Як зберегти команди українського IT. Розмова із HR-фахівчинями AnvilEight, Playwing та Yael Acceptic

На початку повномасштабного вторгнення IT-компанії активно займалися релокацією співробітників у безпечніші регіони.

Задля захисту інтересів малих та середніх компаній, які релокували свої команди, у липні 2023-го у Kharkiv IT Cluster стартував проєкт IT Cluster in the Cloud за підтримки Програми USAID «Конкурентоспроможна економіка України». 

У межах проєкту розповідаємо, як HR-фахівчині ІТ-компаній Харківського ІТ Кластера підтримували свої команди. Про свій досвід розказали:

Як харківські HR-спеціалістки підтримували команди на початку вторгнення

Арміне Лобойко згадує перші дні повномасштабного вторгнення так:

Після вторгнення у компанії з'явилися командні мітинги: для керівництва Anvileight важливо, в якому фізичному та емоційному стані перебувають колеги.

Компанія Playwing має іноземні корені, основні хедофіси розташовані у Франції та Англії. Ще коли точилися дискусії навколо можливого вторгнення, французький менеджмент пропонував матеріальну підтримку для релокації. Хтось встигнув узяти участь у цій ініціативі, хтось тільки планував виїхати, коли почалася велика війна.

«Пам’ятаю, як у перші дні разом із бухгалтером просто в дорозі ловили інтернет, щоб скинути гроші на картки нашим людям. Ми хотіли повністю закрити їхні потреби й забезпечити матеріальну змогу виїжджати», — пригадує Ольга Василець, HRD Playwing.

У ті часи було надто складно виїхати, хоч за які гроші. А тому Playwing планували виїзд спільно з іншими ІТ-компаніями, зокрема із GlobalLogic. У дорозі, без зв'язку й в стані хронічного стресу команда провела декілька перших тижнів. На третій тиждень компанія відновила всі свої процеси:

«Ми розуміли, що якщо зараз не включимось у роботу, то існування українського офісу під загрозою».

Виклики продовжуються й нині. Ольга згадує, як нещодавно одна з працівниць залишилася без домівки після атаки на Львів. Команда Playwing оперативно допомогла із всім необхідним.

В Yael Acceptic від початку війни стартувала допомога всім, хто цього потребував. Більше уваги приділяли тим, хто залишився в Україні. У тих, що поїхали, були інші виклики: як адаптуватися до нового середовища й не звинувачувати себе в тому, що вдалося вижити й виїхати.

«Всі ми потребували психологічної допомоги. Саме тому ми в компанії запровадили персональні анонімні сесії з психотерапії», — ділиться Владислава.   

Владислава переконана, що найголовніший скіл українців зараз — це вміння швидко адаптуватися до змін, на які ми не можемо вплинути масштабно. 

Чи є гендерний баланс в IT-командах

У Playwing натепер 70% колективу — це чоловіки і 30% — жінки. 

Якщо говорити про інші спеціальності, то це менеджери, рекрутери, HR, акаунтинг, тестувальниці. Серед розробників також є дівчата, але більше чоловіків. 

«Жінки зараз є більш гнучкими. Як приклад, деякі наші колежанки мали можливість взимку  виїхати за кордон, коли були проблеми з електропостачанням», — ділиться Ольга.

В Yael Acceptic частка жінок у компанії — це 25% від загальної кількості. Владислава зізнається, що раніше відсоток був більший через адміністративний штат. Якщо ж розглядати тільки технічні спеціальності, то кількість жінок збільшується щорічно.   

Зокрема, серед технічних фахівчинь переважають QA, бізнес-аналітикині, дизайнерки, менеджерки проєктів, менеджерки спілкування з клієнтами. 

Арміне працює у  Anvileight вже 5 років, та ніколи не зустрічала, щоб фахівців наймали за гендерною ознакою. 

При цьому, за спостереженням Арміне, «у дівчатах сидить жага довести всім і кожному, що вони можуть усе». Наразі в Anvileight жінок приблизно 10%

Чи можна це пов’язати з тим, що жінки хвилюються, що їм буде складніше знайти іншу роботу в ІТ? Владислава думає, що так, адже всі ми виховані на стереотипах.