На Житомирщині виявили надмогильні плити що датуються XVII століттям
На Житомирщині у селі Ворсівка біля церкви Св.Миколая виявили дві надмогильні плити, виготовлені з кварциту, що датуються XVII століттям.
Про це повідомив Малинський міський краєзнавчий музей.
Щоб дослідити стародавні знахідки, працівники музею запросили до Ворсівки відомого археолога, кандидата історичних наук Віталія Козюбу.
Вчений виявив, що першу з них встановили як стелу на сучасній могилі священника на південь від храму. Плита вироблена з червоного кварциту, причому її лицевий бік прикрашають «брижі пустелі» — візерунок природного походження, характерний саме для цього різновиду порід.

Підписуйтеся на наші соцмережі
Через естетичну привабливість цієї сторони плити надмогильний напис був нанесений прямо по рельєфу «бриж».Це вимагало великих зусиль, адже до нерівностей поверхні додалась ще й висока міцність кварциту.
Друга плита схожа на кам’яну брилу, мала довжину понад 1 м. На момент огляду вона зберігалась у розташованому поруч із церквою будинку священика. Її лицьова сторона має виступи-нерівності, що позначилось на чіткості напису.
Під написом, з невеликим відступом від нього, від краю до краю брили проведено горизонтальну лінію, під якою ще нижче зображено восьмиконечний хрест на Голгофі. Знизу брила завершується гострим зубом, що виступає донизу і був зроблений спеціально для надійнішої вертикальної фіксації надгробку в землі.
Зазначається, що обидві надмогильні плити датуються XVII століттям. Вирізьблені на них написи не піддаються прочитанню.
Кам’яний надгробок 1640 року свідчить про те, що на місці збереженої дерев’яної церкви ХІХ ст. існувала її попередниця, збудована 1728 р., а до неї — більш давня, на цвинтарі якої стояли ці кварцитові стели.

Що відомо про село Ворсклі на Житомирщині
Першу згадку про Ворсичі (Ворсівку) знайдено в документі 1496 р., де серед власників цього селища послідовно названо Івашка Гвоздя, Мишка Затику і Федька Козаковича.
Не пізніше середини ХVІ ст. Ворсичі стали власністю роду Стрибилів. Ними володіли три покоління чоловіків родини — Іван, Богдан і Філон. Останній був надзвичайно відомою особою — обіймав посаду київського чашника (1593—1634), неодноразово був призначений поборцею, обраний депутатом-суддею до Коронного (Люблінського) трибуналу.
Після смерті Філона (1634) Ворсівка перейшла до його доньки Катерини та її чоловіка Яна (Івана) Ярмолинського, який дещо пізніше (1644—1653/54) обіймав посаду земського судді в м. Кременець.
У 1640-х рр. Ворсівка мала статус містечка.