Вища освіта під час війни: проблеми для абітурієнтів і наслідки для ІТ-індустрії
Нещодавно SPEKA публікувала інтерв'ю з виконавчою директоркою Харківського ІТ Кластера Ольгою Шаповал. У публікацію не увійшла частина розмови, присвячена IT-освіті та проблемам, які постали перед освітньою сферою під час війни. За оцінкою Ольги, приблизно 20% українських абітурієнтів перебувають за кордоном. Разом із низкою інших проблем це може призвести до нестачі кадрів у українській IT-галузі – одній із небагатьох, яка зберегла працездатність під час війни.
SPEKA попросила Ольгу описати проблеми вищої освіти та профільної підготовки IT-фахівців у циклі колонок. У першій публікації експертка описує основні проблеми вітчизняної вищої освіти під час війни та можливі наслідки для української IT-індустрії.
Що буде з IT-індустрією, якщо не вирішити проблеми з вищою освітою під час війни
ІТ – єдина українська галузь (окрім оборонпрому), яка зберегла 95% своєї продуктивності під час війни. Зараз вона по-справжньому бюджетотвірна, тому вкрай важливо її стимулювати. До війни темпи зростання індустрії становили 25-30% на рік. Зараз вони знизилися, але, згідно з дослідженнями Kharkiv IT Cluster, майже всі ІТ-компанії вже відновили наймання нових фахівців. А це означає, що завтра команди проєктів потребуватимуть новачків.
Але якщо достатня кількість українських абітурієнтів не оберуть український вектор освіти, то потужностей західноукраїнських університетів не вистачить для підготовки потрібної кількості якісних спеціалістів. Тож ми матимемо грандіозну проблему як у короткостроковій, так і у довгостроковій перспективі, яка значно вплине на розвиток ІТ-галузі в Україні.
Саме тому потрібно разом шукати відповіді, працювати над освітніми проєктами та промоцією саме тих університетів, які на ділі, а не на папері чи на красивих сайтах зможуть забезпечити ІТ-індустрії те, що їй потрібно — ІТ-таланти.
У першій колонці, присвяченій вищій освіті в Україні під час війни, хочу окреслити ці проблеми та визначити шляхи вирішення.
Топ-3 найактуальніших питань ІТ-освіти до війни і тепер
До початку повномасштабної війни найболючішим питанням системи освіти була кількість випускників, яка катастрофічно не встигала за темпами зростання ІТ-індустрії.
Друге питання — якість підготовки фахівців: сучасність освітніх програм, їх прикладний характер та здатність молодих спеціалістів працювати одразу після здобуття вищої освіти без додаткового навчання.
І третє — це підтримка викладачів вишів. Фінансове забезпечення та можливості підвищення кваліфікації університетських фахівців були недостатніми.
Підписуйтеся на наші соцмережі
Перші тижні війни були шоком для ІТ-індустрії, але вже від квітня компанії почали відновлювати наймання, а деякі — запускати освітні проєкти. Від середини квітня команда Kharkiv IT Cluster вже відновила роботу освітнього напряму. Натепер 70% ініціатив перезапущені та працюють у новому вимірі.
Але проблема браку ІТ-фахівців набула ще більших масштабів. ІТ-індустрія постала перед шокувальною перспективою втратити майбутнє покоління інженерів через відтік абітурієнтів та студентів за кордон. І це не питання лише харківських вишів та ІТ-компаній, це те, що зачепить геть усіх. У 2014 році через війну технічні виші недорахувалися половини вступників. Цього року ситуація може бути набагато гіршою.
Абітурієнти бояться вступати в Україні, вважають, що за кордоном краще і безпечніше. Чимало зараз думають вступати до європейських університетів, але часто батьки не враховують ключові проблеми — мова та фінансове питання навчання і проживання. До того ж якість української ІТ-освіти, її фундаментальність випереджає закордонну.
Окрім війни вступників непокоїть ще низка питань. Легку паніку викликає, зокрема, новий формат складання незалежного оцінювання — НМТ (національний мультипредметний тест). Міносвіти вимагає, аби випускники складали цей тест офлайн у спеціальних центрах, куди випускники не завжди можуть дістатися.
Інше питання — що буде у вересні, коли мають розпочатися заняття? У якій формі вони будуть і як це вплине на якість освіти? Усе це позначається на намірах молоді щодо вступу до університетів.
Ми працюємо з вишами і знаємо, що всі провідні ІТ-універи зараз готуються до навчального року, щоб надати якісну освіту.
Що найбільше хвилює абітурієнтів та їхніх батьків із фронтових регіонів
Найактуальніші «довоєнні» питання ІТ-освіти сьогодні ще більше загострились у всіх містах: від Харкова до Львова. До них додалася низка супутніх проблем. Чи може бути освіта якісною під час війни? Чи зможуть українські університети забезпечити освітній процес? Коли він розпочнеться, звачаючи на те, що частина міст на півночі та у центрі країни опинилася перед викликами, пов'язаними зі стартом опалювального періоду?
