Русский военный корабль, иди нах*й.
Пожертвувати на армію
×
Упс!
Не вдала спроба:(
Будь ласка, спробуйте ще раз.

CEO Харківського IT кластера про допомогу армії та місту, бронювання і податкове резидентство айтівців

Роман Судольський
Роман Судольський Головний редактор SPEKA
9 червня 2022 9 хвилин читання

Понад три місяці Харків на передовій російсько-української війни. Хоча більшість місцевих айтівців перебувають у більш безпечних регіонах України та за кордоном, місцеве ком'юніті залишається одним із найбільш активних та масових у країні. Від моменту повномасштабного вторгнення IT-компанії Харкова та їхні співробітники пожертвували на допомогу армії та гуманітарні потреби понад 400 млн грн. Багато з них приєдналися до ЗСУ, ТрО та кібервійськ.

SPEKA поговорила з виконавчою директоркою Харківського IT Кластера Ольгою Шаповал про те, як волонтерство стало для команди другим фултаймом, як відбувається бронювання IT-фахівців від мобілізації та яких кроків IT-індустрія очікує від держави.

Як сьогодні працює Харківський ІТ Кластер і компанії-резиденти

Зараз усі ми працюємо децентралізовано. Команда кластера розосереджена по різних містах України та ЄС, приблизно така сама ситуація у більшості наших резидентів. Натепер у кластері 180 компаній та партнерів. У 82% з них є співробітники, які залишилися у Харкові. 

Загалом у перший місяць війни з Харкова виїхали понад 50% містян. Певна частина вже повернулася. Наприкінці травня ми проводили опитування серед компаній-резидентів. Протягом червня дві третини керівників планують розпочати процес повернення співробітників до Харкова, якщо ситуація на фронті стабілізується.

Натепер інтенсивність обстрілів Харкова системами залпового вогню знизилася, ворогів відсунули від міста. Але залишається небезпека ракетних ударів, втім, ці удари бувають і в Києві та Львові. Поступово Харків наближається до рівня безпеки у цих містах, тож компанії починають думати про повернення.

Чи був у кластера план дій на випадок війни

Багато регіональних кластерів почали допомагати військовим після 24 лютого. Але ми долучилися до цієї роботи ще до початку повномасштабної війни. Першу допомогу військовим надали ще у січні. Перші дрони доставили на початку лютого. Бронежилети закупили за тиждень до війни. 

Зустріч наглядової ради Харківського IT Кластера з головою Харківської ОВА Зустріч наглядової ради Харківського IT Кластера з головою Харківської ОВА

Звісно, ми це не афішували, адже у перший місяць війни частина команди лишалася у Харкові. Якби ворог зайшов у місто, ця інформація становила б небезпеку для наших співробітників та їхніх сімей. А для нас головне люди, а не хайп, піар та фотки з бронежилетами. На сьогодні у нас понад 32 підшефні військові підрозділи, яким ми допомагаємо обладнанням та іншими необхідними речами.

Як змінилася робота кластера від 24 лютого

Волонтерство стало для команди другим фултаймом. Ми почали займатися гуманітарною допомогою о п'ятій ранку 24 лютого, а 39-й день війни став нашим першим вихідним, до того команда працювала без зупинок з п'ятої ранку до першої ночі.

Ми прокидалися о п'ятій, аби погодити з військовими безпечні шляхи виїзду з міста. Саме таким чином ми евакуювали майже 15 тис. ІТ-фахівців з їхніми родинами і домашніми улюбленцями.

Паралельно ми створили великі штаби за участи рестораторів, які готували і розвозили їжу для містян, годували Харків: військових, поліцію, ДСНС та простих харків'ян у метро та інших місцях. І сьогодні це робимо, хоча стає дедалі важче, адже донати від людей закінчуються.

За три місяці війни ІТ-компанії Харківщини через наш фонд та інші фонди перерахували понад 400 млн грн на армію і гуманітарну допомогу

Нині ми розділили благодійну діяльність на два проєкти. Гуманітарну допомогу веде наш фонд IT4LIFE, а проєкт Save Trempel — це виключно цільова допомога нашим захисникам. Загалом за три місяці війни ІТ-компанії Харківщини через наш фонд та інші фонди перерахували понад 400 млн грн на армію і гуманітарну допомогу. Плюс закупівля великої кількості амуніції, одягу, харчів… Насправді роль айтівців у благодійності дуже велика. Наприклад, представники Фонду Сергія Притули розповідали нам, що 90% їхніх донатів надходить від айтівців.

Зараз збирати гроші стає дедалі складніше. У людей зменшилися доходи плюс вони потроху заспокоюються. Але попереду ще дуже багато викликів перед нашими захисниками, тому їх треба підтримувати.

Як справи у резидентів із бізнесом

Згідно з дослідженням, проведеним Kharkiv IT Cluster разом з IT-асоціацією IT Ukraine, 95% компаній зберегли довоєнний рівень замовлень. Вони скоротили наймання і отримують мало нових контрактів, але принаймні зберегли те, що було. IT-експортери майже нічого не втратили, а от компанії, які працюють на внутрішній ринок, лише тепер починають відновлювати роботу. 

