iFlight припиняє продавати FPV-дрони Україні. Що сталось і які є альтернативи

Китайська компанія iFlight, яка виробляє популярні у Збройних силах дрони FPV (First Person View), оголосила про припинення продажу БпЛА у зонах бойових дій (насамперед це стосується саме України). Це ослабить оснащеність ЗСУ та ускладнить життя волонтерам. SPEKA спробувала з’ясувати, як виникла проблема та що про це думають військові. 

Чому iFlight ухвалила таке рішення?

У суботу 10 червня компанія відреагувала на заяви про використання її дронів у зоні бойових дій. iFlight повідомила, що її продукція не передбачена для бойових дій, тож обмежує продаж для модифікацій та використання у бою.

«Стосовно повідомлень про те, що літальні апарати були модифіковані, щоб переносити зброю, ми маємо зазначити, що коли наші продукти виходять з-під нашого контролю, ми не можемо впливати на їх використання. Однак ми суворо дотримуємося нормативних положень і вимагаємо від дистриб’юторів не продавати та не надавати ремонтні послуги клієнтам у зонах бойових дій та клієнтам, які можуть модифікувати продукти», — повідомили у пресслужбі компанії.

Що стало приводом припинити продаж дронів iFlight

Нещодавно російські війська похвалилися придбанням великої партії FPV-дронів від iFlight. На відео 9 червня відреагував командир роти ударних БпЛА 59-ї бригади ЗСУ Роберт Бровді, більш відомий під позивним Мадяр. Він вимагав розглянути питання про внесення компанії до санкційних списків за співпрацю з агресором. 

Наступного дня керівництво iFlight заявило, що «занепокоєне» і збирається провести внутрішнє розслідування з приводу постачання своїх БпЛА армії рф. 

Мадяр подякував керівництву компанії за їхню позицію: «Наші з вами зусилля спричинили те, що велика китайська компанія відреагувала і не виправдовується, а обіцяє перевірити». 

Підписуйтеся на наші соцмережі

Як рішення iFlight вплине на боєздатність ЗСУ

Не всі військові вважають звернення Мадяра корисним для армії. За твердженням громадського активіста та військового Сергія Стерненка, компанія відмовиться від продажу дронів Україні, проте продовжуватиме продавати дрони росії, оскільки на її території немає бойових дій. Водночас у iFlight не озвучили, до яких країн дрони таки доставлятимуть.

«Це створить проблеми для України, доведеться шукати іноземних контрагентів-посередників, нові шляхи та країни для логістики тощо. Частина закупівель FPV для ЗСУ буде значно ускладнена, а обсяги можуть впасти», — заявив волонтер.

iFlight не єдиний виробник FVP-дронів, але загалом китайські виробники негативно сприйняли ситуацію.  

Чому FPV-дрони такі важливі

Одноразові FPV-дрони активно використовують на фронті. Причина у дешевизні та ефективності. Легкі дрони непомітні, їх використовують для розвідки, а важчі переобладнують у дрони-камікадзе, додаючи до них вибухівку. Серед їхніх недоліків — складніше управління та політ без GPS. 

Водночас середня вартість «пташки» —– $100-200. За підрахунками Forbes, це один із найдешевших способів знищення російських окупантів. Ліквідація піхоти за допомогою FPV-дрона коштує $700, легкої бронетехніки — $2000. 

У цьому ж виданні зазначають, що, хоча існує кілька сотень виробників в Україні, серійне виробництво налагодити поки що не вдається. Головна причина —  дефіцит компонентів. Камери, чипи та мотори імпортують з Китаю. «Насиченість війська дронами зараз становить 10-20% від загальної потреби», — заявляв у квітні член правління ГО «Аеророзвідка» Олександр Квятковський.

Що відомо про збір Мадяра на дрони-камікадзе

Незадовго до заяви про iFlight, 4 червня, Роберт Бровді оголосив збір на 350 млн грн. За ці гроші мали би придбати 20 тис. дронів-камікадзе та 200 крил-ретрансляторів. 

За його словами, дрони виробляють в одній з країн, що є сировинно безпечною, тобто незалежною від постачань запчастин з Китаю. Вартість одного безпілотника — $400. 

Збір зокрема підтримав Monobank, хоча чимало волонтерів не згодні з таким рішенням. 

Хто такий Роберт Бровді із позивним Мадяр

До повномасштабного вторгнення Роберт Бровді не служив у війську. З 1998 року займався підприємницькою діяльністю. Був одним з основних девелоперів в Ужгороді. Також працював генеральним директором Аграрної біржі України. 

Бровді став фігурантом кількох корупційних скандалів Він очолював компанію «Хлібінвестбуд», яка була пов'язаною з мафіозною «сім’єю» Януковича. Компанія скуповувала в українських фермерів зерно за цінами, що були на 100-150 грн за тонну меншими від ринкових. Але селяни нічого зробити не могли: усі спроби продати зерно іншим зернотрейдерам зупиняли підкупні правоохоронці.

Після статті Тетяни Чорновол «Таємниця донецького общака» Бровді залишив посаду керівника «Хлібінвестбуду» і в лютому 2013 року став головою правління Державної продовольчо-зернової корпорації України, де потрапив у новий скандал.

Держпідриємство отримало від Китаю $1,5 млрд за продаж зерна. Як виявилось, ДПЗКУ, отримавши $1,5 млрд, поставила у Китай сільгосппродукції лише на $153 млн. На решту грошей, за версією слідства, Бровді накупив зернових, які з великим прибутком перепродав до Ефіопії, Монако, Саудівської Аравії, Ірану, Кенії, Швейцарії, Єгипту. А кошти, що були одержані від цих операції, вивів на підставні фірми.

Також під час девелоперської діяльності в Ужгороді був причетний до руйнування низки пам’яток архітектури міста. 

Підписуйтеся на наші соцмережі