Чи вистачить викладачів для всіх абітурієнтів, коли багато хто поїхав з України? А якщо деякі університети не наберуть достатньо абітурієнтів, чи очікувати скорочення у вишах? Кваліфікованих кадрів в університетах бракувало і до війни, а нині це може стати катастрофою як для ІТ-освіти, так і для інших галузей економіки. Не короткостроковою, а стратегічною. Тому треба з цим працювати на національному рівні.
Серед хлопців найпоширеніше питання про приписне свідоцтво (військовий квиток). У багатьох із фронтових регіонів цих документів немає, а у приймальних комісіях є така вимога.
Батьки цікавляться форматом подання документів: це буде онлайн чи офлайн, бо для людей за кордоном чи у інших регіонах іноді складно виділити бюджет на дорогу.
Також у нас запитують, як правильно розрахувати конкурсний бал за результатами минулих років ЗНО. Є розроблена модель щодо вступу за результатами попередніх років, але вона дуже відрізняється від цьогорічної. Тому деякі абітурієнти та експерти думають що не зовсім справедливо зводити це в один загальний рейтинг, адже навіть різниця в 0,01 пункта багато на що впливає.
Варто наголосити, що потенційно висока вартість контракту в Україні (цього року вона має зрости) пришвидшує відтік кадрів за кордон або навіть провокує абітурієнтів відмовлятися від продовження освіти. На це дуже впливає фінансова неспроможність абітурієнтів та їхніх батьків, спричинена безробіттям у країні.
Щоправда, деякі університети у Харкові зберегли чи навіть зменшили вартість контрактної форми навчання. Інформацію про це (а також кількість бюджетних місць) ми розміщуємо та постійно оновлюємо на Порталі ІТ-абітурієнта. Там зібрана необхідна для вступу інформація, яка допоможе зберегти час для вступників та допомогти обрати найкращий університет.
Також абітурієнтам важливо знати про регіональний та галузевий коефіцієнти, які можуть допомогти під час вступу. Ми розповідаємо про це на наших заходах та у Telegram-каналі «Поступити легко». Наприклад, завдяки цим коефіцієнтам цього року у Харкові абітурієнти можуть додати до свого конкурсного бала ще майже 10 балів і легко вступити на бюджет.
Підвішений стан і неможливість спрогнозувати навчальний процес — серйозний виклик як для абітурієнтів, студентів, так і для вишів. Це своєю чергою не надає впевненості у можливості працевлаштування. Навіть більше, в отрманні освіти.
Проте технічна освіта залишається запорукою кар'єрного зростання в ІТ-сфері, особливо коли йдеться про найбільш високооплачувані посади.
Як врятувати ситуацію: тизер
Запорука успіху ІТ-компаній та ІТ-вишів багато в чому схожа. Успіх тих та інших — це не про красу будівель чи техніки. Успіх — у людях. Тому виграють ті університети, які мають достатню кількість кваліфікованих викладачів, належну цифрову інфраструктуру та оновлені програми як для офлайн-, та і для онлайн-навчання.
У Харкові, наприклад, топ-5 ІТ-університетів це мають, тож якість фундаментальної освіти у будь-якому форматі буде кращою, ніж у тих, хто планує тільки офлайн, але не має достатньої інтелектуальної бази. У харківських університетах ми маємо понад 90 освітніх програм, які оновлені за участі ІТ-бізнесу та готові приймати новачків. Популяризація університетів, їхня колаборація з ІТ-компаніями напряму пов'язані з майбутнім працевлаштуванням студента. Харківський ІТ Кластер має низку безкоштовних проєктів, які поступово перетворюють ІТ-студента в ІТ-початківця, а надалі в ІТ-фахівця.
У сучасної молоді багато питань щодо викладання у вишах, більшість хоче працювати вже з першого курсу. Студенту потрібно пишатися тим вишем, у якому він навчається, і бути впевненим, що тут йому нададуть усі можливості для старту кар'єри. У Kharkiv IT Cluster ми постійно аналізуємо ефективність наших ініціатив, а також відкриваємо ці можливості для вишів та коледжів з усієї України. Тому кожного тижня до цих проєктів долучаються нові університети, сподіваємося, що завдяки цьому вони матимуть конкурентну перевагу серед абітурієнтів і завтра забезпечать ІТ-індустрію України кваліфікованими кадрами.
До повномасштабної війни Kharkiv IT Cluster розвивав понад 20 освітніх ініціатив і 90 освітніх програм. Більшість із них ми вже пристосували до нинішніх умов. Докладніше про шляхи вирішення окреслених у цій статті проблем, а також про те, що ми та інші профільні організації робимо для порятунку вищої ІТ-освіти в Україні, розповім у наступній колонці.
Підписуйтеся на наші соцмережі
