Що має врахувати український бізнес перед можливими відключеннями. Колонка гендиректора YASNO
Український бізнес готується до осені-зими, як і до можливих російських обстрілів. Минулий рік відняв багато: мінус 2-3% ВВП за період відключень, 30% за 2022 рік загалом. Понад 420 великих і середніх підприємств пошкоджено або знищено. Це великі цифри. У енергосистеми також великі втрати: $8,8 млрд, за підрахунками Київської школи економіки. Енергетики протягом року виправляли наслідки. Вони роблять це і зараз, оскільки дещо треба лагодити не один місяць.
Ми змогли вистояти минулу зиму і повернути світло у домівки українців. Але розслаблятися не варто. Велика ймовірність, що сценарій повториться. Енергосистема не настільки міцна. Кожне вороже влучання коштуватиме дорого як і системі, так і економіці. Тож треба підготуватися до усіх можливих ситуацій. На мій погляд, є три показники, які має врахувати бізнес, щоб витримати потенційні негаразди.
Автономність та енергонезалежність бізнесу
Бізнес швидко оговтався після перших обстрілів і перегрупувався для роботи у нових реаліях. Але падіння було. Згідно із опитуванням НБУ у листопаді 2022-го, лише 35% компаній адаптувалися і не втратити робочі обсяги. Різні об’єми — від 10% до повної зупинки виробництва — втратили понад 53% підприємств.
Тому автономність важлива. Бо це збереження обсягів, клієнтів, прибутків і працівників. Її нам дають генератори. Минулого року цей ринок був не зовсім готовий до цієї ситуації. Тому усе знаходилося і завозилося хаотично. Тепер пропозицій вистачає на будь-які завдання, потреби й бюджет.
Якщо компанія велика (приміром, виробництво, якому бажано не зупинятися навіть під час відключень), вам однозначно стануть у пригоді великі генератори. Їх вистачатиме на довгий термін. Так, електроенергія з генератора доволі вартісна. Але краще вкластися у це, аніж втратити набагато більше, коли бізнес не працює.
Енергоефективність бізнесу
Енергія з генератора має працювати з максимальною користю. Бо собівартість живлення від генератора набагато більша, ніж від мережі: 1 кВт від генератора коштує у середньому 18-20 грн.
Тому питання енергоефективності важливе. І не тільки у випадку із генератором. Свідоме споживання з мережі допомагає знижувати навантаження на систему, зменшує кількість аварійних ситуацій, а отже, кількість роботи для енергетиків.
Якщо бізнес — магазин чи кав'ярня — має неонові вивіски чи підсвітку, то слід вмикати її у неробочий час. Те саме стосується і температури у приміщенні. Коли там нікого немає, її можна знизити на 4-6 градусів. Найголовніше: фундамент цих змін — навчання співробітників основних правил раціонального споживання електроенергії, бо без правил не буде послідовності й системності.
Для великих компаній питання енергоефективності більш нагальне. Вищезазначені моменти для підприємств теж актуальні, але є ще інша частина підготовки, а саме аудит енергоефективності. Він допомагає зрозуміти, як використовується і витрачається енергія. А також демонструє, що треба зробити для підвищення ефективності. Наприклад, зробити нову теплоізоляцію, модернізувати техніку, щоб зменшити споживання чи встановити додаткові прилади.
Аудит і удосконалення — вартісний процес, до цього треба бути готовим. На щастя, існують гранти, які допомагають покрити витрати частково. Наприклад, цього року для підприємств такий грант надавав фонд «Східна Європа».
Планування
Але навіть при повній підготовці може піти щось не так. Зламається генератор. У офісі солдаут робочих місць. Аварійне відключення тривають добу або більше. Тому завжди треба мати стратегію на такий випадок.
Наприклад, пропрацювати варіанти додаткових локацій, якщо не працюватиме основна. Для невеликих компаній це не обов'язково ще один офіс. Це може бути коворкінг, який вже вклався у автономність.
Або ж узгодити графіки роботи працівників, щоб робити навантаження помірним й не вичерпати усі ресурси одразу. Хтось може працювати з офісу, якщо є потреба. Хтось з дому, якщо дозволяють графіки відключень, або з того ж коворкінгу.
Зараз уряд працює над постановою, що дозволить бізнесу імпортувати електроенергію з-за кордону. Ця опція працюватиме лише під час стабілізаційних відключень. Тож цей варіант також можна розглянути як один із запасних пунктів під час планування. Але поки єдина річ, яка 100% дасть можливість забезпечити роботу в умовах відключень — це генератори.
Ковиробництво — спільні локації для роботи кількох бізнесів — також може бути креативним рішенням проблеми. Але для великих виробництв це навряд чи спрацює, враховуючи кількість обладнань та його вагу.
Замість післямови
Зазначу, що моє бачення ситуації не істинно правильне, а винятково суб’єктивне. Хтось має інше бачення вирішення потенційної кризи. І насправді це добре. Бо чим більше різних порад — тим більше варіантів розв’язання проблеми може бути. Поки ми розраховуємо на теплу зиму та Збройні Сили України. Якщо все складеться, то є шанс пройти опалювальний період без відключень.
