Україна без підтримки USAID: чи витримає технологічний сектор без американської технічної допомоги?

Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) раптово призупинило фінансування всіх проєктів в Україні. Це стало серйозним ударом для багатьох галузей, зокрема й технологічної. Протягом років USAID допомагало розвивати український хайтек, підтримувало стартапи, ІТ-компанії та ініціативи цифрової трансформації. Тепер під загрозою опинилися ключові програми, що сприяли зростанню інноваційної економіки. Чи зможе Україна утримати позиції на глобальному ринку без цієї підтримки, розбираємося у матеріалі SPEKA.

Що взагалі сталося і чому це важливо

USAID, яке протягом десятиліть відігравало ключову роль у підтримці України, 27 січня несподівано призупинило фінансування всіх своїх проєктів у країні. Це рішення ухвалили після директиви Держдепартаменту США, що передбачає 90-денний аудит діяльності USAID. 

Це сталося після того, як 20 січня президент США Дональд Трамп підписав указ про тимчасове призупинення всіх програм зовнішньої допомоги США на 90 днів для проведення перевірок, щоб визначити, чи відповідають вони його політичним цілям.

На цей період припинили виділяти кошти для всіх ініціатив без винятку, зокрема програм економічного розвитку, соціальної підтримки, цифрової трансформації та розвитку технологічного сектору.

Усе почалося давно

Варто наголосити, що USAID розпочало співпрацю з Україною ще у 1992 році, зосереджуючись на зміцненні демократичних інституцій, розвитку підприємництва та підвищенні економічної стійкості. Від початку повномасштабної війни агентство значно розширило свою діяльність, надаючи фінансову та експертну допомогу українському уряду, бізнесу, громадським організаціям та технологічним компаніям. 

Завдяки цій підтримці розвивалися ініціативи на кшталт «Дія.City», запускалися освітні програми для ІТ-спеціалістів, а підприємства хайтеку отримували гранти та ресурси для адаптації в умовах війни.

Раптова зупинка фінансування ставить під загрозу низку критично важливих ініціатив, які сприяли зміцненню української економіки та її цифрової стійкості. Тепер український технологічний сектор та стартапи, що залежали від підтримки USAID, опинилися у стані невизначеності, а майбутнє програм, які допомагали країні адаптуватися до викликів війни, залишається відкритим питанням.

Як USAID працювало в Україні та який вплив мало на технологічний сектор

Протягом останніх років USAID відігравало важливу роль у розвитку українського технологічного сектору, надаючи фінансову, інфраструктурну та експертну підтримку. Після 2019 року агентство активно сприяло зміцненню цифрової економіки України, вкладаючи у стартапи, ІТ-компанії та освітні програми для підготовки нових спеціалістів. 

Від початку повномасштабного вторгнення USAID значно розширило обсяги допомоги, надаючи гранти на адаптацію бізнесу, допомагаючи підприємствам з релокацією та забезпечуючи критично важливу інфраструктуру для безперебійної роботи технологічних компаній.

Наприклад, у квітні 2022 року SpaceX та USAID надіслали в Україну додаткові 5 тис. терміналів Starlink, які мали критичне значення не лише для військових на фронті, але й для цивільних у містах та селах, що були під загрозою окупації або там, де зв’язок був порушений.

За час своєї діяльності в Україні USAID підтримало понад 300 підприємств у сфері хайтеку, сприяючи їхньому розвитку та адаптації до умов війни. Зокрема, агентство фінансувало переміщення бізнесів з прифронтових територій у безпечніші регіони країни, що дало змогу зберегти робочі місця та продовжити діяльність компаній. 

Крім того, технологічні хаби, що отримували підтримку від USAID, були оснащені терміналами Starlink і серверами баз даних, що забезпечило їхню стабільну роботу навіть під час російських атак на енергетичну інфраструктуру.

Окрему увагу USAID приділяло розвитку цифрової економіки на державному рівні. Одним із ключових проєктів стала підтримка Міністерства цифрової трансформації у створенні вже згаданого «Дія.City» — унікального регуляторного простору для ІТ-компаній і стартапів. Це також торкнулося й інших державних продуктів та сервісів у межах програми цифровізації країни.

Ця ініціатива, що була запущена за кілька тижнів до повномасштабного вторгнення, зараз об’єднує понад 500 українських та іноземних технологічних компаній, забезпечуючи роботою понад 40 тис. спеціалістів. 

Також USAID активно сприяло розвитку кібербезпеки в Україні, допомагаючи зміцнювати захист критичної цифрової інфраструктури та створювати безпечне цифрове середовище для державних органів, бізнесу та громадян.

А ще агентство фінансувало та підтримувало низку державних програм та ініціатив у сфері GovTech. Це  стосується підтримки ветеранів, внутрішньо переміщених осіб, місцевого самоврядування та інших ініціатив.

