Упс! Не вдала спроба:(
Будь ласка, спробуйте ще раз.

Європейські практики як ідеї для розбудови української STEM-освіти

Дар'я Гапірова
Дар'я Гапірова Координаторка ініціативи “Дівчата STEM” CSR Ukraine
21 грудня 2023 9 хвилин читання

У листопаді 2023 року STEM-коаліція ЄС (EU STEM Coalition) провела засідання робочої групи в Таллінні щодо підтримки STEM-освіти в Україні в умовах війни. Ця зустріч робочої групи була присвячена розробці української STEM-політики, пошуку шляхів підтримки України через існуючі європейські ініціативи та обміну кращими практиками у сфері розвитку STEM. Зустріч була організована Естонською дослідницькою радою (Estonian Research Council). Серед запрошених організаторами представників з України була ГО Центр “Розвитку КСВ” та її ініціатива Дівчата STEM.

До повномасштабного вторгнення росії в Україну ініціатива “Дівчата STEM” налічувала 120 закладів освіти-філіалів. Після вторгнення  їх стало 50, тому що багато з них залишились на окупованих територіях, ще з деяких виїхали викладачі STEM-дисциплін та, власне, самі дівчата-школярки, тому відповідно всі вони не можуть продовжити роботу. Цьогоріч російські ракети зруйнували ще 3 філіали, від чого стало безперечно боляче всім.  

З позитивного — ми почали працювати з 20 новими STEM-філіалами, що говорить нам про вмотивованість освітян, які не дивлячись на всі ці складні умови, розуміють важливість STEM-освіти та добре усвідомлюють, що саме за нею — наше спільне майбутнє.

Український контекст: що ми розповіли про наш поточний стан освіти STEM іноземцям

У своїй промові під час робочої групи STEM-коаліції ЄС, я ділилася тим, що війна змінила абсолютно все, проте освіта мусить розвиватися всупереч всьому, тим паче — освіта STEM. 

Саме STEM-освіта — наш “наріжний камінь”. Вона вимагає зусиль, адже якщо, наприклад,  історію України можна вивчати онлайн, то у STEM-уроках важко передати всю необхідну інформацію через екран. Наразі в Україні відкриваються спеціальні STEM-лабораторії, підтримані навіть Google. І це великий крок, але для масштабування, особливо у стані війни, нам потрібна підтримка друзів та партнерів з інших країн.

Для розбудови системи STEM-освіти в Україні також дуже важливою складовою є саме навчання вчителів. Маємо такі реалії, що професія вчителя — не дуже високооплачувана, на жаль, тому молодь не обирає для себе таку кар’єру. А вчителям та вчителькам старшого віку, які переважають у кількості, відповідно важко встигати за новими тенденціями у освіті.

Це знову ж таки доволі модерновий підхід — надавати вчителям підтримку, розробляти для них навчальні курси, аби вони могли впроваджувати нові підходи у навчанні.

Ми також підняли питання необхідності програм з ментального здоров’я для підтримки освітян, які у постійному контакті з дітьми. При цьому наше суспільство дуже вимогливе до вчителів і забуває, що в тих складних умовах, в яких вони працюють, їм просто must отримувати допомогу в цьому напрямку. 

Звичайно ж, говорили про гендерний баланс та як його досягти. За даними МОН України та опублікованою ними статистикою, серед 10 провідних спеціальностей по заявкам до вступу у ВНЗ лише 2 з них є спеціальностями напряму STEM і займають лише 14,5% заявок. За даними ресурсу girlswhocode.сom, 74% дівчат проявляють інтерес до вивчення інженерії, математики та науки, однак лише 0,3 % обирають комп'ютерну науку як основну, під час вступу до коледжу. Це все доводить необхідність розвивати напрямок STEM серед жінок та дівчат України.

Які враження були у європейських учасників та учасниць фокус-групи

По-перше, європейці були шоковані, що у нас, в українців, є STEM- стратегія, адже у деяких європейських країн її досі немає. Вони також здивувалися тому, що в нас насправді багато стейкхолдерів на цьому ринку і що державний сектор, бізнес,самі заклади освіти і громадський сектор зацікавлені у її розвитку.

Ми говорили про адаптивність українських підлітків до умов війни і як вони допомагають наближати Перемогу: вчаться будувати дрони, управляти дронами, на уроках STEM розробляють проєкти щодо обладнання своїх бомбосховищ і як  побудувати систему фільтрації води. Тобто про те, як всі згуртувалися: вчителі, батьки, самі діти, аби кожен та кожна були корисними там, де вони є, що  викликало ще більше здивувань та поваги в іноземної аудиторії до нас, українців. 

Найбільш чуттєва частина промови — це реальні історії  про те, як в умовах сьогодення вчаться наші діти, особливо в українських селах: коли в одній родині  є лише один комп’ютер та смартфон і батькам двох дітей доводиться робити вибір:  хто з них сьогодні буде на уроках, а хто — ні. 

Як вони собі це уявляли до нашої промови? Їм здавалося, що коли йде повномасштабна війна, то люди там, в тій самій  країні, думають лише  про оборону їжу та тепло. Але ні. Українці встигають розвиватися і вчити свої майбутні покоління і долучати їх до  всіх процесів, аби Перемоги ворога.

Які інсайти отримали ми, а які — іноземні колеги?

