Русский военный корабль, иди нах*й.
Пожертвувати на армію
×
Упс! Не вдала спроба:(
Будь ласка, спробуйте ще раз.

Як змінився український медіаландшафт після 24 лютого

Яніна Шабанова
Яніна Шабанова Комунікаційна менеджерка SocialBoost та 1991 Accelerator
21 листопада 2022 9 хвилин читання

Повномасштабне вторгнення росії в Україну порушило не лише державні, а й інформаційні кордони країни, пробуривши пропагандистською зброєю національний медіаландшафт. Українські медіа, які стикалися з челенджами протягом останніх десятиліть, стикнулися з новими умовами та запитами. 

Спираючись на дослідження минулих років та останніх місяців, ми спробували дослідити тенденції та зміни процесів медіаринку.

Історичний контекст розвитку українських ЗМІ

Історія розвитку засобів масової інформації України, особливо протягом останніх десятиліть, має основну тенденцію: вона формується під постійним політичним впливом, який різниться в залежності від політики правлячої партії, партнерських домовленостей з іншими країнами, а частіше за все — від впливу кремля.

Країна-сусід навіть після проголошення незалежності та самостійності України регулярно посягала на державну автономію та намагалася диктувати своє бачення як опосередковано, так і напряму, маючи доступ до впливових українських ЗМІ. 

Однією з перших гучних подій, яка стала свого роду зіткненням проукраїнських та проросійських еліт, стала Помаранчева революція 2004 року, викликана масовими фальсифікаціями на виборах Президента України. Залякування виборців, шахрайство — все це обурювало і викликало незадоволення українського народу, який врешті масово вийшов на протест.

Вважається, що революція 2004 року стала першою народженою в інтернеті. В той час, як більшість телеканалів підтримували проросійського кандидата, вебресурси стали на бік правди й висвітлювали події без цензури.

Протягом десятиліття онлайн-медіа розвивалися та набували все більшого поширення та впливу серед населення. Разом з тим відбувався й технічний прогрес, який зробив інтернет ще більш доступним для масового використання в усіх регіонах країни. Історія повторилася, але вже з іншими героями. 

У 2013-2014 роках Україна переживала важкі часи своєї незалежної історії. Революція гідності почалася з посту у Facebook про те, що діючий президент Віктор Янукович відмовився підписати угоду про вільну торгівлю з Європейським Союзом. Перші протести були мирними і тривали три місяці, однак, лютий 2014 все суттєво змінив, адже пролилася перша кров.

Насильницькі накази діючої влади призвели до смерті 100 громадян, десятки були поранені. Президент Віктор Янукович втік з країни. Це призвело до пришвидшеного процесу інтеграції до ЄС та внутрішніх реформ, зокрема у ЗМІ. Тим не менш, росія відмовилася визнавати втрату влади і продовжила свої нелегальні дії на території України, створюючи штучні протистояння у східних та південних областях. 

Так, у березні 2014 року був анексований Крим, а протести у Луганській та Донецькій областях згодом переросли у збройний конфлікт та військову кампанію росії проти України. російських президент, окрім незаконних наказів, також продовжував атакувати Україну у медіаполі.

Проросійські та підтримувані кремлем телеканали, газети, радіостанції та вебсайти протягом багатьох років пропагували антиукраїнські меседжи, при цьому офіційно не порушуючи законів та дотримуючись свобод ЗМІ. З того часу, як російські війська вперше почали вторгнення до Криму в лютому 2014, і до подій лютого 2022, конфлікт кремля з Україною значною мірою будувався та підтримувався завдяки інформаційні війні. 

Для того, аби протистояти інформаційному впливу росії, у 2014 році український уряд заблокував близько 14 російських телеканалів. У 2015 році Верховна Рада заборонила показ російського пропагандистського контенту на українському телебаченні. У 2017 — заборонені найбільші російські соціальні мережі та інтернет-сервіси, серед яких ВК і ОК, Яндекс, Mail.ru, а також російські медіа-компанії РБК, Рен-ТВ, ТНТ, НТВ Плюс, Звезда, Москва 24 і Russia Today.

У березні 2021 президент Зеленський заборонив роботу восьми проросійських теле- і медіакомпаній, серед яких телеканали ZIK, NewsOne, 112 Україна. Згідно з інформацією вітчизняних та міжнародних експертів, ці медіа були антиукраїнськими. Прихильники свободи слова критикували дії Зеленського, однак, події, що почали відлік з 24 лютого 2022 додали всім розуміння правильності дій голови держави.  