Підписуйтеся на наші соцмережі

Важливою частиною підтримки стала освітня програма для підготовки нових ІТ-спеціалістів. Понад 2200 студентів, а також внутрішньо переміщені особи отримали можливість пройти навчання у 21 ІТ-школі у різних регіонах України, що дозволило їм здобути навички для працевлаштування у сфері технологій. 

Молоді українські стартапи теж розвивалися не в останню чергу завдяки допомозі USAID — низка проєктів змогла  потрапити на міжнародні ринки: понад 180 компаній взяли участь у 17 ключових міжнародних виставках, як-от Consumer Electronics Show, South by Southwest та London Technology Week. Це сприяло залученню інвестицій та розширенню експортних можливостей, що принесло українському технологічному сектору приблизно $7,1 млрд доходу.

Програми USAID також допомагали зростанню українських підприємств загалом: від 2019 року понад 1100 компаній змогли забезпечити обсяг продажів у понад $23,8 млн, залучити $20,1 млн приватних інвестицій і створити 1110 нових робочих місць. Навіть у складних умовах війни з лютого 2022 року ця допомога дозволила зберегти 1500 робочих місць у сфері технологій.

Як припинення фінансування USAID вплине на технологічний сектор України

Призупинення фінансування USAID суттєво вдарило по розвитку державних цифрових сервісів в Україні. Зупинка тимчасова, на 90 днів, за які мають провести перевірку проєктів агентства, щоб визначити, чи відповідають вони політичним цілям нової адміністрації США. На цьому наголошує адвокатка й голова комітету Асоціації адвокатів України з цивільного права та процесу Тетяна Даниленко.

Проте відсутність фінансування навіть на три місяці ставить під загрозу розвиток багатьох корисних проєктів.

SPEKA поговорила про ситуацію з експертом в галузі GovTech та співзасновником української IT-компанії Strimko Романом Ланським.

Велика частина проєктів у сфері GovTech, зокрема створення нових реєстрів, послуг у «Дії» та інших цифрових сервісів, значною мірою фінансувалися саме завдяки донорським коштам. 

USAID забезпечувало фінансування 30-40% усіх витрат на створення нових цифрових сервісів в урядових структурах. Через заморожування грантових програм значна частина проєктів Мінцифри та інших міністерств виявилася під загрозою призупинення або закриття. Окрім цього, проблема стосується не лише самих платформ і сервісів, а й спеціалістів, які працювали над їхнім розвитком. 

«Багато аналітиків, менеджерів та розробників залучалися на основі грантового фінансування. Тепер вони опинилися в ситуації, коли їм не можуть гарантувати виплати зарплат у найближчі місяці, що може змусити їх покинути проєкти та шукати інші можливості у приватному секторі чи за кордоном», — каже Роман.

Окрему проблему становить фінансування антикорупційних ініціатив та відкритих даних. USAID підтримувало такі важливі проєкти, як Prozorro, системи відкритих даних та регуляторні ініціативи. Також вплив закриття фінансування не омине й цифрові інструменти, спрямовані на документування збитків, завданих Україні російською агресією. 

Наприклад, одна з таких ініціатив — реєстр збитків, спрямований на збір та облік втрат через війну, розпочату росією, який також фінансувався коштом USAID.

За словами Олександра Яценка, принципала SMOK Ventures та керівного партнера BRISE Capital, USAID відігравав ключову роль у розвитку української технологічної екосистеми та стартап-індустрії. Однак у 2024 році його активність у цій сфері була значно обмежена. Наприкінці минулого року організація розпочала процес повернення до індустрії, проте через нові обставини ці ініціативи знову зупинилися.

Ще одним напрямком діяльності USAID було створення стратегій для розвитку технологічного ринку та синхронізація гравців індустрії. В організації двічі на рік проводилися стратегічні сесії, які об’єднували ключових стейкхолдерів української стартап-екосистеми. Ці зустрічі відігравали важливу роль у формуванні спільного бачення розвитку ринку, проте наразі ніхто не має достатніх ресурсів для їх продовження – ані держава, ані комерційні гравці.

«Окрім того, напередодні було запущено підготовку до нової програми StrongA, яка мала стати наступною великою ініціативою для підтримки технологічного сектору України. Однак програма ще не встигла стартувати, і наразі її подальша доля залишається невизначеною», — зазначає Олександр Яценко.

Що тепер буде?

Попри суттєвий удар, який завдала зупинка фінансування USAID, це не означає колапсу цифровізації в Україні. За оцінками експертів, частка USAID у підтримці GovTech-проєктів становила 30-40%. Решту фінансування забезпечували європейські агенції та міжнародні донори, що дозволяє уникнути повного зупинення ключових ініціатив.