Ми показали, що для того, аби вчитись і отримувати знання не завжди потрібні комфортні умови, все йде від великого бажання та усвідомлення. Звісно, ми мріємо про те, аби наші школярі та школярки приходили у STEM-лабораторії та спокійно вчились, не бігли до укриття від сигналів повітряних тривог, але наразі маємо таке життя і мусимо пристосовуватися. Адже якщо ми зупинимо цей механізм, закриємо школи і не надаватимемо знань, то зупиниться просто все. До того ж, STEM — це про реальність, про прикладні спеціальності та технологічний прогрес, і саме за таких умов  діти дуже усвідомлюють наскільки таке навчання важливе і яку  грає роль їхня допомога. 

З якими висновками ми залишаємось та яким чином маємо розбудовувати освіту STEM, зокрема для дівчат?

Європейські партнери почули від нас багато тез, які говорять про нашу абсолютну життєстійкість. Ми воюємо за Незалежність та водночас — за наше майбутнє, а діти і є нашим майбутнім. Саме тому ми не припиняємо надавати їм якісну освіту. До того ж, наше суспільство прекрасно усвідомлює, що саме це покоління буде відбудовувати Україну. Від того, як ми навчимо наших дітей, яких фахівців ми підготуємо до майбутнього, залежить і те, як виглядатимуть наші відбудовані міста, і те, наскільки технологічною та конкурентоспроможною буде наша країна, і те, наскільки свідомими  дорослими людьми будуть ці діти, у яких ми маємо інвестувати ресурси вже зараз.

Що ми маємо запозичити? 

  • Нам потрібно говорити про свої досягнення та підсилювати бренд STEM. У колег з Фінляндії є центр “LUMA”, що  відомий на весь світ, в них є візібіліті. Ми не маємо такої репрезентації навіть в рідній країні. Радянські часи залишили неприємний післясмак. Консервативні погляди деяких представників освітянської спільноти і небажання включити у своє життя важливий компонент — компонент технологій. Так, в Україні є вчителі, які дійсно цікавляться STEM, намагаються “подружитися” з технологіями і готові доєднатися до цієї спільноти, аби ділитися досвідом з дітьми, проте є частка тих, які досить пасивні в цьому. 
  • Варто повністю переглянути систему заохочення молодих вчителів. Підліткам важливо говорити зі своїм вчителем (ментором) однією мовою, використовувати одні і ті самі інструменти. У Європі молодь  долучається до процесу навчання дітей STEM на ентузіазмі і тут перспективи значно яскравіші, ніж в нашій країні (але це поки що). 
  • Говорити про проблему гендерного балансу з високих трибун і голосно. Вирішувати її шляхом впровадження проєктів саме для дівчат, які хочуть розвиватися у STEM. Хочу пояснити на кейсі Норвезької організації, представниця якої була присутня на фокус-групі:  згідно опитування їхньої організації, кожен рік кількість дівчат в технологіях, які вступили на технологічний факультет, збільшується рівно на один відсоток. Може здатися спершу, що це мало, але їхня  програма діє вже 10 років. За цей проміжок часу кількість таких дівчат-вступниць збільшилася відповідно на 10 відсотків, а з урахуванням того, що на деяких факультетах є всього 10 відсотків дівчат, то це вже гігантські цифри. Це свідчить про важливість планомірності та безперервності, чого варто повчитися.
  • Будь-які проєкти у напрямі STEM варто починати з опитування думки цільової аудиторії та дослідження поточної ситуації. Ми не можемо почати допомагати наосліп. Це не результативно. Для того, щоб збільшити кількість дівчат в технологіях, треба спершу зрозуміти, чому їх там в принципі немає. Всі організації у європейських країнах вибудовують свою роботу, виходячи з досліджень. Наразі в Україні з цим є складність хоча б через те, що деякі території країни окуповані.

Проте ми вже робимо певні кроки та вдосконалюємо це, отримавши консультації від країн ЄС. Спільно з ініціативою WinE ми проводимо опитування “Становище жінок в українському IT” не лише серед жінок, які у цій професії або її змінили під впливом певних причин, але і серед дівчат-школярок та студенток, які ще визначаються, аби дізнатися про їхню мотивацію чи навпаки — небажання розвиватися у STEM та обирати кар’єру у технологіях. Пройти його можна за посиланням. Після опитування буде підготовлено звіт,  яким ми так само поділимося з українцями.

Якщо ви хочете поділитися з читачами SPEKA власним досвідом, розповісти свою історію чи опублікувати колонку на важливу для вас тему, долучайтеся. Відтепер ви можете зареєструватися на сайті SPEKA і самостійно опублікувати свій пост.
50 UAH 150 UAH 500 UAH 1000 UAH 3000 UAH 5000 UAH
0
Прокоментувати
Інші матеріали

Стратегії укладання договорів: ключові принципи та ефективні підходи

Іван Бєдний 12 годин тому

Шлях Польщі до європейських грантів: лайфхаки та рекомендації для України

Світлана Бовшовська 15 годин тому

Як штучний інтелект трансформує лікування захворювань очей

Владислав Миронович 24 травня 2024 17:57

Support day: як інженеру стати ближчим до продукту

Владислав Миронович 24 травня 2024 17:00

Продаж товару на умовах післяплати: чи потрібно застосовувати ПРРО/РРО?

Дарина Ціва 24 травня 2024 15:00