Медійний бекграунд перед повномасштабним вторгненням

Аби зрозуміти, що саме змінилось після 24 лютого 2022 року, варто з'ясувати, в якому стані перебував медійний ринок до того. Згідно з опитуванням медіаспоживання USAID-Internews, яке було проведено у 2021 році, виділились наступні тенденції:

  • Соціальні мережі та новинні сайти витіснили телебачення як основне джерело новин українців, особливо це стосується осіб молодше 35 років. Українці старше 46 років віддають перевагу телебаченню.
  • Аудиторія національних телерадіоканалів скорочується.
  • Незважаючи на невелику кількість, аудиторія національних друкованих ЗМІ, міжнародних вебсайтів та регіональних радіоканалів зростає.
  • Інтернет-сайти новин та інтернет-месенджери стають все більш важливими на місцевому рівні в усіх регіонах країни.
  • Facebook, YouTube і Instagram є основними соціальними мережами, а Telegram і Viber — провідними службами обміну повідомленнями, які використовуються для отримання новин.
  • Зростає медіа грамотність та здатність українців розпізнавати дезінформацію, а їхня довіра до російських ЗМІ низька.

Як бачимо, Україна стала на шлях медіапрогресу та розвитку незалежних, чесних ЗМІ. Та все ж, велика кількість каналів досі мають політично-зацікавлених власників; певною мірою, панує олігархія у інформаційному просторі. 

В цілому, говорячи про свободу слова, варто сказати, що інтернет-видання користуються більшою свободою і менше залежать від інтересів власників, ніж телебачення, радіо та друковані ЗМІ. Однак, в Україні не існує законодавства щодо прозорості роботи інтернет-видань, що фактично означає те, що новинні вебсайти можуть пропагувати інтереси власників, але робити це приховано. 

Важливо зазначити, що прозорість медіа та формування плюралістичного інформаційного ландшафту нині є важливим питанням для багатьох українських та європейських громадян, зокрема для команд betterplace lab та 1991 Accelerator. Спільними зусиллями вони запустили проєкт REALIES, створений для підтримки представників українського громадянського, які протидіють дезінформації. 

Зміни українського медіаландшафту у 2022 році

Повномасштабне вторгнення росії на територію України, яке почалося 24 лютого 2022 року внесло зміни в роботу українських медіа, які працювали в режимі 24/7 без вихідних, аби вчасно надавати всю необхідну інформацію громадянам: від повітряних тревог та можливих ракетних ударів до подій на фронті. Новинні стрічки, дайджести, марафони новин стали основними продуктами нових медіа під час війни. Інформація переважно поширювалася через соцмережі.

Згідно дослідження КМІС на замовлення ОПОРИ, проведеного в липні 2022, серед соціальних мереж найпопулярніші Telegram, YouTube, Facebook. 41% сумарного часу споживання новин українці використовують на Telegram, 37% — на YouTube, 12% — на Facebook, 6% — на Viber.

Війна між Україною та росією з перших днів велася не лише на полі бою, а й в інформаційному просторі, адже українським медіа доводилося постійно боротися з потужною хвилею дезінформації, яку поширювали російські пропагандистські видання, політики, лідери думок. Російські джерела інформації привертали увагу 13% українців, але з них 89% пояснили це тим, що хотіли перевірити, як інформацію подають в інфополі країни-агресора. 

Соціальні медіа виконували й практичну функцію підтримки української армії. Збори на все, що необхідно для військових та постраждалих від війни, були й досі є актуальними. Одним з найвідоміших та найбільш обговорюваних став збір, організований фондом Сергія Притули, який мав на меті придбання народних байрактарів. За декілька діб українці задонатили мільйони гривень. 

Українські медіа мають довгий та складний шлях формування, який й досі триває. Його складність зумовлена не лише історичним підгрунтям, але й не простим сьогоденням, яке щодня по-новому будує медіаландшафт нашої країни. Цей марафон змін і його результати багато в чому залежать від того, як будуть реагувати на події засоби масової інформації, чи вистачить їх професіоналізму для того, аби адаптуватися до реалій та вести українців до прозорого, інформаційно правдивого майбутнього. 

Якщо ви хочете поділитися з читачами SPEKA власним досвідом, розповісти свою історію чи опублікувати колонку на важливу для вас тему, долучайтеся. Відтепер ви можете зареєструватися на сайті SPEKA і самостійно опублікувати свій пост.
0
Прокоментувати
Інші матеріали

Як ІТ-столиця України переживає війну

Владислав Миронович 4 години тому

Соціальні мережі є джерелом новин для 74% українців: опитування

Руслан Сорока 4 години тому

Customer Development та Customer feedback: важливий інструмент для успішного запуску стартапів та масштабування бізнесу

Дар'я Кушнір 7 годин тому

На «Яндекс.Картах» зникають зруйновані росіянами будинки у Маріуполі

Катерина Колонович 8 годин тому

Нова етика українського бізнесу. Яку економіку ми будуємо?

Ivan Verstyuk 9 годин тому