Русский военный корабль, иди нах*й.
Пожертвувати на армію
×
Упс! Не вдала спроба:(
Будь ласка, спробуйте ще раз.

Держспецзв'язку захищатиме критичну інфраструктуру: що означає новий закон

Олександр Тартачний
Олександр Тартачний журналіст
5 грудня 2022 3 хвилин читання

5 грудня набирає чинності закон про уповноважений орган у сфері захисту критичної інфраструктури.

Зміни у законі передбачають, що Держспецзв'язку буде уповноваженим органом з питань захисту критичної інфраструктури під час дії воєнного стану, а також протягом 12 місяців після нього. 

Що таке критична інфраструктура і хто тепер підзвітний Держспецзв'язку?

Попри те що критичною інфраструктурою переважно називають енергетичну, газову та транспортну системи, це поняття насправді набагато ширше. 

Повний перелік таких об'єктів ухвалює Кабмін. До цього списку можна потрапити, якщо об'єкт має велику соціальну, політичну, економічну, екологічну значущість для забезпечення оборони країни та безпеки суспільства. А також якщо надає життєво важливі послуги. Серед них: 

  • урядування та надання найважливіших адміністративних послуг;
  • енергозабезпечення та водопостачання;
  • продовольче забезпечення;
  • охорона здоров'я, фармацевтична промисловість та біолабораторії;
  • інформаційні послуги, електронні комунікації; 
  • транспортні служби;
  • фінансові послуги;
  • сфера оборони та державної безпеки;
  • система правосуддя;
  • цивільний захист населення; 
  • космічна та дослідницька діяльність; 
  • хімічна промисловість.

Що зможе робити Держспецзв'язку для захисту критичної інфраструктури?

У цьому переліку як державні, так і приватні установи. Держспецзв'язку стане першим державним органом, який керуватиме національною системою захисту критичної інфраструктури, координуватиме міністерства та операторів інфраструктури, вестиме реєстр об'єктів критичної інфраструктури та готуватиме оцінки ризиків системи на національному рівні.

А ще державна служба має створювати бази даних щодо загроз та вразливостей об'єктів та готувати пропозиції до стратегічних документів — Стратегії національної безпеки України, Стратегії кібербезпеки України та Стратегії громадської безпеки та цивільного захисту.

Фактично це перший державний орган, який матиме контролювати захист на об'єктах критичної інфраструктури, до того ж не лише державних, а й приватних операторів. 

Головою Держспецзв'язку є Юрій Щиголь — бригадний генерал та колишній співробітник СБУ. У інтерв'ю він називає російсько-українську війну першою світовою кібервійною. Вважає, росію законною ціллю для українських кібератак, а також що потрібно формувати «культуру кіберзахисту» у державних установах. 

Що буде з об'єктами інфраструктури, які належать росіянам

За законом, об'єкти критичної інфраструктури, що не можуть належати росіянам, мають вилучити протягом року. Щоправда, ця теза була ще у старій редакції закону від листопада 2021 року. Але чи внесе Кабмін стратегічні об'єкти, які належать росіянам, до реєстру, поки що невідомо.

0
Прокоментувати
Інші матеріали

В українській армії з'являться ударні роти дронів

Руслан Сорока 27 січня 2023 18:56

Інтерв'ю з головою Держспецзв'язку Юрієм Щиголем

Олександр Тартачний 27 січня 2023 18:45

Українці отримають навчальні стипендії у SET University

Катерина Колонович 27 січня 2023 11:21

Ракетна атака по Україні 26 січня, плавучі електростанції від Туреччини, великі звільнення у SAP. Ранкова SPEKA

Руслан Сорока 27 січня 2023 08:30

Як танки від Заходу змінять перебіг весняної кампанії проти росії. Прогноз The Economist

Олександр Тартачний 26 січня 2023 18:35