Упс! Не вдала спроба:(
Будь ласка, спробуйте ще раз.

Як і навіщо Facebook стежить за нами

Надія Баловсяк
Надія Баловсяк Журналістка
8 квітня 2024 8 хвилин читання

Facebook таємно стежила за користувачами сторонніх сервісів, водночас віддавала листування своїх клієнтів Netflix, пишуть західні ЗМІ. Масштаб цього стеження можна порівняти з історією Cambridge Analytica. SPEKA розповідає деталі розслідування.

Соціальна мережа Facebook є одним із сервісів, які найбільш агресивно збирають дані користувачів. Попри намагання компанії бути відкритою, її діяльність стосовно оброблення даних стає відомою лише після досліджень вчених чи незалежних експертів, викриттів розслідувачів чи завдяки випадковим витокам. Шість років тому компанія важко переживала скандал із фірмою Cambridge Analytica та використанням відомостей юзерів соцмережі у політичній агітації та маніпуляціях й поширенні дезінформації. Тоді акції компанії обвалились, а Марк Цукерберг був змушений свідчити у Конгресі, щоб пояснити, як дані людей, що довірили їх найбільшій соцмережі, перетворилися на предмет політичних баталій, а самі користувачі стали продуктом, за допомогою якого відносно чесні компанії заробляють гроші.

Здавалося б, урок Cambridge Analytica мали б добре засвоїти компанії і мав стати поштовхом до зміни усталених практик роботи з користувацьким даними для Facebook та інших соціальних платформ.

Александр Никс, CEO Cambridge Analytica Александр Никс, CEO Cambridge Analytica

Проте історії з нещодавніх судових засідань вкотре показали, що Facebook не лише продовжила необережне використання даних користувачів, але й намагалася дізнатись якомога більше про юзерів інших онлайн-сервісів завдяки спеціальним технічним рішенням. По суті, Facebook перехоплювала трафік юзерів, діючи як зловмисне програмне забезпечення. Тож запитання про те, чи підслуховує Facebook смартфони користувачів, доволі логічне. А відповідь на нього про те, що соцмережі це не потрібно, має новий контекст: через те, що вона стежить за юзером всюди, куди може дотягнутися. І робить це без аналізу аудіоповідомлень.

Project Ghostbusters та Onavo: мисливці за привидами, версія від Facebook

Нещодавно стало відомо, що компанія Facebook створила спеціальний проєкт Project Ghostbusters, або «Мисливці за привидами», за допомогою якого стежила за трафіком конкурентів. Про це дізналися під час розгляду справи щодо антимонопольного позову проти Facebook. Докази, оприлюднені під час процесу, показали, що компанія не лише брала участь в антиконкурентній поведінці, але й використовувала оманливі методи отримання даних користувача. Facebook завжди цікавив трафік конкурентів та поведінка людей, які обирають, до прикладу, Snapchat. Тож компанія купила VPN-сервіс  Onavo, який переробили так, аби він містив інструменти розшифрування зашифрованого трафіку, адже саме це цікавило соцмережі. У такий спосіб компанія стежила за користувачами Snapchat, Amazon та YouTube.

Найцікавіше, що така практика рекламного стеження за допомогою Onavo, фіксується не вперше: про неї було відомо ще у 2018 році і теж щодо стеження за конкурентами, тільки тоді під приціл Onavo потрапили WhatsApp та Snapchat. Коли саме відбувалось це стеження, невідомо. Але, ймовірно, що до того, як Facebook купила WhatsApp, це відбулося у 2014 році. Роком раніше компанія доволі агресивно намагалась купити і Snapchat, проте очільники проєкту відмовили Цукербергу.

У 2018 році застосунок Onavo прибрали з App Store через його агресивні практики роботи з даними користувачів. Коментуючи інформацію про роботу Onavo, яка прозвучала на цьогорічному слуханні, очільники Meta заявили наступне: «Тут немає нічого нового, про цю проблему повідомлялося багато років тому. Претензії позивачів безпідставні й не мають стосовно до справи».

Хто читає ваше листування, або Як Facebook з Netflix дружила

Під час цього ж судового розгляду стали відомі й інші подробиці стосовно практик Facebook. Виявилося, що між Facebook та Netflix існувало «особливе партнерство», яке передбачало, що соцмережа надавала потоковому відеосервісу «спеціальний доступ» до даних користувачів, який допоміг покращити рекомендації Netflix та рекламний таргет Facebook. Ця домовленість існувала насамперед завдяки особистим стосункам між співзасновником Netflix Рідом Гастінгсом та Марком Цукербергом. Очільник Netflix долучився до ради директорів Facebook, а згодом дві компанії підписали угоду «Inbox API», яка «дозволила Netflix отримувати програмний доступ до особистих повідомлень користувачів Facebook».

