Упс! Не вдала спроба:(
Будь ласка, спробуйте ще раз.

Не вчіть дітей на програмістів. Гендиректор NVIDIA вважає, що штучний інтелект захопить цю професію

Тетяна Пашкіна
Тетяна Пашкіна
27 лютого 2024 7 хвилин читання

Під час останнього Всесвітнього урядового саміту в Дубаї Дженсен Хуанг, генеральний директор NVIDIA, розповівщо дітям не потрібні знання з програмування, адже вони стануть сферою застосування штучного інтелекту. Це дуже суперечлива заява, SPEKA розібрала, що з нею не так.

Тож якщо у лоба трактувати заяву Дженсена Хуанга, незабаром на всіх програмістів чекає дострокова пенсія.

Наше завдання — створити таку обчислювальну технологію, щоб нікому не доводилося програмувати і щоб мова програмування була людською. Тепер кожен у світі є програмістом. Це диво штучного інтелекту. 
Дженсен Хуанг

Після такої сміливої заяви очільник NVIDIA запропонував зосередитися на здобутті знань у більш практичних сферах.

Майстерність у таких галузях, як біологія, освіта, виробництво, сільське господарство та інших, може дозволити експертам розподілити час, який вони, можливо, витратили на вивчення комп’ютерного програмування, на більш плідні починання. Врешті єдиною необхідною мовою буде та, якою люди володіють від природи, мова, яку вони знають і використовують від народження.
Дженсен Хуанг

Мовне питання

Зважаючи на тези Хуанга, традиційні мови кодування, як-от C++ або Java, можуть застаріти, оскільки комп’ютери зможуть розуміти мовні введення людей. Звучить непогано: оновлення інструментарію, більша доступність мов програмування, але є нюанси.

Якщо йдеться про єдину необхідну мову, починаються заковики, адже натепер такої немає. Існує до 5 мов, якими спілкуються найбільше людей, це англійська, іспанська, китайська, гінді. Перша десятка

Англійська — 1,13 млрд носіїв

Мандаринська (діалекти китайської) — 1,11 млрд

Гінді — 600 млн

Іспанська — 500 млн

Французька — 280 млн

Літературна арабська — 270 млн

Бенгальська — 265 млн

Російська — 260 млн

Португальська — 234 млн

Індонезійська — 198 млн

Тож якщо за єдину необхідну мову визнати англійську, то проблем з її адаптацією до програмування буде менше, ніж, наприклад, з гінді. Але чи не обуряться носії решти мов?

Не дочекаєтесь

Автоматизація у різних галузях показала, що безробіттям тут і не пахне. Майже 100 років люди переймаються тим, що автоматизація викине їх з ринку праці, але марно. Не будемо згадувати луддитів, але у 1938 році президент Массачусетського технологічного університету Карл Тейлор Комптон заспокоював: технічний прогрес не означає зменшення кількості робочих місць. Тоді, після Великої депресії, коли безробітним був кожен п’ятий, стабільна робота дійсно означала світле майбутнє.

Але автоматизація потребує кращої кваліфікації, тобто замість працівників, які виконують просту роботу (саме їх заміщує машина) потрібні більш кваліфіковані фахівці — ті, хто зможе наглядати за роботами, програмувати їх, ремонтувати або виявляти збої та передавати інформацію ремонтним бригадам. Тому працівників треба навіть більше, але більш кваліфікованих. Система ускладнюється в інших напрямах, де ми змушені навчатися, щоб обслуговувати її.

Отже, безробіття неминуче. Його теж прогнозували 100 років тому і навіть вигадали термін «технологічне безробіття». Британський економіст Джон Мейнард Кейнс попередив, що людство «вражене новою хворобою», тобто потребою або швидко опановувати нові технологічні навички, або перекваліфікуватися, або піти з ринку праці.  

Чи потрібно сьогодні перейматися неминучим глобальним безробіттям? Враховуючи поточні цифри, навряд чи.

Рівень безробіття у багатих країнах, що становить менш як 5%, близький до мінімуму всіх часів. Навіть у країнах, яким притаманний високий рівень безробіття, як-от Італія та Португалія, рівень зайнятості сягає рекордних значень. Ринок праці сприятливий для робітників, особливо для низькооплачуваних та низькокваліфікованих.

