Визначні наукові відкриття 2023 року: зірки-планетожери, GPT-4, пангеном та інші чудеса прогресу
2023 рік був насиченим на військові конфлікти у всьому світі. На жаль, саме вони були на перших шпальтах ЗМІ, але світ науки рухається попри все, дослідники безперервно працюють над покращенням життя майбутніх поколінь, і цей рік не виняток. SPEKA відібрала найцікавіші відкриття науковців світу 2023 року.
Повернути тилацина
Тилацин, або сумчастий вовк, уперше був описаний 1808 року. Тварина, що зовні та за розмірами скидалася на пса, уміла стрибати на задніх лапах, як кенгуру, і так само мала розродну сумку для дитинчат. Тилацин полюбляв їсти овець, за це його нещадно знищували австралійські фермери. Останній сумчастий вовк помер у зоопарку на Тасманії 1936 року.
У 2020-му Мармол-Санчес і його колеги натрапили на чучело тилацина, яке збереглося у Музеї природної історії у Стокгольмі.
Команда зібрала шість невеликих зразків шкіри та м’язів висохлої тварини, подрібнила кожен зразок у порошок і додала хімічні речовини, які ізолювали нуклеотиди, будівельні блоки РНК. Далі команда використовувала комп’ютерний алгоритм, щоб порівняти ці рядки нуклеотидів, або послідовності, з базою даних, що містить геноми тисяч тварин, рослин, грибів, бактерій і вірусів, серед яких і тилацин.
Цього року вчені вперше виділили та розшифрували РНК вимерлої істоти. Раніше вчені працювали переважно з ДНК. Тепер подальший план передбачає модифікацію генів одного з найближчих живих родичів тилацина, іншої сумчастої тварини, яку називають товстохвостим дунартом (Sminthopsis crassicaudata), щоб повернути природі сумчастого вовка.
Планета на сніданок
Цього року астрофізики вперше побачили грандіозне космічне кулінарне шоу, якому б позаздрив навіть Євген Клопотенко.
Приблизно за 10 тис. світлових років від Землі схожа на сонце зірка поглинула планету, яка була приблизно у 10 разів масивнішою за Юпітер. Щоб оцінити апетит зірки, нагадаємо, що Юпітер більш ніж удвічі масивніший за всі інші планети разом та майже у 318 разів масивніший за Землю.
За кілька днів зірка випустила купу газу, що зазвичай свідчить про те, що вона поглинула сусідню зірку. Але відносно невелика кількість вивільненої енергії підказала дослідникам, що зірка насправді з’їла планету. Буває.
Мова машин
GPT-4 (Generative Pre-trained Transformer 4) — мультимодальна велика модель мови, створена компанією OpenAI, четверта у серії GPT, яка була випущена 14 березня 2023 року та скромно анонсована у блозі компанії коротким повідомленням:
«Ми створили GPT-4, останню віху в зусиллях OpenAI з масштабування глибокого навчання. GPT-4 — це велика мультимодальна модель (приймає вхідні дані у вигляді зображень і тексту, видає дані у вигляді тексту), яка, хоч і поступається людині у багатьох реальних сценаріях, демонструє продуктивність нарівні з людиною у різних професійних і академічних тестах».
GPT-4 та різноманітні сервіси з використанням штучного інтелекту залишаються у трендах технологічних новин цілий, спричиняють дискусії та сповнені надії.
SPEKA стежить за прогресом штучного інтелекту, вітає всі досягнення вчених у цій царині та успіхи ботів, бо хтозна, як воно буде під час повстання машин.
Перша версія пангеному
У 2023 році дослідники завершили створення пангеному — генетичної бази даних жителів усіх континентів, представників різних народів та етнічних груп.
Дослідження передбачало зібрання та порівняння майже всієї ДНК 47 людей, щоб отримати найповніший знімок генетичного різноманіття людини. Цього року дослідники додали останню частину — Y-хромосому. Пангеном може пролити світло на молекулярні основи фертильності, недуг серця, хвороби Альцгеймера тощо.
Консорціум, що вивчає пангеном, планує доповнювати його результатами секвенування ДНК дедалі більшої кількості нових людей.
Синтетичні ембріони
Улітку американські та британські вчені створили штучні ембріони — без яйцеклітини і сперми. Замість «традиційної» технології вони використали стовбурові клітини.
Хоча штучний ембріон не має серця, що б’ється, або зачатків мозку, але містить клітини, які зазвичай формують плаценту, жовтковий мішок і сам ембріон, відкриття спричинило чимало етичних та юридичних проблем, оскільки такі біологічні структури не підпадають під чинне законодавство більшості країн.
Однак вчені налаштовані працювати далі, оскільки створення синтетичних ембріонів дозволяє досліджувати розвиток звичайних ембріонів на ранніх стадіях та отримувати важливу інформацію про цей процес.
Нові ізотопи кисню
Японські вчені відкрили кисень-28 з найбільшою кількістю нейтронів, яку будь-коли бачили в ядрі атома кисню.
Команда дослідників RIKEN (Radioactive Isotope Beam Factory) використовувала циклотронний прискорювач, призначений для виробництва нестабільних ізотопів.
Спочатку вони випустили промінь ізотопів кальцію-48 на берилієву мішень, щоб отримати легші атоми, зокрема фтор-29, ізотоп фтору з 9 протонами та 20 нейтронами. Потім цей фтор-29 був відокремлений і зіткнувся з рідководневою мішенню, щоб відбити протон у спробі створити кисень-28. Несподівано це вдалося, хоча кисень-27 і кисень-28 є нестабільними.
Вчені планують проводити подальші дослідження, щоб зрозуміти, чому обидва ізотопи виявилися нестабільними. Зважаючи на результати, можливо, доведеться переглянути деякі фізичні теорії.
