, залежність щоразу зростає з впровадженням нових цифрових інновацій. З цього і починаємо.

Розберімося одразу, навіщо агрокомпанії Kernel — Kernel Digital?

Коли я читаю лекції, завжди починаю з того, що ІТ у бізнесі має три цілі: підтримання наявного бізнесу, розвиток та інновації. Все важливо калібрувати саме за цією матрицею цілей. ІТ — це все-таки не річ у собі, не самоціль, це партнерська функція у бізнесі. Тому те, що ми робимо у Kernel Digital, свого роду «супровід насіння». Кожен диджитальний продукт відповідає за той чи інший етап життєвого шляху насінини соняшника — від селекціонування і вирощування до перероблення на олійноекстракційному заводі, розливу олії і доставки дистриб’юторам.

Які проблеми в агро вирішує ІТ?

Це, мабуть, буде вирішення проблеми асиметрії інформації, коли всі одночасно отримують одні й ті самі дані, а ще проблеми швидкості реакції. Зараз поясню. Агробізнес, особливо великий, досить складно структурований. Робота у різних регіонах, величезний земельний банк, дуже розгалужена логістика. Збір даних про те, хто куди їде, що везе, коли має бути на місці — без ІТ-рішень ці завдання виконують довго, з помилками, невчасно передають інформацію тощо. Ми це виправили.

Також це, звісно, швидкість отримання інформації з полів для ухвалення ефективних рішень.

Вологість ґрунту, достатність добрив, сила вітру, прогнозування опадів — усе це збирають системи, аналізують і дають нам дані для швидкого ухвалення рішень.

Сучасне агро неможливе без підходу data driven agriculture. Скажімо, їде трактор, обробляє сходи чи вносить добрива. Датчики на ньому показують, що сила вітру вища за норму, а отже, всі добрива чи засоби захисту рослин летять геть не туди, куди треба. Вчасно отримана інформація дозволяє скорегувати роботу — зупинити обприскування на цей час. Тому в нас впроваджена низка програмних проєктів під назвою Digital AgriBusiness. Кожна з його складових програм фокусується на конкретному процесі чи проблемі, яку вирішуємо за допомогою цифрових продуктів. А ще є окрема група Data Science, спеціалісти якої створюють алгоритми, що допомагають вирішувати різноманітні складні завдання бізнесу та рекомендують ефективні та вчасні рішення. 

Навіщо ви створили окрему ІТ-компанію Kernel Digital?

Kernel Digital — результат еволюції процесів всередині компанії. Спочатку були ІТ-департаменти лише як підтримувальна функція. Вони працювали у кожному регіональному підрозділі, закривали саме їхні потреби.

Бізнес Kernel досить складно структурований: і географічно, і за напрямами, і земля, і вирощування, і виробництво, тобто скрізь був свій ІТ-сапорт. Але це був саме сапорт. Потім ми дійшли до того, аби створити інтегрований ІТ-департамент, єдиний для агрокомпанії. Так стало ефективніше, швидше, але як внутрішній департамент ми вирішували питання лише одного клієнта — Kernel.

І ось торік ми зробили наступний крок — відокремили компанію Kernel Digital, яка є по суті незалежним гравцем і створює диджитал-продукти, якими можемо користуватися не тільки ми, але й інші агрокомпанії.

Підписуйтеся на наші соцмережі

Ми робимо свій продукт ІТ-агро і продаємо його на відкритому ринку. Адже зараз стратегія Kernel — щоб усі агрокомпанії в Україні, не лише ми, виробляли більше зерна, більше олії. Це дуже потрібно сьогодні нашій економіці, це її рятівне коло. І у нас є рішення, які дозволяють робити це ефективніше, дешевше. Ми відкрили агроінновації Kernel для наших партнерів Open Agribusiness та усіх, хто зацікавлений у нарощуванні агровиробництва за допомогою цифрових продуктів.

Продуктова компанія — це певна філософія. Чому ви пішли саме у створення своїх продуктів? Не було потрібних, які можна було купити на відкритому ринку?

