Як росія бореться за ваші мізки. Оксана Мороз про кремлівські ІПСО та про те, чому небезпечні анонімні телеграм-канали та кому можна вірити

Fake news, ІПСО, вкид, маніпуляція, дезінформація — ці слова звучать для нас так само звично, як і «Калібр», «Град», «Іскандер». І це так само зброя. І хоча вона може не вбивати фізично, іноді російське ІПСО працює проти України ефективніше, ніж ракети. Бо примушує боротися зовсім не з тим ворогом, з яким треба насправді.

Тож як не стати жертвою в інформаційній війні? Як перемогти росію на її улюбленому полі бою — дезінформаційному, читачі SPEKA обговорили на онлайн-зустрічі з Оксаною Мороз, засновницею волонтерської ініціативи «Як не стати овочем», авторкою і ведучою радіо- та телепрограм з інфогігієни.

SPEKA виділила ключові тези з розмови. 

Основні наративи, які поширюють російські ІПСО на Захід 

Перше — це тема голоду і всього, що з ним повʼязане. Вони хапаються за тези «бензин подорожчав», «буде холод і голод». 

Ці тези, по суті, правонаступники ядерного шантажу. У перші тижні повномасштабної війни росія цілком вдало шантажувала світ загрозою ядерного удару, зараз вона робить те саме з голодом. Якщо вони переграють нас тут, це матиме дуже важкі наслідки. 

Друга тема, яку вони качають, — в усьому винний путін, а росіяни лише жертви режиму, тож потрібно якомога швидше скасувати санкції. Цікаво, що паралельно вони розганяють тему, що санкції взагалі по них не вдарили. 

Як розпізнати ІПСО

Перш ніж долучатися до дискусії навколо гарячої теми, поміркуйте ось над чим: якщо ви долучитеся до неї, допоможе це Україні чи навпаки? Якщо навпаки, ви маєте справу з ІПСО. 

Чи потрібні Україні «хороші руські»

Якби ми могли знайти спосіб (але я такого не знаю) розділити українську та російську аудиторії, щоб українці сприймали одне, а росіяни інше, це було б добре і корисно. 

Але якщо ми співпрацею з росіянами легалізуємо саму концепцію діалогу, особливо з тими росіянами, які мають неоднозначну позицію у ключових питаннях (Крим, мова тощо), це інша річ. 

У мене до «хороших руських» є одне питання: вони інструменти російської пропаганди, які перефарбувалися, чи ні? І якщо чіткої відповіді немає, від таких росіян краще триматися осторонь. А головне — чітко комунікувати українцям, що будь-яке російське джерело — це джерело ворога, від якого варто триматися якнайдалі. 

Як Telegram перетворився з месенджера на інформаційну платформу

Telegram був звичайним месенджером, хоч і з певними питаннями щодо його безпечності, доки туди не долізло ФСБ і не застосувало там свою відпрацьовану на росії технологію впливу. 

У чому її суть? Люди хочуть знати інсайдерську інформацію. Отже, ми створюємо мережі каналів, позиціонуємо кожен з них як такий, що має агентів впливу в Пентагоні, кремлі, на Банковій і ще бозна-де (чомусь люди мають вірити, що усі ці агенти безкоштовно дають телеграм-каналу інформацію).

Щоб люди у це повірили, туди на початку дійсно зливалася інформація в пропорції 50/50 правди та брехні, потім інформація просочувалася у медіа. Добре технологія була відпрацьована з Джокером. Тепер ту саму роль виконує Стрєлков-Гіркін та інші. 

Технологія не змінюється: люди хочуть знати інсайди, їх подають у правильному пакуванні. І варто памʼятати: що більше зростає довіра людей до каналу, то менше стає на ньому правдивих інсайдів. 

Чому ФСБ дозволяє терористу Гіркіну доволі різко критикувати владу, хоча при цьому на росії навіть свої втрати не визнають? 

Потрібно дуже чітко розуміти, яке завдання виконує Гіркін. Звісно, всі говорять про те, що це внутрішня російська боротьба, і башти кремля воюють між собою, але я б до цього ставилася як до легалізації джерела інформації. 

Адже така його політика привертає все більше уваги українців, і ви здивуєтесь, скільки серед його слухачів толкових людей, які впевнені, що зрозуміють, коли він почне маніпулювати. У мене погані новини: не зрозумієте. Адже коли ви звикаєте до джерела, яким би одіозним воно не було, ви починаєте до нього прислухатися. 

Яким джерелам інформації можна довіряти 

Тут відповідь дуже проста: заходите у білий список Інституту масової інформації, вибираєте звідти 2-3 медіа і споживаєте звідти інформацію. Але пам'ятайте, що у цьому переліку є найбільш обʼєктивні медіа, але немає святих медіа. 

Матеріал опубліковано у співпраці з ГО «Львівський медіафорум» за підтримки Міністерства закордонних справ, у справах Співдружності та розвитку Великої Британії (British Embassy Kyiv).