Як знайти бізнес-ідею: метод Design Thinking

Нещодавно почала проходити курс з підприємництва, основне завдання якого — розробити власну бізнес-ідею та працювати над її вдосконаленням. Один з тренерів розповів нам про дизайн-мислення. Цей метод допомагає знаходити рішення, які дійсно потрібні користувачам. І що цікаво — цей підхід можна застосовувати не лише в бізнесі, а й у повсякденному житті.

Тому ділюся основними принципами та етапами цього підходу – можливо, комусь він теж допоможе знайти ідею, яка справді працюватиме або прокачати вже наявну.

Що таке дизайн-мислення?

Дизайн-мислення (Design Thinking) — це метод розв’язання проблем, орієнтований на потреби користувачів. Його головна мета — створення інноваційних рішень, які враховують реальний досвід, емоції та мотивації людей. Цей підхід поєднує креативність, аналітику та емпатію для розробки продуктів і сервісів, що дійсно відповідають очікуванням користувачів.

Суть методики полягає у фокусі на людині, а не на бізнес-завданнях. Потрібно поставити людину в центр процесу і розробити рішення, які відповідають її потребам. 

Процес дизайн-мислення має на меті задовольнити три критерії: 

Команди починають з бажаності, а потім додають інші два аспекти.

Цей підхід активно використовується в бізнесі, ІТ, освіті, соціальному підприємництві, громадських організаціях, державному секторі та багатьох інших сферах для розробки нових продуктів, послуг і стратегій.

Принципи дизайн-мислення

Етапи дизайн-мислення

Процес дизайн-мислення поділений на певні етапи. Їх налічується п'ять: емпатія, визначення, ідея, прототип і тестування. Ці етапи не завжди є послідовними. Команди часто виконують їх паралельно, позачергово і повторюють за потреби.

Підписуйтеся на наші соцмережі

Емпатія (Дослідження)

Співпереживання — це перший крок до розуміння потреб користувачів. Потрібно зрозуміти проблему, зазвичай через дослідження користувачів: інтерв’ю, спостереження та аналіз поведінки людей у різних контекстах.

Емпатія має вирішальне значення для дизайн-мислення, оскільки дозволяє відкинути вам свої припущення про світ і отримати уявлення про користувачів та їхні потреби. Основна мета — відчути потреби користувачів і зрозуміти їхні мотивації.

Важливо: на цьому етапі команди не просто збирають фактичну інформацію, а намагаються зрозуміти світ та перспективи користувачів, їхні потреби та бажання.

Фокусування (Формулювання проблеми)

На цьому етапі потрібно систематизуються зібрані дані та визначити ключові потреби та проблеми користувачів. 

Після того, як ви накопичили  інформацію, потрібно проаналізувати спостереження та синтезувати їх, щоб визначити основні проблеми. Ці визначення називаються формулюваннями проблем. 

Щоб дійти до кореня проблеми використовують інтелектуальні карти, карти користувацького шляху та техніку “5 чому?”

Генерація ідей

Коли основа готова, команди готуються «мислити нестандартно». На цьому етапі відбувається формулювання припущень щодо викликів та створення ідей: мозковий штурм альтернативних поглядів на проблему та пошук інноваційних рішень для її вирішення.

Важливо: під час брейнштормінгу всі ідеї мають прийматися без критики, навіть якщо ,на перший погляд, вони здаються нереалістичними або непотрібними! Після збору ідей команда відбирає найкращі рішення для подальшого тестування.

Прототипування

Прототип – початок створення рішень. Це експериментальний етап. Його мета – знайти найкраще можливе рішення для кожної проблеми. Команда створює недорогі, зменшені версії продукту (або окремих його функцій), щоб дослідити ідеї. 

Прототипи можуть бути як фізичними, так і цифровими (можуть бути навіть прості паперові прототипи), і допомагають зрозуміти, як працює ідея на практиці.

Тестування

Надалі випробують рішення — тестують ці прототипи з реальними користувачами, щоб оцінити, чи вирішують вони проблему. 

На цьому етапі важливо отримати чесний відгук і внести корективи. Часто тестування може дати нові ідеї, на основі яких команда може вдосконалити прототип або навіть повернутися до попередніх етапів, щоб переглянути проблему.

Кілька пикладів успішного застосування дизайн-мислення

Яскравими прикладами дизайн-мислення в Україні під час повномасштабного вторгнення стали застосунки Дія, Monobank і ДТЕК. Вони дозволили громадянам швидко та зручно оформлювати документи, здійснювати фінансові операції та відстежувати графік електропостачання. 

Переваги дизайн-мислення для бізнесу

Дизайн-мислення — це ефективний підхід, який допомагає покращувати користувацький досвід, оптимізувати бізнес-процеси та знаходити інноваційні рішення. Орієнтація на потреби клієнтів дозволяє створювати зручні й потрібні продукти, а тестування ідей на ранніх етапах допомагає мінімізувати ризики. Крім того, спільна робота над проєктами сприяє кращій комунікації в команді та підвищенню ефективності всередині компанії. 

Використання дизайн-мислення дозволяє бізнесу не лише вдосконалювати внутрішні процеси, а й вигідно відрізнятися від конкурентів, пропонуючи ринку сучасні та корисні рішення. 

Як розвивати навички дизайн-мислення?

Дизайн-мислення у повсякденному житті

Дизайн-мислення асоціюють із бізнесом, але його можна застосовувати й у житті. Засновник d.school у Стенфорді Бернард Рот у книзі «Звичка досягати» наголошує, що цей підхід допомагає розв’язувати проблеми, досягати цілей і покращувати життя.

Наприклад, замість запитання «Як знайти партнера?» варто спершу зрозуміти свою потребу: «Що мені це дасть?». Можливо, відповідь — дружба та спілкування. Тоді доречніше спитати: «Як створити більше можливостей для знайомств?». Це відкриває нові варіанти — спільноти за інтересами, подорожі, заняття спортом чи навіть прогулянки з собакою. Далі потрібно тестувати й коригувати вибраний шлях.

Рот зазначає, що дизайн-мислення — це не просто розв’язання проблем, а новий спосіб сприйняття світу через емпатію. Якщо рішення не працює, можливо, ви шукаєте відповідь не на ту проблему.

До речі, на Prometheus є безплатний курс з дизайн-мислення.