Агрогалузь доволі специфічна не тільки за своїми потребами і процесами, але й у тому, що враховує багато перемінних, які надто різняться залежно від країни. Ми вивчали диджитал-рішення для агро у Бразилії, дивилися на європейські зразки — вони нам не підходять. Принаймні без «допилювання», дуже істотного.

Замовити це в аутсорсингових компаній? Мабуть, можна, але ми не готові були ставати в чергу, крім того, будь-який аутсорс не бачить бізнес зсередини, не занурений настільки у його потреби, проблеми.

От ми, наприклад, чому взялися електронну чергу впроваджувати? Бо дороги біля сіл, в яких стояли вагові комплекси, куди заїжджали машини з зерном, були постійно зайняті вантажівками, створюючи незручності для місцевих мешканців.

Тому нам потрібно було знайти рішення, яке б дозволило зберегти безперевність процесу зважування і водночас бути френдлі з навколишньої інфраструктурою. Зараз наша електронна черга — один із найпопулярніших продуктів для агроринку. Але таку проблему не побачиш ззовні, треба бути зануреним у процеси. Розуміти цей «шлях насінини», про який я говорив. Тобто хочеш зробити щось добре — зроби це сам.

Скільки людей сьогодні працює у Kernel Digital?

Натепер у нас приблизно 200 людей. Це саме айтівців, бо всі функції бек-офісу, бухгалтерія, піар (ми називаємо їх партнерськими функціями) — на боці агрокомпанії, ми користуємося ними як клієнт. Тож у нас дві сотні людей саме на технічному функціоналі. Половина з них — це сапорт регіональних офісів, аби в людей все працювало. І ще сотня розробляє продукти.

Середня ІТ-компанія за українськими мірками.

Радше маленька ІТ-компанія за українськими мірками. Хоча, якщо порівнювати нас із системними інтеграторами, то так, ми схожі на середню. Мені ближче це порівняння.

Важко залучати людей? Ви сказали раніше, що агрокомпанії досі сприймають як традиційний не високотехнологічний бізнес. Знаю, що одному відомому сервісу таксі було непросто шукати айтівців, бо ті були впевнені, що потрібні водії, а не девелопери.

Було важко, але не тому, що до нас якось упереджено ставилися як до галузі: ви ж пам’ятаєте, ІТ-ринок до війни був розігрітим, як пательня. Зараз трохи простіше, хайринг не такий божевільний. Але в ІТ головне питання завжди було навіть не найняти, а утримати. Айтівці — люди у пошуку. І не у пошуку кращої кави чи печива.

Ти маєш запропонувати розвиток, цікаві завдання, відчутний внесок у розвиток чи то конкретного бізнесу, чи то цілого ринку. І тут у нас, звісно, перевага. Бо ми не тільки вкладаємося у своїх людей, не тільки даємо їм творити і реалізовувати ідеї, вони дуже швидко бачать результати своєї роботи. Бачити, як ти змінюєш агросектор, який є основою української економіки, працювати саме в українській компанії, багато вартує, як на мене.

Нам ще дуже допомагає можливість працювати з компаніями поза периметром холдингу, над іншими завданнями. Тобто немає ризику, що талановитий спеціаліст тут все давно вивчив і лише ходить по колу звичних завдань. Кожен новий клієнт ставить нові завдання, а отже, є нові можливості для розвитку.

Скільки релізів на рік у Kernel Digital?

Неможливо точно відповісти, бо є програми, де все змінюється досить повільно, наприклад, бухгалтерські, там щонайбільше одне оновлення на місяць. І ще певна кількість таких базових програм, де ти часто релізитися ніяк не можеш. А є інноваційні рішення — те, що фактично створює твою конкуренту перевагу. Ось тут у нас можуть бути щотижневі релізи.

Щоб працювати у Kernel Digital, потрібні специфічні скіли, знання?

Ми давно не шукаємо людей, які б зналися на нашому бізнесі і водночас мали би потрібні технологічні навички. Таких одиниці. Звісно, необхідно, аби людина, що розробляє рішення для вагових комплексів, уявляла, як ці комплекси працюють. Але ми радше візьмемо розробника, який володіє Python чи C Sharp, і за пів року він точно розбереться у тонкощах агровиробництва.

Яких фахівців бракує просто зараз?

