Держспецзв’язку отримав нового очільника: що відомо про Юрія Мироненка
Після корупційного скандалу щодо колишніх очільників у Держспецзв’язку призначили нового голову. Ним став колишній військовий та топменеджер Юрій Мироненко. Розповідаємо, що відомо про нового директора структури, яка відповідає за кіберзахист держави та закупівлі «Армії дронів».
Корупційний скандал у Держспецзв’язку: у чому підозрюють попереднє керівництво
20 листопада Кабмін звільнив голову Держспецзв’язку Юрія Щиголя та його заступника з питань цифрового розвитку Віктора Жору. НАБУ та САП оголосили їм про підозру у привласненні 62 млн грн із держбюджету.
За версією НАБУ, упродовж 2020-2022 років керівництво Держспецзв’язку змовилось із приватною компанією, яка постачала департаменту обладнання та програмне забезпечення за завищеною ціною. У 2021-2022 роках підприємствам перерахували понад 285 млн грн, хоча реальна вартість товару становила 223 млн грн. Різницю у 62 млн грн учасники схеми вивели за кордон.
В установі порушення заперечують, як і фігуранти справи. У листопаді їх узяли під варту на два місяці, але Юрій Щиголь та Віктор Жора вийшли під заставу.
Докладніше про розслідування — у матеріалі SPEKA.
Колишній військовий, управлінець та доброволець: що відомо про Юрія Мироненка
Освіта
Юрій Мироненко закінчив Міжнародний науково-технічний університет імені академіка Юрія Бугая (1994-2000). На бакалавраті навчався за спеціалізацію «менеджмент», а ступінь магістра отримав за спеціальністю «міжнародна економіка».
Підписуйтеся на наші соцмережі
Професійна діяльність та кар’єра
Мироненко тривалий час працював у банківській сфері, а саме у Правекс Банку, Ukrsibbank BNP Paribas Group та інших. З 2008 до 2010 року був фінансовим директором концерну «Стирол», який виробляє добрива та азотні сполуки. У 2010-2015 роках обіймав посаду генерального директора ТОВ «Даймонд Сфір Груп», яке займалось ІТ, логістикою, будівництвом, аграрним господарством.
Громадська та політична діяльність
Від 2014 року — директор, а від 2016 до жовтня 2023 року — голова правління Інституту суспільно-економічних досліджень (ІСЕД) — неурядового аналітичного центру, що супроводжує реформи в Україні.
У своїх публікаціях за 2016-2017 роки Мироненко наполягав на децентралізації та детінізації економіки, зокрема, у сфері будівництва.
Військова служба
У 2019 році Мироненко уклав контракт і долучився до тероборони, упродовж 2019-2020 років проходив навчання, нагороджений нагрудним знаком «Срібний хрест».
Від початку повномасштабного вторгнення воював у складі 112-ї бригади тероборони Києва, де брав участь в обороні столиці та у формуванні добровольчих угруповань. Пізніше обійняв посаду заступника начальника штабу 129-го батальйону 112-ї бригади. Після цього очолив відділ роботт з добровольчими формуваннями територіальних громад 112-ї бригади.
До призначення головою Держспецзв'язку був командиром ударної роти БпЛА, яка працює на Запорізькому напрямку.
Чим займається департамент та які виклики стоять перед новим очільником Держспецзв’язку
Проєкт «Армія дронів»
Основним завданням Держспецзв’язку до початку повномасштабного вторгнення був кіберзахист державних сайтів та баз даних. Проте від липня 2022-го більшість закупівель БпЛА у межах проєкту «Армія дронів» відбувається саме через цю структуру.
За словами Ярослава Юрчишина, заступника голови антикорупційного комітету Верховної Ради, це зробили, щоб проводити швидші та менш бюрократизовані закупівлі. До того ж витік інформації з інституції менш ймовірний. Водночас прозорість закупівель може викликати запитання.
У березні 2023 року парламент спрямував на «Армію дронів» 30 млрд грн. За законом про «військовий ПДФО», Департамент має отримати ще 13 млрд грн. А у 2024 році відомство отримає на дрони 45% ПДФО, за прогнозом, це 43 млрд грн.
Після розслідування про завищені ціни на закупівлях Держспецзв’язку у 2020-2022 роках виникла також підозра щодо інших закупівель, зокрема щодо «Армії дронів».
Михайло Федоров 21 листопада опублікував пост, в якому написав, що Мінцифри співпрацює з правоохоронцями, щоб забезпечити прозорість та підзвітність у закупівлях безпілотників, та ділиться інформацією з НАБУ. Мінцифри почало оприлюднювати ціни на дрони на порталі Prozorro, а також надало інформацію про укладені контракти виданню «Наші гроші». Загалом придбали дрони DJI Mavic, DJI Matrice різних модифікацій та AUTEL EVO Max 4T на майже 10 млрд грн.
Як стверджує головред видання Юрій Ніколов, який проаналізував закупівлі, ціни за деякими видами дронів відповідали ринковим, а за деякими контрактами завищену ціну частково знизили після додаткових угод. Нові закупівлі вже відповідають ринковим обставинам.
Протидія кібератакам росії та захист критичної інфраструктури
Окрім того, Департамент має захищати держустанови від кібератак та забезпечувати урядовий звʼязок. За останні два роки росіяни значно посилили кібератаки, які часто передують ракетним обстрілам.
А від грудня 2022-го також відповідає за захист критичної інфраструктури.
У цьому переліку як державні, так і приватні установи. Держспецзв’язку буде першим державним органом, який керуватиме національною системою захисту критичної інфраструктури, координуватиме міністерства та операторів інфраструктури, вестиме реєстр об’єктів та готуватиме оцінки ризиків системи на національному рівні.
