Яким міг би бути український вебпошуковик?
Навряд чи хтось із нас сьогодні уявляє своє життя без вебпошуку. Сторінка Google уже стала традиційним початком дня для мільйонів, відкриваючи яку ми знаємо, що на нас там чекає — пошта, пошукові можливості, а ще календар, новини, чати, хмарний сервіс.
Навіщо Україні власний вебпошуковик
Компанія Google навряд чи буде інвестувати в пошукові можливості всіма іншими мовами, крім англійської. Це коли б у Києві в офісі компанії Google сидів цілий величезний штат розробників та розробниць, котрі би щодня покращувати пошук українською мовою — тоді ми могли би сподіватися, що Google сам зробить для нас усіх зручний україномовний пошук. Однак так не є. Маємо сподіватися насамперед на себе.
Підписуйтеся на наші соцмережі
Оскільки тепер ми розуміємо, що російськомовні інтернет-ресурси можуть нести і несуть інформаційну загрозу для українського веб-простору, нам потрібна цифрова інфраструктура для стимулювання саме української мови в інтернеті. А для цього потрібен пошуковий веб-сервіс, алгоритми якого точно би вловлювали українську мову та україномовні інтернет-сторінки, інтернет-сайти.
Яким міг би бути український веб-пошуковик? Давайте спробуємо дати йому назву: «Шабля»? «Шлях»? «Дніпро»? «Українська Система»? Варіантів може бути багато, кому що подобається. Можливо, й URL-адресу початкової сторінки цього пошуковика слід зробити україномовною — щоб одразу було зрозуміло, що ти в українському інтернеті, а не десь між просторами української та російської мов.
Як працює веб-пошук
Наразі є кілька моделей роботи веб-пошуковиків. Коротко опишу основні.
- Відомий в 1990-х пошуковик AOL: в ті часи інтернет-сайтів було небагато, тому великі сайти прямо домовлялися з AOL про відображення в результатах пошуку.
- Google: алгоритми цього всесвітньо відомого пошуковика будуються на вимірі "ваги сторінок" — кількості переглядів, кількості URL-адрес, прив'язаних до певного веб-сайту. Чим "важча" сторінка — тим вище вона в пошукових результатах.
- Yahoo: цей пошуковик працює за принципом "рибного тральщика": щодоби штучний інтелект робить замір активності в глобальному інтернеті, видаючи на основі цього результати пошуку.
Метод Yahoo — достатньо дорогий і є радше експериментом, причому вже довгі роки. Модель AOL була актуальною 25 років тому, але ідея комерційних відносин з веб-пошуковиком — хороша, вона присутня і в стратегії Google. Повторити успіх Google в Україні — неймовірно важко. Це коштує величезних зусиль, грошей та тонн піцци, спожитої перед монітором, котра ще й залишає сліди від томатного кетчупу на футболці чи сорочці.
Як зробити український пошуковик
Але. З компанією Google можна було би домовитися. Поцікавитися, скільки би коштувало придбання системи базових алгоритмів для веб-пошуку — а вже потім власноруч локалізувати цю систему на основі української мови та специфіки українського веб-простору. Мабуть, можна використати аргумент про те, що в Україні триває війна, в тому числі в культурній сфері — проти російських впливів, а ці впливи російськомовні. Використовуючи цей аргумент, можемо сподіватися, що компанія Google не лише запропонує зручну, вигідну ціну, але й надасть технічні консультації.
Колись я спілкувався з Джаредом Коеном, топ-менеджером компанії Google. Наразі він працює в банку Goldman Sachs та відвідував Україну, допомігши організувати благодійний президентський фонд United24. Можливо, зв'язки Джареда в компанії Google могли би допомогти і нам, адже він дуже поважає Україну, а попередні покоління його сім'ї жили в Одесі. Джареду Україна точно небайдужа.
Якісний український веб-пошуковик зробив би наш інтернет стійкішим, чистішим, захищенішим від впливів Росії — від російських інформаційних та кібернетичних атак. Думаю, Міністерство цифрової трансформації теж було би зацікавлене в такому амбітному проекті, маючи змогу залучити до нього кошти — можливо, через інструмент облігацій. Чому б і ні? Україна потребує максимальної захищеності у цифровій сфері.
Підписуйтеся на наші соцмережі