Тобто у ситуації, коли багаті країни охоче запрошують працівників різних галузей навіть із мінімальним досвідом, навряд чи хто почне викидати на вулицю програмістів, навіть простих кодерів. 

А як щодо ШІ?

Та коли ШІ почне потроху віднімати рутинну роботу у юристів, діловодів, бухгалтерів і програмістів, простим кодерам доведеться посунутися. 

І тут ми потрапляємо в іншу пастку. Я назвала її пастка «ВОЛЛ·І» (англ. WALL·E). Доведеться згадати мультик про самотнього (до певного часу) робота та його подружку, а саме той епізод, коли людство на кораблях чекає на очищення планети. На борту все роблять роботи, а люди зайняті лише розумовою працею і розвагами, навіть не можуть самостійно рухатися через надмірну вагу, а переміщуються у летючих кріслах. Капітан лише «вмикає» на кораблі сонячну погоду, а решту доручає автопілоту.

Тож постає запитання: якщо програмувати можуть навіть діти, чи не віддамо ми його ШІ? Як рутинну функцію на кшталт діловодства та підрахунку калорій? І відправимо на пенсію програмістів, тому що вважатимемо програмування простим і легким. Але насправді воно таким не є. І навіть зміна мови не допоможе спростити архітектуру та методи будування складних моделей, що рухають деякі ІТ-проєкти.

У книзі «Ілюзія знання» Стівен Сломен та Філіп Фернбак пишуть, що людство страждає від ілюзії знання, тобто від впевненості у тому, що ми розуміємо, як працюють речі, хоча насправді цей рівень розуміння мізерний. Це працює як із фізичними об’єктами на кшталт смартфонів або навіть унітазів, так і з інтелектуальними об’єктами. 

Ми не маємо достатніх знань, щоб сформувати інформовані нюансовані погляди на нові технології. Ми просто не маємо іншого вибору, окрім як прийняти позицію тих, кому довіряємо. 
Стівен Сломен, Філіп Фернбак

І якщо «довірчою особою» буде ШІ, чи матимемо ми достатню кількість експертів-програмістів, які зможуть не тільки якісно поставити завдання для ШІ (так, на це теж потрібен досвід та навички), а потім оцінити якість роботи ШІ і виправити його помилки (умисні або ні)? Чи не є довіра штучному інтелекту як єдиному джерелу нових технологій у цьому питанні загрозливою?

Тому, можливо, Дженсен Хуанг у своїх прогнозах трохи застратегувався або навіть «заілонмаскався».

Звісно, ми хочемо знати, що на нас чекає у майбутньому. Особливо щодо технологій, які нам допомагатимуть та полегшуватимуть життя. Тому питання відкрите, чи дійсно потрібно поглиблювати знання у таких галузях, як біологія, освіта, виробництво, сільське господарство, де теж вистачає інноваційних рішень, що допомагають нам бути ситими, освіченими та працьовитими? Чи дійсно варто віддавати програмування штучному інтелекту? Тому що програмування складне і викликає комплекс неповноцінності? То треба його спростити до рівня табурета та насолоджуватися його примітивною доступністю? З таким спрощенням нам потрібно відмовитися від моди та літератури, обмежити мистецтво (особливо складне для сприйняття), усім спілкуватись однією мовою… 

Так, прогрес має бути. Але не в тому, щоб мінімізовувати наші мисленнєві зусилля та креатив, лишаючи нас переваги над ШІ. Навпаки, загострювати те, чим ШІ обзаведеться ще не скоро.

0
Прокоментувати
Інші матеріали

Техногіганти виділять американським та японським університетам $110 млн на ШІ-дослідження

Богдан Камінський 13 квітня 2024 08:00

Meta тестує штучний інтелект на панелі пошуку в Instagram

Вікторія Рудзінська 12 квітня 2024 21:10

ШІ виходить на новий рівень: OpenAI пропонує ChatGPT великим компаніям, зокрема Microsoft

Вікторія Рудзінська 12 квітня 2024 20:09

Apple планує нові Mac на базі M4 з акцентом на штучний інтелект — Bloomberg

Богдан Камінський 12 квітня 2024 18:59

Підписники ChatGPT Plus отримали доступ до GPT-4 Turbo

Богдан Камінський 12 квітня 2024 18:19