Розробників мобільних застосунків. Агро стає дедалі більш смартфонним, ви не уявляєте, скільки речей можна зробити, просто навівши камеру телефону.

Наприклад.

Наприклад, прогнозування врожайності. Раніше для цього треба було зламати кілька голів соняшника, порахувати насінини, відправити це все до лабораторії. Тепер достатньо одного фото — і програма порахує все сама.

Достатньо одного фото — і програма порахує прогноз врожайності сама. Достатньо одного фото — і програма порахує прогноз врожайності сама.

Я чула про такий продукт від однієї великої насіннєвої компанії.

Так і є. Але для умов України наша розробка рахує точніше.

Схоже, що це було б неможливо без застосування штучного інтелекту. Де ще у рішеннях для агро застосовують штучний інтелект?

Простіше сказати, де його не застосовують. Агро дуже цікаве тим, що тут можна зібрати колосальну кількість даних для аналізу. Врожайність на конкретному полі за останні 10 років. Погода. Реакція рослин на ті чи інші кліматичні умови. Ефективність добрив. Сівообіг. Я вище говорив, що сучасне агро неможливе без аналізу big data.

Всі наші комбайни, трактори, всі наші машини обвішані різними датчиками, а потім ми можемо порахувати, наприклад, оптимальний маршрут збирання врожаю.

Ну я вже мовчу про розшифрування знімків полів із дронів, де ми бачимо якість і щільність посіву, поведінку сходів, можемо це все швидко проаналізувати і зреагувати потрібним чином. Або прогнозування врожаю, про яке я вже говорив. Це ж не просто аби знати, чи врожай буде хороший. Потрібно, зважаючи на прогноз, розрахувати кількість задіяної у збиранні техніки, машин для перевезення, елеваторів, щоб наш прекрасний врожай не загинув на полі.

Але виходить, що, оскільки всі диджитал-рішення засновані на даних, зібраних в Україні, вони годяться тільки для українських реалій? За кордон свій продукт не продаватимете?

Ми мріємо про те, аби адаптувати наші рішення до інших кліматичних умов, інших географічних зон. Саме задля цього ми зібрали команду датасаєнтистів. Хоча експертизу у вирощуванні авокадо ми навряд чи набудемо. Тому поки що було б добре донести наші рішення до всіх агрогосподарств в Україні.

Війна внесла корективи у вашу роботу?

На жаль, так. Перші пів року від початку війни ми були зайняті не інноваціями, а забезпеченням працездатності співробітників та інфраструктури. Багато людей переїхали, офіси релокувалися, треба було все перепідключати, налаштовувати, вірішувати питання з віддаленими доступами і безпекою. А потім ще й питання з безперебійним живленням.

Я вдячний команді, яка відважно прийняла цей виклик й успішно впоралася. Ми були на зв’язку цілодобово, щоб забезпечити роботу працівників, активів та логістичних ланцюжків, які спираються на роботу цифрових продуктів. 

Зараз одна з найбільших проблем агрокомпаній — мінування полів. Чи можуть ІТ-технології допомогти її вирішити? 

Так, є технології, які допомагають визначити місця мінування під час знімання з дронів за допомогою додаткових сенсорів. Ми цим не займаємося, але допомагаємо компаніям, що тестують такі рішення. Але, як ви розумієте, це вже не agro-tech, a miltech, і тут я не можу давати жодних деталей. Скажу лише, що зараз це один із найважливіших векторів докладання зусиль не тільки для нас, а й для усієї аграрно-технічної спільноти.  

Підписуйтеся на наші соцмережі

0
Прокоментувати
Інші матеріали

Усе про нову модель штучного інтелекту Llama від Meta

Сергій Коноплицький 23 хвилини тому

Лазерні чипси, профайли на покупців та логістика — де та як використовують штучний інтелект у торгівлі

Олександр Тартачний 2 години тому

Ілон Маск проводить опитування, чи варто інвестувати $5 млрд у стартап із ШІ

Владислав Паливода 3 години тому

Як налаштувати ChatGPT-4o під власні потреби

Владислав Паливода 7 годин тому

Фестиваль ШІ-кіно відбувся у межах Одеського кінофестивалю: хто переміг

Владислав Паливода 22 липня 2024 12:40