Наші місцеві телеком-провайдери, наприклад, «Макснет», не припиняли роботу ані на годину. У Харкові постійно був інтернет. Якщо не брати першу лінію Північної Салтівки, то у нас не було проблем ані зі світлом, ані з інтернетом, ані з мобільним зв'язком. Навіть якщо кабель пошкоджувався, його швидко ремонтували.  

Скільки харківських айтівців у ЗСУ

За нашими підрахунками, до лав ЗСУ та ТрО вступили 6% харківських айтівців. Більшість із них пішли добровольцями (2% фахівців мобілізували у західних регіонах України та відрядили на навчання). Зокрема, серед харківських IT-спеціалістів були досвідчені артилеристи: як і в ІТ, там треба добре знати математику. 

Ще 9% задіяні у кібервійськах. Отже, 15% харківських айтівців допомагають захищати Україну.

Мобілізація та бронювання IT-фахівців

У багатьох регіонах місцева влада розуміє, що треба дати можливість працювати тим людям, які експортують IT-послуги і заводять валютну виручку в країну. Один український IT-фахівець сьогодні «годує» у середньому п'ятьох членів своєї родини. У багатьох сім'ях айтівці тепер єдині годувальники, адже чимало людей залишилися без роботи. Тому можливість бронювання дуже слушна.

Водночас є певні законодавчі обмеження. Не підлягають бронюванню чоловіки до 27 років, люди без військових документів та представники дефіцитних військових професій. Якщо прибрати всі ці категорії, а також жінок і тих, хто не може служити за станом здоров'я, плюс тих, хто вже служить, тоді у компаніях кластера залишиться всього 15% людей, яких можна було б забронювати. Це не так і багато. 

До лав ЗСУ та ТрО вступили 6% харківських айтівців. Ще 9% задіяні у кібервійськах

Є декілька шляхів, як можна забронювати IT-спеціаліста. Один стрим — через Мінцифри, інший — через обласні військові адміністрації, зокрема Харківську. Для нашого кластера працюють обидва механізми, але це не швидкий шлях.

Непокоїть не стільки те, що людину можуть забрати в армію, а відсутність чіткого механізму, медкомісії та розуміння, чи дійсно від цієї людини буде користь у війську. У I кварталі українська ІТ-індустрія принесла країні $2 млрд валютної виручки. Іноземні замовники готові продовжувати розміщувати тут замовлення. Але якщо архітектор чи лід на їхньому проєкті вийде за хлібом десь на заході України, а його заберуть з вулиці в армію — так вести бізнес досить важко.

Чого ІТ-індустрія хоче від держави

Нещодавно у нас була зустріч з віцепрем'єркою Юлією Свириденко, де ми озвучували три головні питання, які турбують харківську IT-спільноту та українську індустрію загалом. Перше — це саме розуміння, як буде відбуватися мобілізація і як можна забронювати ключових людей на проєктах. Тоді клієнти будуть впевнені у виконанні замовлень, а держава буде знати, що у бюджет підуть податки. 

Друге — зараз дуже активний бізнес-сезон, і багатьом фахівцям та підприємцям потрібні відрядження за кордон. Потрібен механізм, щоб люди виїжджали до клієнтів, на роадшоу, конференції. Стартапам потрібно їздити до інвесторів. Йдеться про короткострокові відрядження з кримінальною відповідальністю за неповернення.

Третє важливе питання — податкове резидентство українських IT-фахівців, які тимчасово перебувають в ЄС. Україні треба говорити з європейськими країнами, які бачать у наших людях потенційних податкових резидентів. Вже за декілька місяців Україна ризикує втратити дуже багато податків. А це катастрофічно вплине на економіку, бо дуже мало індустрій сьогодні працюють на повну, тоді як більшість ІТ-компаній сплачують податки наперед. 

Ми побачили певне розуміння з боку Мінекономіки, вже є драфт пропозицій, але результатів поки що немає. Розуміємо, що на рівні держави процеси не дуже швидкі. Ми задоволені, що економічний блок нашої влади розуміє ситуацію.

Скільки натепер компаній у кластері

До війни у нас було понад 140 учасників та партнерів. Лише дві компанії тимчасово призупинили сплату членських внесків на 1-2 місяці, але вже їх поновили. 

Натепер у нас вже понад 180 учасників. Навіть ті компанії, які у мирний час надавали перевагу самостійній роботі і власним ініціативам, йдуть у спільноту. Вони побачили, що у синергії ми можемо робити набагато більше і що треба постійно координуватись, на когось спиратися. Вони побачили, що від нас буде підтримка, і керівники додалися до наших чатів. Тож ми сподіваємось разом робити більше, бути корисними для мемберів у непевні часи та розвивати середовище для технологічного бізнесу навіть під час війни. 

0
Прокоментувати
Інші матеріали

Вища освіта під час війни: проблеми для абітурієнтів і наслідки для ІТ-індустрії

Роман Судольський 24 червня 2022 11:11

Харків vs Закарпаття: інцидент вичерпано, червоні лінії окреслено, зрада скасовується

Роман Судольський 28 квітня 2022 13:54

Віталій Горовий – про екзит з трьох компаній та майбутні інвестиції InSoft Partners

Роман Судольський 18 січня 2022 12:40