Як український бізнес відмовляється від російського ПЗ і чи заборонять його законодавчо
«Український бізнес роками вибирав російський продукт, бо він частіше пропонував кращу функціональність за такі самі або менші гроші. Тому пропозиція вітчизняного ПЗ поки що обмежена, а оскільки в умовах війни заміна ПЗ може створювати загрозу існуванню компанії, бізнес іноді боїться змінювати продукт й чекає на стабілізацію ринку», — розповідає Chief Product Officer в Orderry Олег Степанюк.
Компанії «Опендатабот« та Netpeak почали створювати перелік російського програмного забезпечення з перших днів повномасштабної війни. Зараз у реєстрі понад 100 продуктів із росії, зокрема конструктор сайтів Tilda, сервіси Bitrix24 та AmoCRM тощо.
Верховна Рада ухвалила у першому читанні законопроєкт, за яким мають створити реєстр російського програмного забезпечення, щоб забороняти використовувати його державним службам. SPEKA розібралася, які існують альтернативи російському ПЗ, хто потрапить до реєстру та що це буде означати для бізнесу.
Як «Опендатабот» та Netpeak створили реєстр російського ПЗ
Щоб визначити, чи є розробник софту російським, «Опендатабот» та Netpeak перевіряли установчі документи компаній, сторінки засновників та компаній у LinkedIn, присутність офісів у рф, а також використовували YouScan для моніторингу згадувань ПЗ у соцмережах.
Команда проєкту контактувала із засновниками сервісів та просила надати відповідні дані.
Георгій Рябий
керівник New Media у Netpeak«Результат був уже 18 березня. Всі хотіли допомогти проєкту — ми отримували чимало інформації від волонтерів. Певні заявки надходять і досі».
Після 24 лютого російські компанії почали активно створювати «дочок» за кордоном.
Олексій Іванкін
засновник «Опендатабот»«Наприклад, у Великій Британії (R-Keeper), Вірменії (iiko) або на Кіпрі. IT-ком'юніті долучалося до обговорення та надсилало докази таких зв'язків».
У реєстрі «Опендатабот« та Netpeak українські підприємці можуть знайти альтернативу російським ПЗ серед українських та світових компаній. Наприклад, замінити Bitrix24 та AmoCRM на Creatio, IT-Enterprise, Corezoid чи Uspacy.
Багатьом компаніям було важко змінювати свої облікові, бухгалтерські та CRM-системи — купувати ПЗ, знаходити час на перенавчання команди та перенесення даних.
Підписуйтеся на наші соцмережі
«Лише CRM Bitrix24 на початку повномасштабного вторгнення використовували понад 20 тис. компаній», — констатує Олексій Іванкін.
У реєстрі немає сервісів, які б заплатили за розміщення. Вже після його публікації будь-яка компанія могла надіслати інформацію про себе. Її перевіряли та додавали до списку.
Офіційний реєстр забороненого для використання ПЗ та наслідки його створення для бізнесу
Верховна Рада вже ухвалила законопроєкт №8087, який має посилити кіберзахист державних органів та об'єктів критичної інфраструктури. Зокрема, у документі запропоновано створити відкритий реєстр забороненого для використання ПЗ. У цьому переліку є софт, що не мають права використовувати держоргани, критична інфраструктура та інші важливі для держави об'єкти. Роботу реєстру буде забезпечувати Держспецзв'язку.
Майбутній реєстр вплине на звичку використовувати російське ПЗ.
Український бізнес сам дедалі активніше переходить на західні чи українські розробки. Звісно, держава може допомогти цьому. Наприклад, повернути норму про скасування ПДВ для ПЗ, що зробить його більш доступним для споживачів. А для продукції з росії та рб, навпаки, запровадити підвищені податки тощо».
В «Опендатабот» вважають, що створення офіційного реєстру забороненого ПЗ посилить кіберзахист в Україні.
«Реєстр був створений насамперед як наша ініціатива, аби допомогти українцям не спонсорувати війну та знайти альтернативу для роботи. Тоді про законодавчі зміни ще не йшлося. Проте ми тішимося, що наша ідея набула такого продовження», — говорить Олексій Іванкін.
Чи стане ініціатива «Опендатабот« та Netpeak базою для офіційного реєстру заборонених ПЗ, поки що невідомо, це має вирішувати Держспецзв'язку.
«За законом, саме Держспецзв'язку відповідатиме за забезпечення функціонування реєстру забороненого до використання програмного забезпечення. Цей реєстр буде відкритим, тобто можна буде перед використанням ПЗ перевірити інформацію про нього. Наш перелік також є у вільному доступі, тому за потреби жодної проблеми з його використанням для подальшого створення державного реєстру не буде», — пояснює Іванкін.
Як українські компанії відмовляються від російського ПЗ. Кейс студії інтернет-маркетингу Universal Exports
Володимир Світельський, керівний партнер Universal Exports, розповів, які продукти і на що замінила компанія та її клієнти.
Яке російське ПЗ замінили:
- Конструктор сайтів Tilda. Наша компанія створює багато сайтів і лендингів для клієнтів, тому нам треба було визначитися, на яку платформу переходимо. Український продукт Weblium був найближче до наших вимог. Компанія надавала безкоштовний акаунт агенціям, які переходили з Tilda.
- CRM-системи Bitrix24 та AMOcrm. Перехід на неросійські CRM для багатьох ускладнений відсутністю української або хоча б російської мови інтерфейсу і вищими витратами на продукт. Усім клієнтам, що на початку 2022-го використовували російські CRM, запропонували міграцію до Pipedrive. Компанія оперативно виправила всі прогалини перекладу, запропонувала пільговий період підписки для українських бізнесів.
- Чатбот для бізнесу Jivochat. Більшість використовувала безкоштовну версію. Перешли на Tidio — українською перекладали самостійно.
Чи готовий бізнес переходити на український софт
Компанія Orderry розвиває РемОнлайн — SaaS-платформу для управління малим та середнім бізнесом у сфері послуг та торгівлі. Вона поєднує CRM, управління замовленнями, POS, застосунки для виконавців та керівників, розрахунок зарплати, касовий облік.
Олег Степанюк розповів SPEKA, як на компанію вплинула відмова частини ринку від російських платформ.
Торік кількість нових користувачів «РемОнлайн» збільшилася на понад 50% у порівнянні з 2021-м. Найбільшою популярністю користувалися ритейл, ремонт споживчої електроніки та обслуговування авто. Ритейл вийшов на перше місце.
Але не можна сказати, що бізнес масово відмовляється від російського софту. Малий бізнес можна розділити на:
- Компанії, які використовували російські хмарні продукти. Їм найлегше знайти альтернативу, бо є прямі аналоги.
- Бізнес, що використовував блокнот або «ламану» 1С. Їм також легко почати використовувати український продукт, бо немає довгої історії.
- Компанії, які встановили на свої сервери ПЗ, наприклад, «Бітрікс», повну версію 1С, потім інтегрували софт у бізнес-процеси. Для них про легкий та швидкий перехід не йдеться. Щоб піти, треба розуміти куди, а альтернатив майже не існує. Все, що є на ринку, або дороге, або не покриває функціональних потреб.
1
Підписуйтеся на наші соцмережі
Оперативка
Пиши на SPEKA!
Будь в курсі зі SPEKA!
Раз на тиждень ми будемо відправляти вам найцікавіші редакційні матеріали.
