Який дрон атакував завод із виробництва шахедів та як це вдалося
У вівторок, 2-го квітня українські безпілотники завдали ударів по нафтопереробному заводу «ТАНЕКО» та промислову зону у місті Єлабуга, де збирають ударні дрони Shahed. SPEKA спробувала з’ясувати що відомо про цю операцію та як нові рубежі досяжності українських дронів вплинуть на хід війни.
Чим унікальна атака безпілотників на «Алабугу»
Російська особлива економічна зона промислово-виробничого типу «Алабуга», що знаходиться у Татарстані в Елабузькому районі, вперше зазнала атаки з початку російсько-української війни. Окрім неї у цей день уразили нафтопереробний завод ТАНЕКО в Нижньокамську, який входить до найбільших НПЗ у росії.
Раніше вважалось, що ця територія, де відбувається виробництво дронів Shahed є недосяжною для ударів — відстань від прикордоння України щонайменше 1250 км.
Успішна атака демонструє новий радіус ураження безпілотниками. Варто зазначити, що дальність польоту дронів очевидно ще вища, оскільки такі дрони не направляються по прямій, а по складному маршруту з обходженням районів із зосередженим ППО
Який дрон використовували для атаки по заводу із виробництва шахедів
Офіційно українські Збройні сили та інші структури не коментують атаку 2 квітня. Своєю чергою росіяни висунули кілька версій того, який дрон могли застосувати під час атаки. Одна із них, що використали ударний БПЛА UJ-22 Airborne компанії Укрджет. Візуально він дійсно дещо схожий із тим, що зняли на відео очевидці. Одна, у такому випадку це мала б бути якась невідома модифікація безпілотника, оскільки максимальна дальність польоту UJ-22 Airborne — 800 км, а відео вибуху наштовхує на припущення про більшу кількість вибухової речовини.
Інша версія — оскільки дрон за розміром більше схожий на малий літак, що це переобладнаний легкий літак, на кшталт Cessna 172. Подібний літак має дальність польоту близько 1300 км, який можна збільшити якщо зняти деяке обладнання. Натомість літак зможе нести понад 375 кг вибухівки.
Також це міг бути літак українського виробництва А-22. Ці літаки ще у 2020 році брали участь у масштабних навчаннях, де використовувалися з урахуванням досвіду війни в Нагірному Карабасі, коли Азербайджан переробив старі літаки Ан-2 на оснащені вибухівкою БПлА.
Як українські дрони оминають російські засоби ППО та РЕБ
Факт ураження заводу із виробництва стратегічних ударних дронів показує неприємну для росіян ситуацію. Схоже, що у росії немає засобів протиповітряної оборони для охорони стратегічного військового об’єкта, оскільки більшість із них використовуються поблизу лінії фронту. Окрім того, у цьому районі знаходиться ще низка важливих для економіки та ВПК росії об’єктів, зокрема завод КамАЗ — найбільший виробник вантажних автомобілів, а також постачальник армії росії та Нижньокамська ГЕС.
Більшість безпілотників летять за координатами супутників, через що можуть бути вразливими до засобів радіоелектронної боротьби. Росія інвестувала великі кошти у засоби пригнічення супутникової навігації і GPS та здатна створювати суцільні поля без зв’язку.
Найімовірніше при застосуванні ударних БПЛА по території росії, дрони не послуговуються супутниковим зв’язком.
Як повідомляє CNN українці почали інтегрувати базову форму штучного інтелекту, щоб допомогти дронам орієнтуватися та уникати перешкод. Зокрема використовують машинний зір та систему DSMAC. Кожен дрон має термінальний комп’ютер із супутниковими даними та даними про місцевість. Коли він летить, то робить фото поверхні та порівнює його з еталонним зображенням, яке закладене як пункт призначення. У такому випадку політ можна здійснювати без зв’язку та автономно.