Фінансово-неграмотна молодь і вагомість вищої освіти: про що говорить останнє дослідження НБУ з економічної освіченості

Уже як 32 роки Україна намагається побудувати ринкову економіку на руїнах так званої планової економіки СCСР. Запровадження вільного ринку, спроби мінімізувати державне втручання в бізнес (хоча б формально) і створення збалансованої системи оподаткування стали головними викликами для вертикалі влади. Та однією з ключових проблем, яка досі є вагомим блокером для реалізації економічних реформ, стала відсутність фінансової грамотності у людей. 

Виявилось, що пострадянський соціум виявився неготовим до змін в економічному устрої держави. Однак здавалося, що такі “виклики сьогодення” залишилися десь далеко, у першому десятилітті нашої незалежності. Та, на жаль, реальна картина свідчить про протилежне. 

Економічна неосвіченість продовжує переходити з покоління в покоління, утворюючи при цьому пастку для молодого населення та загострюючи проблему невміння правильно користуватися коштами. 

Та одна справа – це спостереження. Зовсім інша – комплексне дослідження з застосуванням різних видів збору даних, зокрема таке, яке кожні три роки проводить Національний банк України у колаборації з проєктом USAID і висвітлює статистику фінансової освіченості України. Саме звіт “Фінансова грамотність, фінансова інклюзія та фінансовий добробут в Україні у 2021” ми сьогодні й розглянемо. 

Молодь і люди похилого віку – найбільш фінансово-неграмотні групи населення

Дослідження надає чіткий розподіл рівня фінансової неграмотності за віковим показником. І ось що цікаво: найнижчі результати демонструють саме молоді особи віком від 18 до 19 років (10,1 бали за індексом OECP) і похилі люди, старші 60 років (11,6 бали відповідно).

Підписуйтеся на наші соцмережі

Насправі, статистика має досить логічний вигляд. Особи похилого віку є доволі соціально й економічно незахищеною верствою населення, а їх суспільна реінтеграція – доволі слабкою, що є досить типовою проблемою для постсовєтських країн. При цьому, об'єктивні фактори каталізуються ще й відповідною ментальністю та невмінням адаптуватися до ринкової економіки.

У той же час, здається дивним бачити в цьому спискові молодь від 18 до 19 років. Однак такі результати дослідження пояснюються дуже просто. І справа тут навіть не у способі життя такої вікової групи. 

Проблема криється у відсутності обовʼязкової фінансової освіти, а також негласній забороні обговорення теми грошей у колі родини чи друзів. І тому, коли особа у віці 18 років переходить у більш-менш самостійне життя та починає розуміти власні матеріальні проблеми, вона стикається з невмінням розпоряджатися власними коштами. Саме під час молодості превалюють імпульсивні витрати та відсутність жодного переймання за майбутній достаток. 

Тим не менш, варто враховувати й те, що левова частка людей у віці 18-19 років ще залишається на фінансовому забезпеченні від батьків, а отже й не мають власного сталого бюджету. У них ще тільки починає розвиватися розуміння розподілу коштів, яке, при найоптимістичнішому сценарію, буде мати усвідомлений характер уже після 20 років. Та, звичайно ж, ці параметри відображають тенденцію, але зовсім не індивідуальні показники. 

Однак дослідження НБУ якраз і свідчить про те, що рівень фінансової освіченості є найбільш високим саме серед осіб віком від 25 до 34 років (12,7 бали). Приблизно такий же показник демонструє й вікова група від 30 до 59 років (12,6 бали). Така статистика не є дивною для психологічно-сформованих і реалізованих у контексті кар'єри осіб.

Освіта все ж таки має значення

Не дивлячись на те, що досі продовжується тенденція до нехтування вищою освітою, зокрема, через ілюзію її “непотрібності”, дослідження НБУ доводить її вагомість. 

Так, загальний бал українців із середньою спеціальною освітою (технікум, коледж) становить 11,9 бали, із вищою освітою – 13,3 бали. Найпростішим поясненням таких показників є факт потужнішої інтеграції студентів саме вищих навчальних закладів у соціальне та корпоративне середовище, що прямо відображається й на рівні фінансової грамотності. 

Тим не менш, варто враховувати і той факт, що наразі неможливо провести чітку аналітику фінансової грамотності у людей, спираючись виключно на освіту. Справа в тому, що наразі існує величезна кількість програм із фінансової грамотності, що існують поза обовʼязковою освітою, як от Crypto Teenagers від Cryptology і WhiteBIT, які навчають економічній освіченості з елементами цифрових валют, або ж ініціатива НБУ “Гаразд”.

Залізна рука міста потиснула невидиму руку ринку

Окремо варто й зазначити, що рівень фінансової освіченості у чоловіків і жінок фактично ідентичний (12,3 і 12,2 бали відповідно), що нівелює всі кліше та стереотипи. 

Однак така збалансованість не спостерігається для жителів міст і селищ, адже розрив у рівні економічної грамотності збільшується між такими двома групами населення. Якщо у 2018 році індекс фінансової освіченості перебував на одному рівні, то наразі в респондентів із міста цей показник становить 12,6 бали, а з села – 11,8. Це підтверджує відсутність проблеми у створенні відповідної фінансової інфраструктури у селищах, а також демонструє глобальну тенденцію збільшення важливості міст як форми поселення. 

Позитивна динаміка

Не дивлячись на те, що рівень фінансової освіченості українців є доволі низьким (12,3 бали при рекомендованих 14 і максимальних 21), він продовжує рости. За три роки, усі компоненти індексу OECP достатньо поліпшилися (у 2018 році рівень економічної грамотності українців склав 11,6 бали). Зріс і потенціал фінансових знань, поведінки та ставлення до фінансових питань в українців. При цьому, за рівнем фінансової освіченості Україна перебуває на одному рівні з Болгарією та Хорватією, залишивши позаду Сакартвело (12,1 бали), Румунію (11,2 бали) й Італію (11,1 бали). 

На прогрес у питанні підвищення фінансової грамотності впливає, зокрема, користування сучасними технологіями – різниця в рівні економічної обізнаності між користувачами та не користувачами становить аж 2,5 бала (12,4 і 9,9 бала відповідно). Та ключовим рушієм посилення фінансової освіченості стало застосування відповідних знань на практиці, а саме користування фінансовими послугами, контролю доходів і витрат, заощадження тощо. Наприклад, з пʼятьма фінансовими продуктами знайомі близько 80% українів. 

Важливо, що незважаючи на надання українцями переваги короткостроковим планам і витрачанні, а не на заощадженні коштів, українці усвідомлюють важливість економічної обізнаності з раннього віку, адже 79% респондентів уважають, що дітей мають навчати розпоряджатися своїми грошима в школі.

Тому надія на краще майбутнє для фінансової культури українців залишається актуальною та досить реалістичною. 

Підписуйтеся на наші соцмережі