Та хоча цифрова екосистема України не втратила всі джерела підтримки, проблема залишається серйозною, особливо для експертів і фахівців, які працювали при міністерствах. Адже дуже поширеною є практика, коли відомство посилює свою внутрішню команду людьми, які де-факто працюють всередині структури, а де-юре отримують зарплату від донора. Для них відсутність зарплат упродовж кількох місяців може стати критичною, змушуючи шукати інші можливості, що загрожує відтоком кадрів. Водночас компанії, які виконували проєкти у сфері GovTech, можуть легше адаптуватися завдяки диверсифікації джерел фінансування.

Чи можливо компенсувати втрату грантів USAID завдяки іншим донорам? «Теоретично — так, але практично це надзвичайно складний і довгий процес. Донорські програми працюють за суворими бюрократичними процедурами, а механізм розподілу фінансування чітко регламентований. Кожен донор прагне уникнути дублювання фінансування (так званого double financing), що значно ускладнює можливість швидкого переспрямування коштів на критичні напрями», — розповідає Роман Ланський.

Наприклад, німецька GIZ або інші європейські програми не можуть миттєво підхопити ініціативи, які підтримувало USAID. Для цього потрібні складні бюрократичні узгодження та тривалі переговори, що унеможливлює швидке закриття фінансових прогалин.

Тож якщо повернутися до питання ключових ризиків для цифрової трансформації України, то, на думку Ланського, це саме втрата фахівців та уповільнення розвитку.

«Попри те що тимчасове відтермінування проєктів саме по собі не є критичною загрозою, головний виклик, який постає перед цифровою трансформацією України, — це ослаблення професійного середовища GovTech. Український сектор державних цифрових сервісів розвивається значно швидше, ніж у більшості країн. Проте GovTech — це вузькоспеціалізована сфера, у якій працює обмежене коло фахівців. Це складний ринок, на який не так легко зайти, а ще складніше знайти кваліфікованих експертів, здатних створювати ефективні реєстри, цифрові сервіси та ІТ-рішення для держструктур», — зазначає Ланський.

На його думку, якщо через фінансові труднощі значна частина спеціалістів залишить цю сферу, її розвиток може відчутно сповільнитися. Роман наголошує, що сьогодні в Україні сформувалося тісне професійне ком'юніті, що довго розросталося та набувало експертизи. Втрата навіть третини цих фахівців серйозно послабить можливості України у створенні передових цифрових сервісів на державному рівні.

Таким чином, головна загроза полягає не лише у фінансовій паузі, а й у ризику відтоку ключових експертів, що може вплинути на довгострокову спроможність України підтримувати швидкий темп цифрової трансформації.

Як українські медіа постраждали від призупинення допомоги

Одним із найвідчутніших наслідків призупинення фінансування USAID стало скорочення або повна втрата грантової підтримки для українських незалежних медіа. Протягом багатьох років ця організація була ключовим донором для десятків редакцій, допомагаючи їм не лише фінансово, а й сприяючи розвитку якісної журналістики в Україні.

За словами директорки Інституту масової інформації Оксани Романюк, понад 80% українських медіа співпрацювали з USAID.

Серед медіа, що зазнали найбільшого удару:

Деякі з них уже заявили про фінансові труднощі та звернулися до своїх аудиторій із проханням підтримати їхню роботу через краудфандингові платформи.

“USAID заморозив гранти, що становили 2/3 нашого бюджету. Тож якщо ви вважаєте незалежну журналістику важливою, підтримайте її. Якщо ні,  то, виходить, це нікому не потрібно», — мовиться у публікації Bihus.Info в X.

Наприклад, редакція hromadske повідомила, що через призупинення фінансування може втратити до 60% свого бюджету, що ставить під загрозу існування частини редакційних напрямів.

Важливо розуміти, що гранти USAID забезпечували не лише операційні витрати, а й підтримку ключових проєктів, пов’язаних із розслідувальною журналістикою, боротьбою з корупцією, фактчекінгом та протидією дезінформації. 

Наприклад, Bihus.Info використовувало ці кошти для проведення масштабних журналістських розслідувань, які викривали корупційні схеми у владі. Detector Media займалося медіаграмотністю та аналітикою інформаційного простору, що є вкрай важливим у часи війни.

USAID відігравало ключову роль у фінансуванні багатьох проєктів. Тепер редакціям доведеться шукати нові джерела доходів, що може змусити частину з них скорочувати персонал, зменшувати обсяги контенту або взагалі припиняти діяльність.

Припинення фінансування також ставить під загрозу медіаініціативи, спрямовані на боротьбу з російською пропагандою та поширення правдивої інформації серед населення. Навряд чи варто пояснювати, що за умов повномасштабної війни та інформаційного тиску з боку росії це може негативно позначитися на інформаційній безпеці країни загалом.