Технології не існують без людей: підсумки поїздки на Web Summit 2022
Цьогорічний Лісабон переповнений українцями, як і будь-яке інше європейське місто. Звичайно ж, таку міжнародну подію як Web Summit 2022 складно уявити собі політично нейтральним заходом. Як згадала у своїй промові Олена Зеленська, що була основним стейкхолдером у день відкриття: «Поки росія використовує технології, щоб вбивати українців, IT-ком'юніті по всьому світу мають розуміти — технології теж на лінії фронту».
За такими подіями міжнародного рівня, як Web Summit, дуже легко простежити світові тренди. Вони тут акумулюються, наче навколо магніта.
Як українське ком'юніті показало себе у Лісабоні
Мені подобається порівнювати українське ІТ з могутньою армією. Фактично це і є армія, яка ні на мить не зупинилась з початку війни. За даними Національного банку України, обсяг експорту комп'ютерних послуг за перше півріччя 2022 року сягнув $3,74 млрд. Це на 23% більше, ніж за аналогічний період 2021 року. Українські стартапи та технологічні компанії залучили майже $350 млн за перші пів року. Зараз маємо понад 300 тис. розробників. Мені було невимовно приємно щодня зустрічати знайомих на Web Summit. Це партнери, клієнти, колишні колеги Choice31, «Ліки24», Hacken, Bannerboo.
Україна вдруге представила власний павільйон на головній tech-конференції світу. Топові стартапи, фонди, ІТ-компанії та держава спільно презентували потужну українську тех екосистему світовому ІТ-ком'юніті. Web Summit — це понад 70 тис. відвідувачів, 2000+ стартапів та 900+ спікерів, серед яких представники найбільших компаній світу: Apple, Google, Amazon, OpenSea, Microsoft тощо. Минулого року українська ІТ-індустрія вперше була представлена окремим павільйоном та треком в офіційній програмі саміту.
Цього року українська діаспора була найчисленнішою на Web Summit 2022, ми з командою BazaIT працювали на українському стенді для поширення інформації про Ukrainian Tech Ecosystem і виокремили для себе деякі інсайти.
Підписуйтеся на наші соцмережі
Тренд на українськість
Українці наразі є бажаним ресурсом як для підсилення команд, так і для побудови партнерств. Репутація, яку українські айтівці завоювали ще до війни, працюючи у топ-100 компаній світу, таких як Google, Facebook, Microsoft, та створюючи унікальні продукти Grammarly, Petcube, Ajax Systems, Allset, Firefly, People AI, Ahrefs, грає свою роль.
Що ще важливо тепер? Те, як українці борються у війні з росією, як працюють під час блекаутів, як вчаться під обстрілами та переходять до нових більш оплачуваних професій. До 2024 року, прогнозовано, українське ІТ-ком'юніті розшириться до 450 тисяч. І дуже цінно те, що усі ці кадри точно будуть працевлаштовані по світу. Настільки великим є попит нині саме на українське. До українського стенду підходили десятки представників компаній, які ціленаправлено говорили – ми готові допомагати саме українцям, дайте нам контакти.
Пасивний рекрутинг
Що цікаво, раніше Web Summit вважався івентом для сейлзів, адже був адаптованим саме під пошук клієнтів, інвестицій, прямі та опосередковані продажі. Тепер до Лісабону з'їжджаються тисячі рекрутерів. Кадрове питання зі світовими кризами лише пожвавлюється, а рекрутери їдуть в самий вир ІТ, що розширювати нетворк і ловити кандидатів «на живця».
Так само діє і в реверсі: кандидати теж приїжджають, щоб вивчити ринок і вибрати для себе найкращу компанію. До слова про найкращі компанії — система цінностей це наразі те, що має бути вибудувано чи не краще за бізнес-модель. Великі гравці на ринку і маленькі стартапи намагаються вистрибнути вище своєї голови, щоб нагадати про свої цінності та розвинути бренд роботодавця.
Цінності організаторів Web Summit
Цього року до стандартного набору — гнучкість, надійна команда, можливість проявити себе — додалося ще «відсутність російського сліду». При чому така антиросійська монополія на Веб Саміті не є штучною. Засновник Падді Косґрейв виходить на сцену з презентацією, щоб привітати всіх учасників події, а натомість гучно і беззаперечно заявляє «перестаньте оплачувати російські рахунки».
Чи є при цьому росіяни в залі? Звичайно. Але вони поводяться тихо, намагаються вдавати з себе українців чи американців, майже не говорять російською. До івенту серед анонсованих спікерів були вказані Макс Блюменталь і Ноам Чомскі, які відомі своєю проросійською риторикою. Їх до виступів вдалося не допустити. Хоча це велике досягнення саме українських айтівців Орисі Хім'як та Діми Волошина, які першими відреагували і звернули увагу колег.
За підтримки Мінцифри всіх російських спікерів прибрали. Не йшлося і про російський стенд, а всі російські компанії намагалися зашифруватися під міжнародні. До слова, те ж саме і з білоруським ІТ-ком'юніті, усі вони відчувають тиск через дії держави, тож воліють не називати себе і свої продукти білоруськими.
Світ лихоманить, і це відчутно
Дуже відчутно за виступами спікерів, що всім у світі зараз зле. На перший план виходять теми про людей і для людей: як технології можуть поліпшити життя; як підтримувати команди в умовах світової нестабільності? Можливо, саме тому ще одним однозначним трендом, що зародився 5-7 років тому, а зараз ще більше набирає обертів — шеринг знань і партнерство замість компетиторства. Запит на колаборацію однозначно переважав з-поміж усіх інших запитів у всіх учасників івенту, з якими довелося поспілкуватися мені особисто чи колегам.
Підписуйтеся на наші соцмережі