В обмін на це Netflix кожні два тижні надавав звіт Facebook, у якому показував, як його власні користувачі взаємодіяли з платформою.

Чи стануть нові відкриття Cambridge Analytica 2.0?

Попри наратив з боку представників Meta щодо того, що у стеженні за допомогою Project Ghostbusters немає нічого нового, прокурори стверджують, що своїми діями Facebook порушила закон США про прослуховування телефонних розмов, який забороняє навмисне придбання електронних комунікацій іншої особи. Onavo, який можна вважати простим шпигунським програмним забезпеченням, також підпадає під визначення прослуховування телефонних розмов, за словами обвинувачів.

Ці порушення довіри з боку юзерів не нові в історії Meta (Facebook). Наприкінці 2022 року Meta виплатила найбільший штраф за порушення конфіденційності у межах справи щодо Cambridge Analytica за колективним позовом користувачів. Чи стануть нові епізоди стеження та передавання їхніх даних, зокрема персональних повідомлень, предметом нових звинувачень або штрафів, покаже час. Заява про порушення закону про прослуховування розмов говорить про те, що соцмережа та її співробітники вчинили федеральний злочин, тож навряд чи компанії Цукерберга вдасться уникнути покарання. Проте нові викриття щодо роботи Facebook з даними користувачів свідчать про те, що кейс Cambridge Analytica так і не став для соціальної платформи уроком, який би змінив її бізнес-практики.

Огидна (напів)правда: Facebook: на шляху до масового стеження

У 2021 році світ побачила книга «An Ugly Truth: Inside Facebook's Battle for Domination», яка у 2022-му вийшла в Україні у видавництві Vivat під назвою «Огидна правда. Facebook: за лаштунками боротьби за першість». Авторки твору журналістки Шіра Френкель і Сесілія Кан розповідають про те, як компанія перетворилась із студентського проєкту Марка Цукерберга, який хотів створити інструмент для комунікації студентів Гарварду, у найбільшу у світі компанію, яка обіцяє користувачам конфіденційність їхніх даних на словах, а на ділі стала найбільш найненажерливішою машиною для видобутку даних у світі й навчилася перетворювати ці дані у величезні доходи.

«Огидна правда» розповідає про роль компанії у спалахах насилля у М’янмі, про Cambridge Analytica та кампанію #DeleteFacebook. Книга завершується історією про те, як у Facebook створили наглядову раду — структуру, яка повинна розглядати найбільш проблемні питання стосовно контенту та свободи слова. Але попри скандали, пов’язані із постійним порушенням конфіденційності користувацьких даних, у компанії не вважають за потрібне ретельно займатися цією проблемою.

Тим часом історій про неналежне використання даних користувачів компанії не меншає. До прикладу, на початку цього року завдяки дослідженню Consumer Reports та The Markup стало відомо, що дані користувачів цієї соцмережі надсилалися майже 200 тис. компаній. Отримати ці відомості було нескладно: Facebook давно пропонує юзерам можливість завантажити свою інформацію, яка є у неї, що й зробили журналісти. Проте пересічні користувачі не переймаються такими проблемами і не звертають увагу на те, які дані вони віддають у руки соцмережі, зокрема, через те, що протягом всього часу свого існування Facebook змінювала уявлення користувачів про цінність їхніх даних, будуючи взаємодію з ними таким чином, аби передавання даних цій компанії вважалося новою нормою. Що саме робитиме соцмережа з цією інформацією, користувачів не повинно було цікавити.

Тож нам ще доведеться у майбутньому дізнатися ту саму огидну напівправду про те, як насправді Facebook працює з даними юзерів і куди вона їх передає, а також яким чином вона стежить за ними.

50 UAH 150 UAH 500 UAH 1000 UAH 3000 UAH 5000 UAH
0
Прокоментувати
Інші матеріали

Сім’ї жертв теракту в Ювальде судяться з Activision та Meta

Олеся Дерзська 27 травня 2024 16:29

Як видалити акаунти Меtа

Діана Полуніна 25 травня 2024 10:00

Розумні окуляри від Meta самостійно робитимуть публікації у соціальних мережах

Владислав Паливода 23 травня 2024 18:31

ШІ не заміна людському мозку

Олеся Дерзська 22 травня 2024 20:58

Symphony в дії: TikTok впроваджує штучний інтелект у рекламний світ

Вікторія Рудзінська 22 травня 2024 17:51