Корупційний скандал навколо Держспецзв’язку. Що відомо

Минулого тижня Кабмін звільнив очільника Держспецзв’язку і його заступника. За версією НАБУ та САП, керівник установи Юрій Щиголь та його заступник Віктор Жора привласнили 62 млн грн на закупівлях у 2020-2022 роках. Їм оголосили про підозру, триває досудове розслідування.

SPEKA розповідає, що відомо про справу, як вона стосується «Армії дронів» та Мінцифри, а також можливі варіанти розвитку подій.

Чому НАБУ та САП звинувачують очільників Держспецзв’язку у корупції

Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) та Спеціальна антикорупційна прокуратура оголосили Юрію Щиголю та Віктору Жорі підозру за ч. 5 ст. 191 КК України «Привласнення майна шляхом зловживання службовим становищем». Антикорупційні органи підозрюють керівників департаменту у привласненні 62 млн грн з держбюджету. 

За версією НАБУ, упродовж 2020-2022 років керівництво Держспецзв’язку змовилось із приватною компанією, яка постачала департаменту обладнання та програмне забезпечення. Щоб уникнути відкритих торгів, закупівлю засекретили та уклали контракти з двома підконтрольними компаніями. ПЗ та обладнання передавалося за завищеною вартістю до ДП «Українські спеціальні системи», яке підконтрольне Держспецзв’язку.

У 2021-2022 роках підприємствам перерахували понад 285 млн грн, хоча реальна вартість товару становила 223 млн грн. Різницю у 62 млн грн учасники схеми вивели за кордон.

Натепер підозрюють шістьох осіб:

Хто з фігурантів справи перебуває під вартою

Вищий антикорупційний суд 22 листопада обрав запобіжний захід організатору схеми. Підозрюваний перебуває під вартою із можливістю застави у 50 млн грн.

23 листопада ВАКС на два місяці арештував колишнього голову Держспецзвʼязку Юрія Щиголя з альтернативою внесення застави у 25 млн грн. Наступного дня він вийшов під заставу. 

Підписуйтеся на наші соцмережі

27 листопада призначили заставу у 10 млн грн Віктору Жорі. Він вийшов під заставу наступного дня. 

Президент України Володимир Зеленський виключив зі складу Ставки верховного головнокомандувача Юрія Щиголя і призначив міністра цифрової трансформації Михайла Федорова.

Як коментують кримінальну справу у Держспецзв’язку

У Держспецзв’язку 20 листопада опублікували допис, у якому заперечили існування корупційної схеми. Стверджують, що всі закупівлі від 2020 року проводили з дотриманням законодавства.

«Закликаємо утриматися від звинувачень щодо конкретних посадових осіб чи службовців, які зараз залучені в організації захисту критичної інформаційної інфраструктури України, до завершення розслідування», — йдеться у повідомленні. 

Віктор Жора опублікував свою заяву про звільнення та зазначив, що не розкриватиме деталі слідства, але «переконаний, що зможе захистити своє чесне ім’я та репутацію».

Зараз обов’язки голови Держспецзв’язку виконує Дмитро Маковський. Раніше він працював першим заступником голови відомства.

Як розслідування впливає на проєкт «Армія дронів» та до чого тут Мінцифри

Після публікації про завищені ціни на закупівлях Держспецзв’язку в 2020-2022 роках виникла також підозра щодо інших закупівель. Зокрема, Держспецзв’язку закуповує БпЛА у межах проєкту «Армія дронів». 

Після заяви НАБУ Віталій Дейнега, колишній очільник фонду «Повернись живим» та колишній заступник міністра оборони з питань цифрового розвитку, звинуватив Держспецзв’язку у корупції. За його словами, ця структура навмисне перешкоджає цифровізації армії й «фактично стала гаманцем і руками Мінцифри».

Михайло Федоров 21 листопада опублікував пост, в якому написав, що Мінцифри співпрацює з правоохоронцями, щоб забезпечити прозорість та підзвітність у закупівлях безпілотників, та ділиться інформацією з НАБУ. 

Мінцифри почало оприлюднювати ціни на дрони на порталі Prozorro, а також надало інформацію про укладені контракти виданню «Наші гроші». Загалом придбали дрони DJI Mavic, DJI Matrice різних модифікацій та AUTEL EVO Max 4T на майже 10 млрд грн.

Як стверджує головред видання Юрій Ніколов, який проаналізував закупівлі, ціни за деякими видами дронів відповідали ринковим, а за деякими контрактами завищену ціну частково знизили після додаткових угод. Нові закупівлі вже відповідають ринковим обставинам. 

«Наші гроші» також уточнюють, що дані про повну комплектацію постачання майже у всіх випадках відсутні, тому ймовірно, що у закупівельну ціну входили запасні батареї, пропелери та інші елементи, через що підвищується вартість. 

Найвідоміші та найпопулярніші дрони DJI Mavic 3Т купували за ціною від 186 до 249 тис. грн. Це було або на рівні цін у магазинах, або суттєво дешевше.

Цього року на ринку з’явилися нові дрони AUTEL EVO Max 4T. Від початку ціна виробника була вищою, ніж зараз. З травня по вересень уклали п’ять контрактів за ціною від 485 до 498 тис. грн за одиницю. Держспецзвʼязку зрозуміло, що ціни вже не відповідають ринковим, приблизно у жовтні. Тож ціни за серпнево-вересневими угодами вдалося знизити лише на чверть. А нова закупівля у листопаді вже дала хорошу ціну у 252 тис. грн.

Також у виданні стверджують, що закупівельна процедура Держспецзв’язку містить очевидні корупційні ризики. Замовник звертається до учасників ринку і просить вказати їх свою ціну за один дрон. А потім у закритому режимі обирає переможця і надалі має справу лише з ним. Жодного цінового аукціону немає, тобто знизити ціну неможливо. 

Тому надалі необхідно впровадити електронний аукціон, який з міркувань безпеки можна зробити непублічним та приховувати назви конкурентів навіть від самих учасників, аби вони могли бачити тільки те, наскільки анонімний конкурент знизив ціну.

Як надалі розвиватиметься кримінальна справа щодо закупівель Держспецзв’язку

Після оголошення підозри у детективів НАБУ є два місяці, щоб завершити досудове розслідування. За клопотанням його можна продовжити до щонайбільше 12 місяців. 

Далі на основі зібраних доказів справу передадуть до суду або ж перекваліфікують за іншою статтею чи закриють провадження, якщо злочину таки не відбулося. Поточна стаття передбачає позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади.

Але головне завдання НАБУ — з’ясувати, чи мало керівництво Держспецзв’язку корисливий мотив, чи знало про закупівельну ціну та чи був факт змови. А також чи отримали незаконне збагачення завдяки цьому.

Підписуйтеся на наші соцмережі