Яніна Шабанова

Світова технологічна спільнота давно переконалася у надзвичайному потенціалі українських стартапів. Підтвердимо цифрами: у 2022 році, під час повномасштабної війни та економічних коливань, зафіксували 54 інвестиційні угоди з вітчизняними проєктами. Розмір фінансування 16 з них поки що не розголошують, в інші 38 стартапів інвестували понад $724,4 млн.

Боротьба з росією на інформаційному фронті є настільки ж запеклою, як і на реальних територіях України. Спотворення інформації, поширення викривлених наративів, масштабування тисяч фейків — це лише частина дезінформаційних інструментів ворога. То з чим і як боротися?

В умовах війни інформація стає зброєю для масових атак. Питання захисту і протидії стає актуальним для кожного, хто хоч раз вмикав телебачення або відкривав інтернет. Світлана Сліпченко, керівниця фактчекінгового проєкту VoxCheck, розповідає про стратегію та інструменти боротьби з дезінформацією, які демонструють ефективність в Україні та всьому світі.

Ще два десятки років тому більшість українців не замислювалися про таке явище, як дезінформація, й здебільшого не перевіряли факти з різних каналів комунікації. Переважно, це було зумовлено відсутністю достатньої кількості незалежних, об'єктивних ЗМІ. Медіа, більшість з яких була політично заангажована, використовували свій вплив для пропагування необхідних повідомлень та інформаційної дезорієнтації населення. Дезінформаційна хвиля втратила потужності після першої гучної революції, яка відбулася у 2004 році. Саме тоді почали з'являтися незалежні ЗМІ, які надавали інформацію правдиво та чесно. 

Повномасштабне вторгнення росії в Україну порушило не лише державні, а й інформаційні кордони країни, пробуривши пропагандистською зброєю національний медіаландшафт. Українські медіа, які стикалися з челенджами протягом останніх десятиліть, стикнулися з новими умовами та запитами.